Коментар до Постанови ВП ВС від 20.04.2022 року, справа №756/8815/20
Незважаючи на те, що практика щодо рахунків зі заробітної плати дуже різна, все ж в одному суди на сьогодні одностайні: рахунки, передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до держбюджету, є рахунками зі спеціальним режимом використання, грошові кошти на яких не підлягають арешту.
Єдине питання, яке досі є спірним – як та хто має визначати, що саме цей рахунок використовується для виплати зарплати? Тим більше, що окремого рахунку саме для виплати зарплати роботодавці не відкривають. Проте багато хто з них має в банках так звані «зарплатні проєкти».
Що таке зарплатний проєкт?
Фактично це договір між банком та підприємством (роботодавцем) про виплату заробітної плати працівникам на картки певної платіжної системи. При цьому для кожного працівника підприємства відкривається власний рахунок та видається платіжна картка – договір укладається безпосередньо з працівником, хоча сама платіжна карта може містити назву організації роботодавця.
Чи може виконавець накласти арешт і на зарплатні рахунки працівників, щоби забрати з них зазначені в судовому рішенні кошти?
Приватний виконавець і зарплатні кошти
З практики відзначимо, що приватними виконавцями не звертається стягнення на кошти, визначені ст. 73 Закону «Про виконавче провадження» (далі – Закон №1404), на які не може бути звернено стягнення. Зарплатні кошти є в цьому переліку. То чому ж виконавці намагаються арештувати банківські рахунки, з яких зарплата виплачується?
Виконавці пояснюють це тим, що рахунок, який використовується для зберігання коштів для виплати заробітної плати, не є рахунком зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено. В таких випадках виконавці діють у межах Закону №1404 та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Мін'юсту від 02.04.2012 р №512/5. Жодних протиправних дій з їх боку при стягненні коштів за судовими рішеннями немає.
Як ми вже зазначили вище, судова практика щодо цього різна. А тому ця позиція виконавців підтверджується, зокрема, постановами ВС у справах №756/1927/16-ц, №755/14912/19, №905/361/19. Але в коментованій справі все було не так.
Ситуація з практики
У коментованій нами справі маємо ситуацію, яка мала складні наслідки для фізособи – підприємця. Він залишився взагалі без засобів до існування. Причиною цьому стало те, що приватний виконавець:
- звернув стягнення за судовим рішенням на доходи ФО-боржника шляхом здійснення відрахувань з його доходів у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу. Постанова направлена роботодавцю,
- накладено арешт на грошові кошти ФО-боржника, які знаходяться на відкритих рахунках, а також які будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, у межах тої ж самої загальної суми боргу. Постанова направлена до банківської установи.
У результаті дві установи, незалежно одна від одної, стягуватимуть одну й ту саму суму боргу та фактично забороняють використання всіх без винятку коштів ФО-боржника.
Розмір стягнень обмежений законом
Якщо ми говоримо про зарплату, то зі заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:
- у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків;
- за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків (ч. 2 ст. 70 Закону).
Нагадаємо, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати зарплати та інших доходів боржника не може перевищувати 50% заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у т. ч. у разі відрахування за кількома виконавчими документами.
Це обмеження не поширюється, зокрема, на відрахування зі зарплати у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей - розмір відрахувань не може перевищувати 70% (ч. 3 ст. 70 Закону №1404).
Таким чином, закон говорить про погашення заборгованості. Але залишає фізособі хоча б частку коштів, зокрема, у вигляді зарплати. Арешт рахунку не дає фізособі використати ці кошти.
Що сказав суд?
Суди попередніх інстанцій наголосили, що зобов`язання з виплати зарплати мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями госпсуб`єкта, у т. ч. тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень. Проте в ситуації, коли застосовується стягнення зі зарплати та одночасно накладається арешт на ту ж зарплату на поточному рахунку боржника, то тут вже йдеться про подвійне стягнення однієї й тієї ж суми, проте різними способами та з однієї й тої самої зарплати ФО-боржника.
Суди вважають, що виявивши таку ситуацію, виконавець має самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі. Підставою для зняття арешту має бути документальне підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч. 4 ст. 59 Закону №1404).
Апеляційний суд уточнив, що за наявного арешту боржник позбавлений можливості використовувати частину зарплати (з якої уже відраховано стягнення) для забезпечення засобів для існування, які фактично повністю заблоковані навіть після здійснених утримань, в той час коли приватним виконавцем не здійснюється зараховування коштів з вказаного рахунку в погашення заборгованості.
До речі, тут варто зауважити, що дійсно, на сьогодні не здійснюється часткове відрахування коштів з рахунку – виконавець надсилає постанову про відкриття виконавчого провадження до банку, а останній фактично повідомляє про залишок коштів. І якщо їх достатньо для стягнення, то вона стягується у повному обсязі. Якщо ні – очікується накопичення повної суми. Тобто поступового стягнення не відбувається.
Саме тому й виникає проблема користування коштами, які знаходяться та зараховуються на картковий рахунок боржника, та фактично виключає можливість користування коштами до накопичення на такому рахунку повної суми боргу, що підлягає стягненню.
Увага! На нашу думку, ця ситуація цілком може стосуватись й юросіб у разі застосування арешту їх рахунків. Принаймні, у такий ситуації важливо зняти арешт з рахунків в частині нарахування та виплати зарплати та податків, обов’язкових платежів. Адже те, що зарплатний проєкт «прив’язаний» саме до арештованого рахунку та з нього здійснюються виплати на карти працівників, підтвердити має саме банк. І цього має бути цілком достатньо для державного/приватного виконавця.
ВС: зарплата і після зарахування на рахунок працівника залишається зарплатою
Раніше ВС у таких ситуаціях пропонував вчиняти так:
- подати письмову заяву до державного чи приватного виконавця з вимогою зняти арешт з рахунка на суму заборгованості зі зарплати;
- оскаржити дії державного чи приватного виконавця до суду, якщо останній відмовить, у знятті арешту з карткового рахунку.
Втім, у коментованій справі (фактично перед тим як оскаржувати дії приватного чи державного виконавця до суду) пропонується зібрати докази, які вказують на спеціальний режим використання (зарплатного рахунку).