- Коментар до Постанови ВС від 29.06.2022 р., справа № 214/7462/20
Нагадаємо, що юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (ч. 1 ст. 1172 ЦКУ).
І наразі ми говоримо саме про шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки – автомобілем.
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема, транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (у т.ч. договір оренди) володіє таким транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 1, 2 ст. 1187 ЦКУ).
А тепер уявимо собі ситуацію, коли сталось загорання автомобіля, яким водій не володіє на праві власності, а лише використовує. Мало того, сталось загорання й автомобіля, який перебував поруч з ним та утримав значні ушкодження.
Судова практика щодо цього є. В одній зі справ суд наголосив, що за висновком експертизи, найімовірнішою причиною пожежі автомобіля стали аварійні режими в електромережі, які призвели до виникнення короткого замикання. Тобто фактично ні власник, ні корситувач (водій) своїми діями чи іншим стороннім джерелом запалювання спеціально не створили таке коротке замикання, що призвело до загорання.
А щодо другого автомобіля – то перекидання вогню вже відбулось через доволі сильну пожежу у першому. Кримінальне провадження щодо цього випадку було закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення.
Проте за таких обставин Верховний Суд все ж стягнув суму майнової шкоди, навіть за відсутності вини, з водія першого автомобіля – адже є відповідальність й за зберігання джерела підвищеної небезпеки, яку він не забезпечив. Докладніше про це ви можете почитати у постанові ВС від 21.08.2019 р. у справі №308/3620/15-ц.
А якщо автомобіль був на стоянці?
А ось у коментованій нами постанові ВС доходить іншого висновку – а все через те, що автомобіль перебував на стоянці.
Цей автомобіль теж перебував у користуванні, але вже у ТОВ.
Так, 13.05.2020 року у ТОВ призначено нового директора, який цього ж дня уклав договір оренди/найму транспортного засобу, за умовами якого фізособа надала Товариству в оренду на один рік для виробничої діяльності автомобіль марки «Renault Megane Sedan». При цьому наймодавець зобов’язався передати вказаний автомобіль наймачу в технічно справному стані, а також – попередити наймача про недоліки та особливості автомобіля.
Наказом по підприємству директор ТОВ закріпив указаний автомобіль за собою та затвердив норми витрати палива: бензин – 9,7 л/100 км, газ –12,21 л/100 км.
Втім, як виявилось, цей автомобіль мав газову установку, про яку у техпаспорті відсутні відомості про наявність газового обладнання на зазначеному автомобілі.
У порушення умов договору власник не повідомив ТОВ й про недоліки транспортного засобу. Що і призвело до прикрих наслідків.
Адже під час перебування автомобіля на стоянці він загорівся. Відеозаписом підтверджується, що керівник був присутній під час загорання автомобіля марки «Renault Megane Sedan», однак його дії щодо погашення вогню були безрезультатними та викликані пожежники. Полум’я швидко розповсюдилося та перекинулося на розташований поруч його автомобіль марки «Mitsubishi Оutlender».
Пожежники зазначили, що найімовірнішою версією пожежі було загорання внаслідок теплових проявів електричної енергії в результаті короткого замикання електричної мережі автомобіля.
Як і у вищенаведеній справі №308/3620/15-ц кримінальне провадження закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення.
Власник другого згорілого авто бажає компенсації
Власник другого постраждалого автомобіля в коментованій справі вважає дії керівника ТОВ та власника першого згорілого автомобіля протиправними, а їх самих винними:
- по-перше, у незабезпеченні автомобіля марки Renault Megane Sedan в належному технічному стані, що стало причиною загоряння,
- по-друге, у бездіяльності керівника ТОВ під час загоряння транспортного засобу, що виражена у невиконанні конкретних дій – він не намагався здійснити і не здійснив дії, які були б направлені на уникнення загоряння автомобіля (хоча був поруч на стоянці),
- по-третє, в транспортному засобі був відсутній вогнегасник,
- по-четверте, автомобіль був переобладнаний для роботи на газовому паливі без відповідного погодження.
ВС: ТЗ не рухався, а отже керівник ТОВ не відповідає за пожежу!
Цікаво те, що на думку ВС, норми ст. 1187 ЦКУ слід читати так: джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов`язану з використанням, зберіганням або утриманням ТЗ, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Оскільки зазначена норма не містить вичерпного переліку видів джерел підвищеної небезпеки (видів підвищеної небезпечної діяльності), суд, беручи до уваги особливі властивості предметів, речовин або інших об’єктів, що використовуються у процесі діяльності, має право визнати джерелом підвищеної небезпеки також й іншу діяльність. До цих особливих властивостей слід відносити створення підвищеної ймовірності завдання шкоди через неможливість повного контролю за вказаними об’єктами з боку людей.
Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану діяльністю, наприклад, використання транспортних засобів за їх цільовим призначенням, а також наприклад, у випадку завдання шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля.
В інших випадках шкода відшкодовується на загальних підставах, передбачених ст. 1166 ЦКУ, особою, яка її завдала – наприклад, коли пасажир, відчиняючи двері автомобіля, що не рухався, спричинив тілесні ушкодження особі, яка проходила поруч.
Відтак, оскільки транспортний засіб, що не рухається (у нашій справі автомобіль перебував на стоянці), то не може розглядатися як об’єкт, який є джерелом підвищеної небезпеки.
Тому для відшкодування майнової шкоди (відшкодування відновлювального ремонту) підстав немає.
Виникає питання: якщо автомобіль перебуває на платній парковці біля супермаркету, припаркований біля будинку, де проживає водій, чи в іншому місці, де водій відпочиває із сім’єю, та випадкова загорається, також відсутня відповідальність за нанесення шкоди іншим автомобілям, припаркованим поруч та спалених вогнем частково чи повністю?
З огляду на позицію ВС – так! Позиція суду у коментованій нами справі має працювати у всіх випадках, коли автомобіль не рухається (не перебуває у русі з включеним двигуном – від авт.)
Хоча не варто недооцінювати й закриті матеріали кримінального провадження.
І суд апеляційної інстанції зауважив, що у судів під час розгляду даної справи відсутні підстави встановлювати наявність чи відсутність в діях особи ознак порушення Правил дорожнього руху та Закону України «Про дорожній рух», оскільки це не належить до юрисдикції цивільного судочинства.
