"До" та "по" у тексті договору виконання грошового зобов'язання: позиція ВГСУ

Коментар до Справи №910/21225/15 від 13.12.2016 р.

Фабула судового акту:  Позовні вимоги в цій справі обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих за договором зобов'язань з поставки товару, у зв'язку із чим до стягнення з відповідача на користь позивача заявлено:  

• пеню за прострочення постачання товару у розмірі 8601,60 грн
• 21504,00 грн штрафу за відмову від постачання товару.

Сама по собі ця судова справа хоча і є, так би мовити, звичайною, але має певний інтерес з точки зору питання неоднакового застосування прийменників «до» і «по»  в контексті  позначення кінцевої календарної дати.

Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, а також і ВГСУ, позов  був задоволений частково, - стягнуто з відповідача на користь військової частини 8 601,60 грн пені за прострочення поставки товару, в іншій частині позову відмовлено.

Постановляючи рішення у справі, суд нагадав: якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається "до 1 грудня 2014 року" (частина друга статті 252 ЦКУ), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (30 листопада 2014). Водночас, коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 грудня 2014 року" або "включно до 1 грудня 2014", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 грудня 2014 р.

Аналогічна правова позиція викладена в п. 1.9 постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 р. №14.

Разом з цим, доречно сказати, що вживання та практичне застосування прийменників «до» і «по» у нормативно-правових актах, що регулюють, наприклад, податкові відносини, або підприємницьку діяльність, може тлумачитись в інший спосіб. Але це  є темою  окремого дослідження.

 Олександр Боков