Коментар до Постанови ВС від 05.07.2022 р., справа №380/13491/21
Штрафи від Держпраці мають складні та небезпечні наслідки – через їх розмір та суми нарахування вони здатні фактично зупиняти господарську діяльність лише самим фактом винесення постанови за результатами проведення інспектування (юрособи чи ФОПа).
Адже процедура їх стягнення прописана у Законі про виконавче провадження та має дуже короткі строки – 3 місяці. І Держпраці, як правило, не очікуючи навіть прийняття позову до розгляду, вже звертаються до виконавчої служби за примусовим стягнення. Для добровільної сплати штрафу ФОПом чи юрособою часу ще менше - лише місяць!
Порядок стягнення штрафу Держпраці
Нагадаємо, що згідно з ч. 1 ст. 12 Закону №1404 виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій за трудовими спорами та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Постанова Держпраці про визначення суми штрафу за порушення вимог ст. 265 КЗпП є самостійним виконавчим документом і може бути пред`явлена до виконання органам державної виконавчої служби в будь-який час, але не пізніше строку у ч. 1 ст. 12 Закону №1404.
Відповідно до абз. 4 п. 11 Порядку№509 не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП).
Крім цього, ні Порядок №509, ні Закон №1404 не передбачають зупинення дії та виконання постанов органів Держпраці про накладення штрафів у разі оскарження таких у судовому порядку.
Зупинити стягнення штрафу може суд
Відповідна процедура доволі чітко виписана процесуальним законом, що дозволяє зупиняти їх виконання навіть ще до подачі позову до суду або вже під час розгляду справи в суді. Наразі ми говоримо про ст. 150 КАС України, за якою суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені вказаною статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Юристи досить активно використовують це процесуальне право. ССпори зі застосування штрафів Держпраці не є винятком.
Втім, не менш складне питання – це пояснити та аргументувати таке зупинення виконання постанови Держпраці, щоби суд прийняв рішення та зупинив стягнення штрафу до винесення остаточного рішення (прийняття рішення апеляційною інстанцією)?
Загроза госпдіяльності – підстава зупинити стягнення штрафу?
У коментованій нами справі ФОП пояснив своє прохання зупинити стягнення цілком реальними підставами. Підприємець вважає, що існує очевидна ймовірність того, що до прийняття судового рішення за вказаним позовом Держпраці передасть постанову до виконання у виконавчу службу.
А вже сам факт арешту коштів чи їх фактичне стягнення (за наявності відповідної суми на рахунку чи рахунках ФОПа) вже виконавцем, може призвести до повної зупинки господарської діяльності ФОПа, а саме:
- неможливості проведення безготівкових розрахунків із контрагентами,
- безготівкової сплати ЄСВ за найманих працівників, що своєю чергою може завдати значної шкоди правам та законним інтересам позивача,
- істотно ускладнить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ФОПа, за захистом яких він звернувся до суду.
І це ми ще не кажемо про неможливість приймати участь у публічних закупівлях, відмова контрагентів від укладення договорів та пояснень діючим щодо платоспроможності такого ФОПа за поставлений товар, виконані роботи, надані послуги тощо.
Втім, у цій справі, прохання ФОПа про зупинення стягнення штрафу було задоволено лише першою та апеляційною інстанцією. В той час як ВС наголосив, що самих пояснень та аргументів не достатньо.
Зокрема, суди вважали, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову щодо зупинення дії постанови Держпраці про накладення штрафу за порушення КЗпП не є вирішенням справи по суті, а лише засобом тимчасового захисту до вирішення спору, зупиняє процедуру стягнення штрафу за оскаржуваною постановою.
ВС: потрібні підтверджуючі документи!
Верховний Суд вважає, що при розгляді спорів про оскарження постанов органів Держпраці про накладення штрафів, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП може бути виправданим забезпечення позову за певних умов.
Якщо звернутись до судової практики, то є доволі цікаві приклади.
Так, у постанові ВС від 20.08.2019 р у справі № 200/3887/19-а не підтримано висновок судів про забезпечення позову з тих мотивів, що державний виконавець, здійснюючи примусове виконання відповідного виконавчого документа, уповноважений накладати арешт на кошти та/або майно боржника лише у межах суми стягнення. Решта ж коштів та інших матеріальних активів залишається у вільному розпорядженні боржника, який за їх рахунок може безперешкодно провадити свою господарську діяльність, забезпечувати виконання своїх договірних та інших зобов`язань, виплачувати заробітну плату тощо.
Верховний Суд у вказаній справі застосував підхід, за якого суди мають витребовувати:
- надання відомостей щодо поточних фінансових показників госпсуб`єкта господарювання,
- обсягу оборотних коштів (активів),
- розміру грошових коштів, розміщених, у т. ч. на банківських рахунках,
- інформацію про наявність або відсутність інших активів тощо.
Тобто суди повинні перевіряти, чи володів заявник фінансовими можливостями з урахуванням сум штрафів, достатніми для нормального функціонування ТОВ і здійснення ним госпдіяльності.
Надалі у постанові від 01.06.2022 р. у справі №380/4273/21 ВС уточнив такий підхід при розгляді заяв про зупинення стягнення штрафів також й при оскарженні постанов органів Держпраці.
Зокрема, до своєї заяви про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Держпраці про накладення штрафу ФОПом не було додано документів на підтвердження майнового стану самого підприємця.
Крім того, не зрозуміло, чи стягнення штрафу або арешту коштів на рахунках ФОПа зумовить настання негативних і незворотних наслідків для його госпдіяльності, не надано жодних доказів. Так само суди не зазначили з посиланням на докази про те, що факт стягнення штрафу з ФОПа може істотно ускладнити ефективність захисту й унеможливити його повернення (у разі прийняття рішення судом на користь ФОПа), чи зробить неможливим відновлення госпвідносин з контрагентами та призведе до значних збитків тощо.
У результаті ВС відмовив ФОПу та поновив дію постанови Держпраці про накладення штрафу, що, зрозуміло, одразу ж потрапило до державного виконавця, який арештував кошти на рахунку – йдеться про суму у розмірі 180 тис. грн.
Загалом ця ситуація може бути вкрай небезпечною, адже сума штрафу може бути настільки значною, що, дійсно, може призвести фактично до припинення госпдіяльності, звільнення працівників та, навіть, до закриття ФОПа. Скажімо, у нашій справі, сума від 200 тис. грн може бути основними обіговими коштами підприємця та принести масу неприємностей, враховуючи немалий строк розгляду справ в суді.
Втім, як слушно зауважив ВС, оштрафований роботодавець може надати як інформацію про поточні фінансові зобов`язання, укладені договори, суму фонду оплати праці, дебіторські та кредиторські зобов`язання, наявність коштів та інших активів тощо. Але це все буде оцінювати суд і саме він вирішуватиме, чи виконання постанови Держпраці потрібно зупинити.