Коментар до Постанови ВС від 16 квітня 2025 року у справі №916/4059/23
Останнім часом часто виникає питання щодо можливості виплати дивідендів лише одному з учасників ТОВ. Як правило, причиною цьому може бути або брак коштів на рахунку, або відмова іншого(их) учасника(ів) від дивідендів, або неможливість іншого(их) учасника(ів) отримати кошти з непередбачуваних обставин.
У коментованій нами справі розглядається саме таки випадок.
Зміст справи
Дві фізособи є учасниками ТОВ, в обох частка, якою вони володіють, становить 50% . Один з учасників є також керівником ТОВ (Учасник 2).
У розділі 8 Статуту «Розподіл прибутків та збитків» учасники ТОВ передбачили такі положення:
- 8.1. Чистий прибуток, одержаний після сплати процентів по кредитах банків, сплати податків та інших платежів до бюджету, залишається у повному розпорядженні товариства, яке самостійно визначає напрями його використання;
- 8.2. Виплата частки прибутку може проводитись один раз на рік за підсумками календарного року;
- 8.3. Відповідні виплати сплачуються протягом першого кварталу року, який іде після звітного року, або в інші періоди, погоджені учасниками;
- 8.4. Виплати здійснюються у безготівковій формі на рахунок, вказаний учасниками, або готівкою через касу товариства.
- 8.5. Умови виплати часток прибутку можуть змінюватися відповідно до рішень загальних зборів учасників.
Крім того, відповідно до пп. 5.1.2 Статуту учасники товариства мають право отримувати частку прибутку від діяльності товариства; таке право мають особи, які є учасниками товариства на початок виплати відповідних платежів.
Прибуток товариства розподіляється між учасниками на підставі рішення загальних зборів, які проводяться після подання товариством річної статистичної, бухгалтерської та податкової звітності за рік, в якому було отримано такий прибуток; розмір дивідендів, що підлягають виплаті, залежить від розміру внеску учасника товариства до статутного капіталу (п. 7.4 Статуту).
Всі ці норми Статуту відповідають нормам Закону про ТОВ/ТДВ, який наголошує:
- Товариство виплачує дивіденди грошовими коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства;
- дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, що є кратним кварталу, якщо інше не передбачено Статутом.
Учасник 2, будучи керівником ТОВ, щомісяця скликав загальні збори, на яких приймали рішення про нарахування та виплату дивідендів протягом 2018 р. лише такому Учаснику 2.
Всі зазначені рішення були прийняті за участю та при одностайному голосуванні обидвох учасників товариства, тобто Учасник 1 голосував за прийняття рішення про виплату дивідендів лише на користь Учасника 2. А потім Учасник 1 передумав!
Отримавши консультацію фахівців, вивчивши нормативні документи та умови Статуту, Учасник 1 звернувся до суду з вимогою про стягнення 10,8 млн грн невиплачених дивідендів, тобто суму, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі (50%).
Що сказали суди попередніх інстанцій
Наразі жодним нормативним актом не встановлено заборону на прийняття рішень про виплату дивідендів не всім учасникам ТОВ, а вибірково: наприклад, тим, хто бажає отримати дивіденди у відповідному періоді. Проте суди виходили із загальних норм права кожної особи на майно.
На їх думку, невиплата товариством дивідендів учаснику прирівнюється до порушення права останнього на мирне володіння майном. А право учасника товариства на отримання дивідендів є абсолютним та невід’ємним.
Те, що Учасник 1 проголосував за виплату дивідендів Учаснику 2, не позбавляє самого Учасника 1 права на такі дивіденди. І тому, не отримавши від товариства самостійного волевиявлення на вирішення питання про розподіл належних Учаснику 1 дивідендів, останній був змушений ініціювати цю процедуру самостійно.
Окрім того, конкретні обставини справи (Учасник 2 товариства володіє 50% статутного капіталу; він є одночасно директором цього товариства; має більше впливу на управління товариством), ставлять учасників ТОВ у нерівне становище.
Що сказав Верховний суд
Загалом ВС підтримав всі вищенаведені висновки. Тобто Учасник 1 свою справу виграв і має отримати дивіденди від ТОВ.
Проте ВС у своєму рішенні звернув увагу на приписи Закону про ТОВ/ТДВ, ЦКУ та на норми (скасованого з 28 серпня 2025 року) ГКУ.
- Чи мало ТОВ втрутитися в ситуацію з виплатою дивідендів?
Розмірковувати тут можна лише гіпотетично, адже в ситуації, яку ми розглядаємо, керував ТОВ сам Учасник 2. Проте оскільки вище було сказано, що ТОВ не вирішило питання щодо виплати дивідендів Учаснику 1 (через що той був змушений захищати свої інтереси), давайте подивимось, що каже з цього приводу законодавство.
Статтею 167 ГКУ передбачено, що корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) цієї організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
За приписами ст. 96-1 ЦКУ права учасників юридичних осіб (корпоративні права) – це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.
Законом можуть бути встановлені умови та/або обмеження щодо реалізації окремих корпоративних прав певними особами.
Проте Закон про ТОВ/ТДВ прописує, що розподіл чистого прибутку товариства належить до компетенції загальних зборів учасників, а не такого товариства. Єдине, що ст. 27 Закону про ТОВ/ТДВ встановлює певні обмеження щодо виплати дивідендів.
Так, товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди, якщо:
- товариство не здійснило розрахунків з учасниками товариства у зв’язку із припиненням їх участі у товаристві або з правонаступниками учасників товариства відповідно до цього Закону;
- майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати.
Статутом товариства можуть додатково передбачатися інші умови, за яких загальні збори учасників не можуть приймати рішення про виплату дивідендів чи за яких дивіденди не можуть виплачуватися.
Товариство не має права виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково не вніс свій вклад.
Отже, або законом, або статутом можуть бути встановлені умови, за яких дивіденди можуть не виплачуватись окремим учасникам ТОВ/ТДВ. Проте у розподілі чистого прибутку і призначенні дивідендів товариство участі не бере – це роблять тільки самі учасники.
- Чи існують обставини, за яких один з учасників отримує дивіденди, а інший – ні?
Таке може бути.
Керуючись логікою ст. 27 Закону про ТОВ/ТДВ та ст. 96-1 ЦКУ такі умови (чи обставини) мають вказувати:
- або на порушення особою певних прав володіння корпоративними правами (наприклад, учасник не вніс свій вклад до статутного капіталу),
- або певні обмеження щодо реалізації корпоративних прав учасником(ами) товариства.
У першому випадку обмеження виплати дивідендів слід вважати певною відповідальністю за такі порушення. Тоді як у другому – обмеження, встановлені виключно законом.
Наприклад, одне з таких обмежень передбачено ч. 2 ст. 25 Закону про запобігання корупції. Тобто якщо один з учасників порушив цей закон, то судом може бути встановлено заборону такому учаснику брати участь у діяльності товариства та прийнятті рішень щодо такої діяльності.
Інший приклад – це невиплата дивідендів підсанкційним особам, які так чи інакше пов’язані з державою-агресором. Зокрема, йдеться про Постанову КМУ від 03.03.2022 № 187, якою встановлено заборону на виконання, у т.ч. у примусовому порядку, грошових та інших зобов’язань, кредиторами (стягувачами), за якими є Російська Федерація або такі особи. На нашу думку, така заборона стосується й нарахування та виплати дивідендів.
В інших випадках у кожного учасника товариства є правомірні очікування на дотримання товариством у своїй діяльності принципів справедливості, добросовісності та розумності.
Читайте також: