Головна Усі новини Право і відповідальність Судова практика

Перевізник не має перевіряти джерело походження товару

ВС вважає, що контроль за дотриманням попередніми контрагентами постачальника правил оподаткування та з’ясування джерела походження товару для доказів реальності госпоперацій не є обов’язком перевізника

Коментар до Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2021 р., справа №320/6538/19

Інформацію про товар покупець може дізнатися у продавця. Своєю чергою, продавець зобов'язаний надати покупцеві необхідну та достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу. Інформація має відповідати вимогам закону та правилам роздрібної торгівлі щодо її змісту і способів надання.

Покупець має право до укладання договору купівлі-продажу оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей товару або демонстрації користування товаром, якщо це не виключено характером товару і не суперечить правилам роздрібної торгівлі.

Відповідні вимоги прописані у ч. 1, 2 ст. 700 ЦКУ.

Але між продавцем і покупцем часто виникає «посередник» – перевізник таких товарів з пункту А у пункт Б. І про нього в цих вимогах не зазначено нічого! Але певним чином і він стає джерелом інформації про товар. Адже перевезення товарів передбачає й перевезення супровідних документів! 

 

Про яку інформацію йдеться?

Як правило, сторони самостійно визначають комплект документів, які супроводжують прийняття-передання товару. Переважно, це стосується інформації про основні властивості товарів, їх сертифікацію, номінальну кількість (масу, об’єм тощо), дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товарів, дату виготовлення, відомості про умови зберігання та термін придатності (служби), гарантійні зобов’язання виробника (виконавця), правила та умови ефективного і безпечного використання товарів, також інформація про виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Зауважимо, що наведена вище інформація має бути надана й споживачеві відповідно до ст. 15 Закону про захист прав споживачів

Загалом необхідний обсяг інформації, як правило, пов’язаний з тим видом товару, який є предметом договору постачання.

Втім, як не дивно, саме інформація про виробника, виконавця, продавця несподівано цікавить в контексті походження товару, що, на думку податкових органів, може свідчити про  фіктивність господарських операцій (причому по всьому ланцюгу постачання). 

І в цьому  випадку йдеться про послуги з перевезення, а не про постачання товару.

 

Перевізник має контролювати своїх контрагентів, – ДПС

На підставі наказу ГУ ДПС області від 05.07.2019 р. була проведена документальна планова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період діяльності з 01.01.2017 р. по 31.12.2018 р., про що складено акт.

Увага! Основні КВЕДи ФОПа – це, зокрема:

  • 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (основний);
  • 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н. в. і. у.;
  • 49.41 Вантажний автомобільний транспорт;
  • 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту;
  • 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

При цьому у фізособи-підприємця наявна ліцензія на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Строк дії ліцензії – необмежений.

У результаті за перевіркою ФОПу винесено податкові повідомлення-рішення з ПДФО та ПДВ майже на 4 млн грн разом зі штрафними санкціями за фактом завищення витрат, пов`язаних зі здійсненням підприємницької діяльності за господарськими операціями ФОП з придбання послуг перевезення у контрагентів юросіб, у т.ч. й у компаній-перевізників. На думку контролерів, такі операції не мали реального товарного характеру з підстав відсутності у вказаних контрагентів достатніх трудових ресурсів та основних засобів, у тому числі транспортних, для надання відповідних послуг ФОПу.

Але це ще не все – у своїх висновках контролюючий орган вважає, що спираючись на позиціювання контрагентів позивача-юросіб, якими виписано на адресу ФОПа документацію щодо придбання послуг за ланцюгом постачання, як учасників тіньового сектору економіки, такі товари фактично не придбавалися ні ФОПом, ні його контрагентами-постачальниками та замовниками послуг перевезення у період з 01.01.2017 р. по 31.12.2018 р.

Адже ФОП на надав контролерам документи, що підтверджують факт придбання останнім товару як у безпосередніх контрагентів, так і його контрагентів за ланцюгом постачання, на яких контролери побачили підміну номенклатури товару.

Отже, під час перевірки виникло питання не лише щодо послуг перевезення, а й щодо самого товару та інформації про джерело походження товару, що на думку контролерів, є обов`язком ФОПа (як платника податків та учасника ланцюга постачання товару) з контролю за дотриманням попередніми контрагентами постачальника правил оподаткування.

 

Первинні документи, які складав ФОП, не вказують на фіктивність

Ні суд першої, ні апеляційної інстанції не підтримали такі фіскальні вимоги з боку ГУ ДПС  області з огляду на такі докази та факти:

1) між ФОПом та замовниками укладені однотипні договори про надання послуг перевезення та акти здачі-приймання робіт (надання послуг).

Важливо: загалом не зрозуміло, чому виникли питання до однотипних договорів, адже відповідно до положень вищезазначених договорів, Виконавець зобов`язується надати за плату послугу з перевезення з оплатою такої послуги, можливість надсилати замовлення за допомогою факсимільного зв`язку або електронною поштою, або за телефоном, в якому зазначає адресу та час подачі автомобіля, місце призначення, маршрут руху, а також іншу інформацію, необхідну для перевезення. При цьому загальна сума договору складається зі сум усіх послуг перевезення, що відбувалися протягом строку дії Договору. У ціну послуги включається вартість пального. Види оплати: подобова, погодинна, покілометрова. Форма оплати – безготівкова. Передбачено й  можливість погодити також часткову оплату або оплату з відстроченням платежу.

2) актом перевірки підтверджується, що контролюючим органом було встановлено факти оплати ФОПом зазначеним контрагентам послуг, які відповідають сумам, вказаним в актах здачі-приймання робіт (надання послуг). Окрім цього, ФОПом надано договори про переведення боргу на різні суми з різними контрагентами.

Висновок: суди вважають, що надані ФОПом договори, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), оформлені з дотриманням вимог бухобліку та податкового законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг господарських операцій;

3) орган ДПС не навів переконливих доказів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти госпдіяльності, засвідчені вказаними документами, а також не надав будь-яких доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в первинних та інших документах ФОПа, є неповними, недостовірними та/або суперечливими;

4) аналізуючи зміст акта перевірки, колегія суддів звертає увагу, що органом ДПС фактично не заперечується надання ФОПом первинних документів, проте не вказано наявність недоліків останніх чи їх невідповідність приписам ПКУ та законодавчим нормам щодо бухгалтерського обліку. Загалом висновки, які стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень, ґрунтуються лише на узагальненій податковій інформації та зводяться до інформації за ланцюгами постачання придбаних товарів у контрагентів позивача. При цьому немає жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій;

5) щодо таких двох актів як джерело походження товару та про кримінальні провадження щодо керівників юросіб-контрагентів, то суди зазначили

  • докази податкового органу про неможливість встановлення походження товару у ланцюгах постачання не можуть бути покладені у провину ФОПа як платника податків та бути достатніми підставами для висновку про непідтвердженість тієї чи іншої господарської операції. ФОП не наділений правом вимагати від контрагента документи, що підтверджують факт придбання останнім товару, тим більше в інших контрагентів за ланцюгом постачання, вказуючи про підміну номенклатури товару. Висновок: жодна норма законодавства не встановлює обов`язку покупця бути обізнаним про джерело походження товару та обов`язку з контролю за дотриманням попередніми контрагентами постачальника правил оподаткування;
  • матеріали досудового розслідування за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не є доказом, а лише відомостями про джерело тих обставин, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом (вироком суду). Тут суди залишаються на сталій позиції.

Висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків. Правомірність нарахування сум грошового зобов`язання не може мотивуватися виключно даними податкової інформації, наявної в базі даних органів ДПС. Податкова інформація має оцінюватися судом з урахуванням інших доказів у справі. На цьому суди постійно наголошують при розгляді справ, пов’язаних з фіктивністю госпоперацій.

 

Висновки

Загалом, на нашу думку, у цій справі податкові органи фактично переклали на платника податків свої власні повноваження. Це вони в контексті перевірки реальності операцій роблять останні кілька років. 

По-перше, контроль за дотриманням будь-якими платниками податків, у т.ч.  покупцями, постачальниками, перевізниками правил оподаткування,

По-друге, перевізник має надати послугу перевезення, він не є покупцем товару, а отже на нього не можуть покладатись обов’язки контролю за товаром, які він перевозить. Наведена на початку статті інформація про товар (ч. 1, 2 ст. 700 ЦКУ та ст. 15 Закону про захист прав споживачів) стосується договорів купівлі-продажу, постачання, тобто фактично лише покупців та продавців (постачальників) товару. Всі інші учасники схеми доставки товару мають мати документи, достатні для перевезення (доставки) товару покупцю. А перевіряти документи на товар та з’ясовувати джерело його походження мають саме контролюючі органи (органи ДПС, Держпродспоживслужба тощо).

Звісно, у коментованій справі перевізник нічого не порушив, і очікувано суди його підтримали. Але ситуація, в якій не податківці повинні довести свої підозри щодо фіктивності операцій, а платники податків мають доводити (і не лише первинною документацією!), що така операція дійсно була, створює не найкращий діловий клімат в країні. 

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Канарьова Наталія
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Право і відповідальність / Судова практика
Теги:
Перевезення , Перевірки , Суд , ДПСУ

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі