Головна Усі новини Право і відповідальність Судова практика

Рахунок в банку, з якого сплачуються зарплата та податки, не підлягає арешту

ВС переконаний, що банківські рахунки, призначені для виплати з/п та податків, заборонено арештовувати. Проте виокремлювати такі рахунки – це повноваження виконавчої служби

Коментар до постанови ВС від 10.10.2019 р., справа №916/1572/19

Контрагенти, укладаючи господарські договори, розраховують на виконання взятих на себе зобов’язань у повному обсязі та вчасно. Втім, українському бізнесу добре відомі ситуації, коли покупець чи замовник відмовляється з тих чи інших причин оплачувати за придбаний товар, виконану роботу, надану послугу.

Не дарма у господарських договорах доволі часто домовляються про значну передоплату, а щодо робіт/послуг вказують на те, що акти виконаних робіт/наданих послуг вважаються підписаними замовником, якщо протягом певного строку на адресу виконавця не надсилаються заперечення до акта.

Звісно, ці методи працюють на практиці, але це не завжди захищає від спорів між договірними сторонами, що приводить їх до суду. Втім, переважно, проблеми з поданням позову лише починаються.

Мета позову – примусово стягнути з боржника кошти. Боржник намагається цього уникнути. Тому передбачають такі заходи як забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки боржника. Основною причиною, через яку суди підтримають такі заходи, є ризик істотного ускладнення виконання рішення суду.

Так сталось і у коментованій нами справі – ТОВ 1 звернулось до ТОВ 2 з позовом про стягнення 1 545 646,00 грн через неналежне виконання умов договору поставки (неоплату за поставлений товар).

ТОВ 1 подало заяву про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти ТОВ 2, які обліковуються у банках та інших установах. ТОВ 1 пояснює необхідність вчинення таких заходів тим, що ТОВ 2 протягом майже півроку не сплачує заборгованість за поставлений товар за договором поставки, посадові особи ТОВ 2 не відповідають на телефонні дзвінки, причини прострочення оплати товару ніяк не коментують. Крім того, будь-яких пропозицій щодо врегулювання спору мирним шляхом не вносять, відповіді на претензію, надіслану ТОВ 1, не надають. За інформацією ТОВ 1 намагаються вивести грошові кошти з рахунків у банківських установах.

ТОВ 1 вважає, що поки триватиме спір в судах, виконати рішення суду буде неможливе через відсутність коштів на рахунках, а нерухоме, рухоме чи інше майно у ТОВ 2 за даними офіційних реєстрів відсутнє.

Суд цю заяву задовільнив. Але ТОВ 2 з цим категорично не погодилося. І у нього є всі вагомі підстави для цього. Арешт коштів на рахунках в банку фактично блокує його господарську діяльність, унеможливлює виконання зобов`язань з виплати заробітної плати та сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів, а також зобов`язань перед контрагентами.

 

Рахунки для виплати з/п не підлягають арешту!

За приписами ч. 2 ст. 48 Закону №1404 стягнення за виконавчими документами звертається, насамперед, на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Виконавець звертає стягнення на кошти боржника – юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника – юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом (ч. 1, 3 ст. 52 Закону №1404).

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти (ч. 2 ст. 48 Закону №1404):

Як бачимо, про рахунки, з яких здійснюється виплата зарплати, податки та збори, інші обов'язкові платежі до бюджету, ні у ст. 48, ні у ст. 52 Закону №1404 не згадується.

Водночас ВС у коментованій нами справі наголошує, що заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї. Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в ст. 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях ст. 97 КЗпП, ст. 15, 22, 24 Закону «Про працю».

Зазначені норми cукупно свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.

Отже, виплата підприємством працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства.

Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці (аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 р., у справі №916/73/19).

Тобто ВС прямо вказує на те, що рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками зі спеціальним режимом, на які виконавчою службою арешт не накладається.

 

Як визначити рахунок для виплати зарплати та податків?

Проблема в тому, що зарплата та податки сплачуються з поточного рахунку юрособи, відкритому у банку, без жодних ознак «спецрахунку». Насправді йдеться про поточний рахунок, який використовується юрособою для господарських потреб та розрахунків з постачальниками. А ось щодо зарплати, то на сьогодні для спрощення виплати зарплати банки пропонують так звані «зарплатні проекти».

Втім, для цього не відкривають окремих рахунків, а використовується існуючий поточний рахунок, з якого зарплатні кошти перераховують безпосередньо на картки працівників. Ми не виключаємо, що одне й те саме підприємство може мати кілька рахунків в одному банку чи в різних банках, які використовуються для розрахунків з контрагентами, а для виплати зарплати – лише один з них.

Тож, коли йдеться про спецрахунок, арешт якого заборонений Законом №1404, то йдеться про той поточний банківський рахунок, з якого регулярно виплачується зарплата (в межах зарплатного проекту чи просто на відкриті банківські картки персоналу) та сплачуються податки.

Проте у кожного читача виникне кілька питань. Наприклад, а якщо такі рахунки різні – рахунок в одному банку використовуєтсь для сплати податків, а в іншому – для зарплатного проекту. Відразу відповідаємо, що за логікою ВС обидва такі рахунки є рахунками зі спеціальним режимом використання (один для зарплати, інший – для податків).

 

Хто та в якому порядку знімає арешт з рахунку із виплати з/п та податків?

Зауважимо, що суд не зобов'язаний з'ясовувати, який рахунок є спецрахунком. Як правило, судові рішення обмежуються простим переліком наявних банківських рахунків, на які потрібно накласти арешт.

Щодо Закону №1404, то у разі виконання такого судового рішення, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець (ч. 3 ст. 74 Закону №1404)

ВС щодо цього зазначає, що відповідно до ч. 34 ст. 59 Закону №1404 у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Отже, на виконавчу службу покладається обов’язок виокремлювати рахунки, призначені для виплати зарплати та податків.

Яким чином боржник, який побачив порушення своїх прав, має звернути на це увагу виконавчої служби? Враховуючи приписи ч. 34 ст. 74 Закону №1404 боржник, рахунки якого арештовані, позбавлений права складати скарги на такі рішення та/або дії державного чи приватного виконавця безпосередньо до виконавчої служби.

Отже, у боржника є єдиний шлях:

  1. скласти заяву до виконавця та додати документи, що один з арештованих рахунків є спеціальним, арешт якого заборонений;
  2. у разі відмови задовольнити заяву та зняти арешт – звернутись зі скаргою на дії виконавця до суду.

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Канарьова Наталія
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Право і відповідальність / Судова практика
Теги:
Єдиний соціальний внесок , Заборгованість , Суд

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?