Чи є захист від рейдерства?
З одного боку, донедавна не вимагалось нотаріального посвідчення підписів на договорах купівлі-продажу, на протоколах загальних зборів. Та й обов'язки з подання документів про зміну керівника покладалися на новообрану посадову особу. З другого боку, як і нині, протоколи про зміну власників та керівництва можуть підписувати голова та секретар зборів. Втім, як і самі статути.
Проте, як свідчить судова практика, випадки рейдерства не зникли і після внесення змін до Закону про держреєстрацію1 та прийняття нового Закону про ТОВ/ТДВ.
1 Докладніше див. «ДК» №47/2019.
Зазвичай держреєстратору подають акт приймання-передачі частки у статутному фонді, нотаріально засвідчену довіреність, протокол зборів засновників, статут підприємства, заяви на проведення реєстраційних дій. У чому суть? Або на таких документах підроблено підписи, або підроблено дії нотаріуса та самі нотаріальні документи, або ж голова та секретар зборів взагалі не мають жодного відношення ні до засновників (учасників) ЮО, ні до самих цих ЮО – не є ні працівниками, ні довіреними особами.
Чого прагнуть шахраї? Як правило, йдеться про земельні ділянки, нерухомість, кошти на банківських рахунках та інше майно підприємства.
Попри всі старання держави і досі трапляється, що під час чергового подання податкової звітності в електронному вигляді або в інший спосіб керівник дізнається, що його кваліфікований електронний підпис недійсний, і взагалі він не керівник, а власники – вже не власники!
Як боротися з рейдерськими діями?
Зауважимо, що держава зробила все можливе для мінімізації ризиків незаконного захоплення підприємств. Iдеться про останні зміни до Закону про держреєстрацію, зокрема:
1) підписи учасників (засновників) засвідчуються нотаріально, а самі протоколи, рішення, інші документи загальних зборів викладаються на спеціальних нотаріальних бланках;
2) екстериторіальність, тобто подання документів незалежно від місцезнаходження ЮО (стосується лише подання документів в електронній формі через Он-лайн будинок юстиції);
3) учасник, керівник ЮО має право на безоплатній основі в режимі реального часу засобами телекомунікаційного зв'язку отримувати інформацію про факт подання або приймання документів, поданих для проведення реєстраційних дій щодо такої юридичної особи;
4) довіреність на вчинення реєстраційних дій є виключно нотаріальною, держреєстратор при поданні документів перевіряє її наявність в Єдиному реєстрі довіреностей.
Схожа ситуація сталася і з автором запиту на коментовану IПК, внаслідок чого в ЄРПН було зареєстровано кілька ПН, які підприємство не визнає. Що з цим робити, власники підприємства запитали у ДПСУ.
ДПСУ – ПН з ЄРПН не вилучаються!
У коментованій IПК головний податковий орган робить низку слушних тверджень.
1. ПН, складена без фактичного здійснення операції з постачання товарів/послуг, може бути визначена платником як така, що зайво складена.
Платник податку на дату виявлення факту безпідставного складання податкової накладної має право скласти розрахунок коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг до податкової накладної, яка визначена ним як зайво складена, та направити його отримувачу (покупцю) товарів/послуг для реєстрації в ЄРПН.
2. Чинним законодавством не передбачено вилучення з ЄРПН зареєстрованої платником податку податкової накладної за зверненням такого платника податку.
3. Згідно з пунктом 20 Порядку №1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Крім наведеного, ДПСУ зазначає, що поряд із вчиненням дій зі скасування реєстрації ПН в ЄРПН як зайво складеної платник не позбавлений права подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації (в порядку п. 50.1 ПКУ).
I єдина підстава для відмови у прийманні такого уточнюючого розрахунку в електронній формі – це недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що такий уточнюючий розрахунок відповідає всім вимогам електронного документа і наданий у форматі, доступному для його технічної обробки.
I тут маємо дві проблеми:
1) поновити керівника у найкоротші строки;
2) скасувати вчинені реєстраційні дії.
I, як свідчить практика, процедура вирішення обох проблем є складною та довготривалою.
Отже, повертаючись до питання скасування реєстрації ПН в ЄРПН та подання уточнюючих розрахунків, слід розуміти, що фактично головною проблемою тут є саме повернення керівника на свою посаду. Проте окремої процедури для цього немає – обидві проблеми вирішуються в комплексі.
Алгоритм відновлення контролю
Крок 1. Звернення до правоохоронців.
Звісно, коли йдеться про шахрайські дії з майном та підроблення документів, завжди слід звертатися до правоохоронних органів. Останні повинні протягом 24 годин внести дані до ЄРДР.
I вже в межах кримінального провадження призначатиметься експертиза підписів на документах, які подавалися для зміни власників та керівника.
Крок 2. Звернутися до суду та оскаржити дії державного реєстратора.
На сьогодні Велика Палата ВС прямо зазначила, що підсудність оскарження дій держреєстратора залежить від предмета спору, відповідно до якого позов слід подавати або до суду загальної юрисдикції, або до господарського суду.
Позаяк ми говоримо про шахрайські дії стосовно, зокрема, представництва від імені ЮО на укладення господарських договорів, то, якщо попередні власники та законне керівництво відмовляються визнавати такі договори, вони можуть звернутися до господарського суду як з оскарженням дії держреєстратора із внесення змін щодо власників та керівника до ЄДР, так і з вимогою визнати укладені незаконним керівником договори недійсними.
Крок 3. Звернутись до адмінсуду для скасування реєстрації ПН (як виняток).
Тут можливий такий розвиток подій:
1) звернутися з позовом про скасування реєстрації ПН з посиланням на одну з підстав, визначених у п. 12 Порядку №1246, – зокрема на нечинність електронного підпису та відсутність права на підписання ПН. Можуть бути й інші підстави. Хоча на сьогодні такої судової практики немає;
2) дочекатися рішення апеляційної інстанції, поновити керівника та подати розрахунки коригування до ПН. У разі відмови податкового органу – звернутися до суду.
У цьому випадку звертатись до суду можуть особи за довіреністю або адвокати від імені ТОВ (зміна керівника не скасовує раніше виданої довіреності та не припиняє укладених договорів), підписанти за ЄДР (якщо їх не було змінено), а також колишні засновники як фізособи.
Загалом наведені вище дії мають вчинятися комплексно та вчасно. I насамперед потрібно зробити два перші кроки: заява до правоохоронних органів та оскарження дій державного реєстратора. Всі інші дії – за ситуацією. Варто пам'ятати – перші два кроки мають вчинятись у такі найкоротші строки, наскільки дозволятиме ситуація, у т. ч. і шляхом прискорення розгляду справи в суді.