Коментар до Постанови ВС від 04.04.2024 у справі №906/876/22
Спочатку нагадаємо, і це підтверджено судом у коментовані нами справі, що у разі якщо ТОВ досі не привело статут відповідно до вимог нового Закону про ТОВ/ТДВ (тобто починаючи з 2017 року і дотепер), то цей статут не може використовуватись під час прийняття рішень засновниками такого ТОВ. У такому разі діють норми Закону про ТОВ/ТДВ.
А це важливо, коли йдеться про порядок голосування у разі зміни складу засновників та збільшення статутного капіталу ТОВ шляхом внесення додаткових внесків.
Адже у коментовані нами справи суди наголосили, що прийняття рішень у таких випадках не може здійснюватися з урахуванням «застарілого» статуту – працюють виключно норми Закону про ТОВ/ТДВ. А що каже закон?
У коментованому нами рішенні покроково наведено всі дії ТОВ у разі зміни складу учасників/засновників та збільшення статутного капіталу в рамках закону.
Розглянемо, як повинні вчинити учасники товариства, які мають у складі трьох фізичних осіб, статутний капітал якого – 1 млн грн (100% СК). При цьому:
- Учасник 1 має частку у розмірі 500 тис. грн (50% СК),
- Учасник 2 – 400 тис. грн (40% СК),
- Учасник 3 – 100 тис. грн (10% СК).
Проте зауважимо, що Учасник 2 на момент зміни складу засновників помер, а його спадкоємці не оформили свідоцтво про право на спадщину на частку у ТОВ та не стали його повноправними учасниками. Отже, частка померлого Учасника 2 під час голосування не враховувалась.
Новий учасник за договором міни
У нашому випадку один із учасників вирішив позбутися частки у статутному капіталі діючого ТОВ. При цьому він дотримувався такого порядку дій:
- 23.03.2021 Учасник 1 надіслав Учаснику 3 повідомлення від 22.03.2021 про намір відчужити частку у статутному капіталі ТОВ із пропозицією скористатись переважним правом на придбання частки (ч. 1, 3 ст. 20 Закону про ТОВ/ТДВ);
- Учасник 3 протягом 30 днів з дати отримання відповідного повідомлення не скористався своїм переважним правом на її придбання;
- 09.10.2021 Учасник 1 укладає договір міни з третьою особою, відповідно до якого Учасник 1 міняє належну йому на праві приватної власності частку у статутному капіталі ТОВ (500 тис. грн) на належний третій особі на праві приватної власності автомобіль. Обмін майна здійснюється без грошової доплати, а договір міни посвідчується нотаріально;
- реєстраційні дії були вчинено держреєстратором, відповідні зміни у складі учасників/засновників ТОВ внесено до ЄДР.
Ми наводимо цей алгоритм повністю, адже в коментованій справі ВС визнав його таким, що відповідає закону!
Судді наголосили, що відступлення учасником товариства з обмеженою відповідальністю частки у статутному капіталі товариства є відчуженням частки. Таке відчуження потребує волевиявлення особи, яка відчужує частку, й особи, яка приймає частку у власність. Відступлення (відчуження) частки не є самостійним непоіменованим видом договору, оскільки відбувається шляхом укладання договору купівлі-продажу, міни, дарування тощо.
ВС вважає, що оскільки договір міни від 29.10.2021, укладений між Учасником 1 та третьою особою, яка в результаті укладення договору та акту приймання-передачі частки у СК набула прав та обов’язків повноцінного учасника ТОВ, не суперечить вимогам, встановленим ч. 1 – 3, 5 ст. 203 ЦКУ, а діючий Учасник 3 не скористався своїм переважним правом на її придбання, такий договір не може бути визнаний судом недійсним у зв’язку з порушенням корпоративних прав Учасника 3.
Продаж частки чи вихід з ТОВ – як не переплутати?
Велика Палата ВС в ухвалі від 11.08.2022 у справі №916/546/21 зазначила, що залежно від встановлених судами обставин конкретної справи документ, який сторони справи іменують як «акт приймання-передачі», може як підтверджувати певні факти та бути документом первинного бухгалтерського обліку, так і мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.
Отже, встановлення правової природи акта приймання-передачі – це питання дослідження як змісту такого акта приймання-передачі, так й інших доказів, які стосуються дій осіб та змісту самої госпоперації, за якою такий акт був складений.
Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників (ч. 2 ст. 24 Закону про ТОВ/ТДВ).
Учасник 3 вважає, що згода на вихід Учасника 1 зі складу учасників ТОВ, який володів часткою у статутному капіталі 50%, мала бути оформлена тільки у формі рішення загальних зборів учасників товариства. При цьому загальні збори з цього приводу не відбувались.
Суд вважає, що відчуження частки не є виходом зі складу учасників.
Вихід учасника з ТОВ – це безумовне та добровільне волевиявлення учасника, спрямоване на припинення його корпоративних правовідносин з товариством (постанова ВС від 27.03.2019 у справі №915/394/18).
Відчуження частки – це передача корпоративних прав та обов’язків іншим учасникам або третім особам, що здійснюється шляхом укладення відповідного договору, у т.ч. купівлі-продажу, міни або дарування тощо (п. 41, 45 постанови Великої Палати ВС від 01.10.2019 у справі №909/1294/15)
Вихід учасника з ТОВ фіксується в письмовій формі – заяві про вихід, яка адресується товариству. На відміну від виходу, відчуження учасником своєї частки – це розпорядження ним своїм майном (майновими правами). Внаслідок такого відчуження учасник втрачає свої майнові права. Натомість інша особа (покупець за договором) такі права набуває (постанова ВС від 26.01.2022 у справі №910/21221/20).
Отже, у цьому випадку відбулося саме відчуження частки Учасника у ТОВ третій особі на підставі договору міни, а не вихід Учасника 3 з нього.
Вчинення правочину з відчуження частки не має наслідком автоматичний перехід корпоративних прав від первісного власника до набувача. Договором може бути передбачено, що право власності на частку переходить до набувача з моменту підписання договору, однак для переходу володіння часткою необхідне волевиявлення обох сторін щодо цього. Передання частки від учасника ТОВ набувачу може бути, зокрема, кінцевим етапом виконання договору (наприклад, після сплати покупної ціни), що можливо значно пізніше від укладення зобов’язального договору. Тому законодавець саме акт приймання-передачі частки визнав тим документом, що відображає волевиявлення сторін щодо передання володіння від учасника товариства до набувача частки, та на підставі якого шляхом нотаріального засвідчення підписів сторін на ньому та поданням акта держреєтратору вносяться зміни до складу учасників ТОВ.
При цьому Законом про ТОВ/ТДВ більше не вимагається вказувати у статуті товариства склад учасників та розмір належних їм часток. Відповідно зміна учасників не потребує ні внесення змін до статуту, ні проведення загальних зборів учасників для внесення таких змін. Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону №755 держреєстратору подають реєстраційну заяву про держреєстрацію змін у складі засновників та акт приймання-передачі частки у статутному капіталі.
Чи можна визнати недійсним такий акт приймання-передачі в суді? ВС наголосив, що позовні вимоги про визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства є похідними вимогами від позовної вимоги про визнання недійсним договору міни від 29.10.2021.
Якщо договір міни не визнаний недійсним, суд не може визнати недійсним і сам акт, а також неможливо скасувати реєстраційну дію щодо змін у складі учасників ТОВ.
Збільшення СК та внесення додаткових внесків
Новий учасник ТОВ (який став ним за договором міни) через кілька місяців прийняв рішення про збільшення СК з 1 млн грн до 11 млн грн. Втім, ТОВ на той час мало лише двох учасників – 10% (Учасник 3) та 50% (новий Учасник 1) відповідно. Учасник 2, що володів часткою у розмірі 40% СК, помер.
10 травня 2023 року на адресу Учасника 3 було надіслано повідомлення про проведення загальних зборів. Порядок денний загальних зборів учасників :
- Про зміну місцезнаходження товариства.
- Про збільшення статутного капіталу товариства.
- Про затвердження нової редакції Статуту товариства та його державну реєстрацію.
13 червня 2022 року відбулися загальні збори учасників ТОВ, на яких був присутній лише Учасник 1, якому належить частка в розмірі 50%. Інші учасники були відсутні, про що зазначено у протоколі. Але чи міг новий учасник приймати такі рішення одноособово?
Щодо збільшення розміру статутного капіталу ТОВ на 10 млн грн за рахунок внеску нового Учасника 1 для погашення заборгованості товариства перед бюджетом та державними фондами, то перерозподіл часток, який визнаний ВС цілком законним, виглядає таким чином:
- новий Учасник 1 має частку 10 500 000,00 грн, що становить 95,45% статутного капіталу;
- Учаснику 2 (який помер) належить частка в розмірі 400 000,00 грн, що становить 3,6% статутного капіталу;
- Учаснику 3 належить частка в розмірі 100 000,00 грн, що становить 0,9% статутного капіталу.
Оскільки частка померлого учасника не враховується (ми писали про це на початку), то частки учасників товариства Учасник 1 та Учасник 3 (без урахування частки померлого Учасника 2) становлять 50% + 10% = 60% голосів, сукупно – 100% голосів. Отже, на загальних зборах учасників 13.06.2022 частка учасників ТОВ у співвідношенні становила: новий Учасник 1 – 50% : 60% = 83,33 відсотка голосів; Учасник 3 – 10% : 60% = 16,67 відсотка голосів.
Таким чином, суд вважає, що на загальних зборах 13.06.2022 цілком правомірно міг брати учать лише один учасник – Учасник 1, якій має для голосування на зборах сукупно 83,33% голосів від загальної кількості учасників товариства, що узгоджується з приписами ст. 34 Закону про ТОВ/ТДВ.
Щодо перерозподілу часток учасників, то ВС побачив тут порушення вимог Закону про ТОВ/ТДВ. Адже, в силу вимог п. 4, 5, 9, 10 ч. 2 ст. 30 цього Закону, рішення загальних зборів учасників з питань перерозподілу часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
Кожний учасник має переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі. Учасники товариства можуть вносити додаткові вклади протягом строку, встановленого рішенням загальних зборів учасників, але не більше ніж протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів (ч. 2, 6 ст. 18 Закону про ТОВ/ТДВ).
Враховуючи порядок прийняття рішення учасниками ТОВ про збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів (ч. 10 ст. 18 Закону про ТОВ/ТДВ), це має відбуватися у декілька етапів:
I. Спочатку приймається рішення про збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів, в якому визначають запланований розмір статутного капіталу та інші умови.
II. Наступним етапом є внесення додаткових вкладів.
III. І лише третім етапом приймається рішення про затвердження результатів внесення додаткових вкладів, затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів (їх перерозподіл) та затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства.
У разі якщо Учасник 3 прагне відновити свої порушені права як учасника змінами у складі учасників чи розподілом їх часток, то такий Учасник 3 має право вимагати в суді визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства. Відповідачами за таким позовом є не лише саме ТОВ, але й інші особи – учасники товариства, які позбавлені своїх реальних часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі (постанови Великої Палати ВС від 18.03.2020 у справі №466/3221/16-а та від 01.04.2020 у справі №813/1056/18).
