Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
«Вісник. Офіційно про податки»
У постанові ВС від 24.09.2019 р. у справі №825/1109/16 встановлено, що з метою стягнення податкового боргу податковим органом направлено на адресу платника податків, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, податкову вимогу.
Зазначену вимогу підприємством поштового зв’язку повернуто до державної податкової інспекції з позначкою «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд виходить з того, що документи вважаються належним чином врученими платнику податків, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (п. 42.2 ПКУ).
При цьому добросовісний платник податків зобов’язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі. У разі невиконання цього обов’язку платник не має права посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв’язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Таким чином, враховуючи вжиття органом доходів і зборів заходів щодо стягнення з відповідача податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених чинним законодавством, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову та стягнення з платника податків спірної суми податкової заборгованості.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування в цій справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов’язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПКУ, тощо. При цьому питання правомірності збільшення органом доходів і зборів сум грошових зобов’язань не охоплюється предметом цього позову.
