Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Тепер черга за місцезнаходженням, адже як показує практика, податкові органи, незважаючи на численні судові рішення касаційних інстанцій (ВАСУ та ВСУ), надалі продовжують знімати суми ПДВ з кредиту платників податків з причини складення на його контрагента акту про неможливість проведення зустрічної звірки.
Причому, ми вже неодноразово писали, що форма цього акту затверджена не нормативним актом, а наведена в Методрекомендаціях, які не зареєстровані в Міністерстві юстиції. Отже цей документ і форма не можуть використовуватись для оформлення результатів перевірок, які впливають на права та обов’язки платників податків.
Однак, податкові органи продовжують ставити неможливість проведення зустрічної звірки із контрагентом у вину платнику податків та позбавляють його права на податковий кредит з нарахуванням штрафних санкцій та винесенням податкових повідомлень-рішень
ВАСУ ж в ухвалі від 19.06.2013 р. №К/9991/63643/12 зазначає, що в якості доказу податковим органом надано припущення про неможливість реального виконання правочину через відсутність контрагента за його місцезнаходженням з посиланням на акт про неможливість проведення зустрічної перевірки.
Однак, зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на ПК з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до ПВ та суми ПДВ до ПК.
Водночас, є ще один важливий момент у цьому рішенні: в акті перевірки ДПІ вказує на не надання ТОВ до перевірки сертифікатів відповідності, паспортів якості на товар, письмових пояснень щодо подальшого використання придбаного у контрагента товару у власній госпдіяльності, платіжних доручень, ТТН.
Проте, суд зауважив, що податкова під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, не надала доказів витребування зазначених документів при підготовці та проведенні перевірки.
Тож, це означає, що суди надають важливе значення запитам, які мають складатись не лише до перевірки, а й під час її проведення. Отже без підтвердження фактів витребування документів, податкові органи не можуть посилатись в актах на відсутність документів як у платника податків, так і його контрагента.
