Ліга:Бізнес розповідає, що непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акта погодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.
Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 04.03.2021 р. у справі №709/809/17.
Обставини справи
Позивачка зазначала, що вона є єдиним власником вказаного домоволодіння, отже, і земельної ділянки, необхідної для його обслуговування.
Зазначала, що відповідач у справі є суміжним землекористувачем, яка у відповідь на численні звернення з приводу неправомірного захоплення частини належної їй земельної ділянки повідомила, що межі земельної ділянки встановлені відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку. Після її неодноразових звернень у різні інстанції їй було надано копію технічної документації, з якої вона дізналась про порушення своїх прав та законних інтересів, оскільки підписи в акті визначення та погодження меж земельної ділянки вчинені не нею.
Стверджувала, що вона позбавлена можливості приватизувати належну їй земельну ділянку, а іншого способу захисту порушеного права, ніж у судовому порядку, не існує.
Ураховуючи наведене, просила суд визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою та на право постійного користування землею, договір оренди землі та скасувати його державну реєстрацію.
Позиція ВС
ВС зазначає, що доводи касаційної скарги позивачки про те, що вона акт погодження (встановлення) та закріплення в натурі меж не підписувала не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Погодження меж земельної ділянки є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов'язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Ненадання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акта узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.
Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 р. у справі №514/1571/14-ц.
При цьому колегія суддів бере до уваги те, що у акті визначення на погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 20 червня 2008 року зазначено, що межі не порушено.
Отже, доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою посилання позивачки, як на підставу для задоволення позову, на непідписання нею акту встановлення меж земельної ділянки, яким визначалися межі земельної ділянки відповідача, не впливають на правильність вирішення справи.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!