Коментар до Постанови ВС від 26.11.2020 р., справа №500/2486/19
Минулого року ми вже розглядали питання строків звернення до суду для оскарження податкових рішень.
Тому зараз нагадаємо, що скорочені строки звернення до суду встановлені для оскарження рішення:
- Комісії ДПСУ про відмову у реєстрації ПН,
- за результатами оскарження дій податкового органу, у т.ч. під час проведення документальних та фактичних перевірок,
- прийнятого в межах застосування процедури адмінарешту,
- щодо включення/виключення майна з опису майна, на яке поширюється право податкової застави,
- щодо погашення податкового боргу, його списання та стягнення коштів/майна в рахунок його погашення,
- про анулювання реєстрації платником ПДВ/ЄП, тощо.
Тобто йдеться про всі рішення, які виносять органи ДПС і які не містять нарахованих грошових зобов’язань.
Та навіть такі рішення податківців можна оскаржувати з довшим терміном звернення до суду за умови попереднього використання платником досудового порядку вирішення спору. В такому випадку строк звернення до суду становить:
- три місяці – якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПКУ. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
- шість місяців – якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
А як бути з податковими повідомленнями-рішення, якими донараховуються (у т.ч. штрафні санкції, пеня) суми грошових зобов’язань за податками, зборами, обов’язковими платежами, зокрема, ПДФО, ПДВ, ВЗ, податку на прибуток тощо. І ось тут – для багатьох виникне несподіванка.
ППР – позов до суду в межах 1095 днів?
26.11.2020 року у коментованій нами справі ВС неймовірно засмутив платників податків.
ФОП отримав податкові повідомлення-рішення про донарахування ПДВ, ПДФО та ВЗ, датовані 13.07.2018 р. Рішення за результатами розгляду скарги ДФСУ він отримав 07.09.2018 р. І лише 29.10.2019 р. звернувся до суду.
ФОП розраховував, що у нього є 3 роки на оскарження ППР. Але всі судові інстанції у цій справі були одностайні – строки для звернення до суду з оскарженням ППР від 31.07.2018 р. пропущені.
Крапку у цій справі поставив ВС, який наголосив, що у коментованій нами справі він відступає від власної постанови від 3 квітня 2020 року у справі №2540/2576/18. Зокрема, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у т. ч. після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржене, і вважає за необхідне сформулювати інший правовий висновок.
Довідково: у цій справі №2540/2576/18 ФОПом був пропущений строк звернення до суду після оскарження ППР до ДПСУ майже на рік, проте тут суди вважали, що він пропустив тримісячний термін подання позовної заяви. Натомість ВС став на бік підприємця та надав йому можливість оскаржувати ППР, адже позов був поданий у межах 1095 днів (як про це сказано у ст. 102 ПКУ).
Але зараз ВС змінив свою точку зору.
ВС: якщо намагались домовитись з ДПСУ – строк ОДИН місяць!
У коментованій справі ВС нагадав, що приписами ПКУ встановлюються такі строки:
- п. 56.18 ПКУ визначено, що з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення;
- за п. 56.19 ПКУ, якщо до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
При цьому Верховний Суд вважає, що колізія між нормами пп. 56.18 і 56.19 ПКУ відсутня, оскільки вони не припускають множинного трактування прав платників податків.
Норма п. 56.18 ПКУ не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п. 56.19 ПКУ.
Водночас норма п. 56.19 ПКУ є спеціальною щодо норми ч. 4 ст. 122 КАСУ, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин – оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження – абз. 3 п. 56.18 ПКУ). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.
Наслідки висновків ВС для платників податків
Що ми маємо на сьогодні?
1) Якщо після проведення камеральної, документальної чи фактичної перевірки платнику податків донараховуються грошові зобов’язання з податку, збору, обов'язкового платежу, про що приймається податкове повідомлення-рішення, то платник податків має вирішити – чи потрібна йому процедура адміноскарження отриманих ППР до ДПСУ.
Якщо рішення такі приймається на користь застосування процедури адміністративного оскарження, то у такого платника податків є лише один місяць для звернення до суду. Строк відлічується з наступного дня від дати отримання рішення ДПСУ про результати розгляду скарги.
Якщо платник податків відмовляється від оскарження ППР-ок до ДПСУ, то він наразі має 1095 днів з дня, наступного за днем отримання ППРок, для складення позовної заяви та звернення до суду.
Але продовжуємо уважно стежити за судовою практикою та висновками ВС!
2) У коментованій нами справі ВС висловився, що «для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у цій постанові, Верховний Суд зазначає, що під час вирішення тотожних спорів повинні враховуватися наведені висновки щодо застосування норм права незалежно від того, чи перераховані всі постанови Верховного Суду, в яких викладено правову позицію, від якої відступила судова палата у цій справі».
А це означає, що тепер всі справи, які перебувають в судах, та позови, подані поза межами одного після застосування процедури адміністративного оскарження до ДПСУ, мають всі шанси «закінчитись» і не на користь платників податків у зв’язку з пропущенням строку звернення до суду.
Нагадаємо, що у разі, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 3 ст. 123 КАСУ).
3) Тим, хто лише планує звертатись до суду, слід врахувати й мораторій за п. 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Адже тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 ПКУ.
Водночас це ніяк не змінює ситуацію – скарги, які подані платниками податків, але не розглянуті до закінчення карантину, будуть оскаржуватись до суду також з врахуванням строків зупинення за п. 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ. Якщо ж платник податків під час карантину отримав від ДПСУ рішення про результати розгляду скарги, то з врахуванням того, що за ст. 56 ПКУ зупинення стосується строків в частині процедури адміністративного оскарження, строк для звернення до суду також становить один місяць з дня, наступного за днем отримання рішення.
Втім, на практиці трапляються випадки, коли через режим дистанційної роботи підприємства поштова кореспонденція або не отримується, або відправляється відразу ж до ПСУ через відсутність юрособи (її працівників) за адресою.
У такому разі:
- слід звернутись повторно зі скаргою чи іншим зверненням та отримати або результат розгляду скарги, або інформацію про прийняття/не прийняття такого рішення та надсилання або не надсилання його платнику податків. До речі, рішення про результат розгляду скарги можна отримати від органів ДПС за запитом про доступ до публічної інформації;
- у разі звернення до суду разом з позовною заявою до неї слід обов’язково додати клопотання про поновлення строку для звернення до суду та пояснити причини пропуску з наданням копій документів. Платник має всі шанси через численні продовження адаптивного карантину чи встановлення тимчасового локдауну, що суд визнає причини пропуску поважними та все ж таки розгляне спір.