У цій статті ми зібрали спори сторін договору про відчуження частки у СК ТОВ/ТДВ, які вказують на помилки власників товариств. Адже як покупці, так і продавці повинні чітко розуміти, які наслідки їх очікують, якщо вони не укладають письмові договори або укладають їх без урахування особливостей відчуження та/або намагаються вводити в оману один одного.
Виключення учасника ТОВ, який не сплатив свій внесок до СК
Нагадаємо, що кожен учасник ТОВ повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом (ч. 1 ст. 14 Закону про ТОВ/ТДВ).
Водночас, якщо учасник прострочив внесення вкладу чи його частини, керівник ТОВ повинен надіслати йому письмове попередження про прострочення, де має бути вказано всю інформацію про невнесений своєчасно вклад (його частину) та прописаний додатковий строк для погашення заборгованості. Додатковий строк встановлюється керівником чи статутом ТОВ, але у будь-якому разі не може перевищувати 30 днів (ч. 1 ст. 15 Закону про ТОВ/ТДВ). Якщо такий учасник не виконає вимоги попередження, то керівник має скликати позачергові загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень:
- про виключення учасника товариства;
- про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки цього учасника;
- про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства (як всіма учасниками, так і окремими з них) без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату ними такої заборгованості;
- про ліквідацію товариства.
Важливо! Голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, не враховуються при визначенні результатів голосування для прийняття рішення одного із вказаних вище рішень. Такий учасник може бути відсутній на цих загальних зборах, проте має бути повідомлений про дату та час їх проведення.
Якщо ТОВ/ТДВ таки приймає рішення про виключення учасника з товариства або перерозподіл неоплаченої частки учасника, то виникає запитання: чи достатньо такого рішення для державної реєстрації цих змін?
Для держреєстрації змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників ТОВ/ТДВ (ч. 5 ст. 17 Закону №755) необхідно подати, зокрема, один із таких документів:
а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) ТОВ/ТДВ про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;
б) рішення загальних зборів учасників ТОВ/ТДВ про виключення учасника з товариства.
Якщо нотаріусу, який засвідчує підписи на таких рішеннях загальних зборів, не потрібно підтвердження факту неоплаченої частки, то держреєстратору, на думку ВС, такі підтвердження необхідні. Зокрема, ВС наголошує, що наявність заборгованості із внесення таким учасником вкладу до статутного капіталу після закінчення наданого йому попередженням додаткового строку є саме тією обставиною, на підстав якої держреєстратор проводить реєстраційну дію про зміну у складі засновників.
Нагадаємо, що для обліку статутного капіталу підприємства у бухобліку ТОВ/ТДВ відведено субрахунок 401 «Статутний капітал», за кредитом якого відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом – його зменшення (вилучення). Сальдо на цьому субрахунку має відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства. Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу за кожним засновником, учасником, акціонером тощо.
А от облік заборгованості власників перед підприємством щодо внесків до статутного капіталу ведеться за рахунком 46 «Неоплачений капітал». За дебетом рахунку відображається заборгованість засновників (учасників) товариства за внесками до статутного капіталу, за кредитом – погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу.
Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за видами розміщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств) та за кожним засновником (учасником) підприємства.
Таким чином, ВС вважає, що керівник товариства має підтвердити держреєстратору даними бухобліку (тобто відомістю за рахунком 46 в розрізі аналітичних субрахунків) наявність заборгованості за неоплаченою часткою учасника товариства.
І такий обов`язок цього товариства передбачений у ч. 5 ст. 17 Закону №755 при поданні рішення, зокрема, про виключення учасника з ТОВ/ТДВ. А саме: якщо відповідне рішення приймається без урахування голосів учасників у зв’язку з настанням певної обставини (йдеться у т.ч. і про неоплачену частку у СК), подається документ, що підтверджує настання такої обставини.
Таким чином, ВС наголошує, що держреєстратор або нотаріус, який вчиняє реєстраційну дію, не може провести реєстраційну дію щодо виключення учасника зі складу засновників (учасників) товариства без рішення загальних зборів учасників товариства (рішення єдиного учасника) та документального підтвердження наявності заборгованості щодо неоплаченої частки таким учасником після закінчення додаткового строку за надісланим керівником товариства попередженням.
Відсутність підтвердного документа про бухоблік заборгованості учасника товариства є підставою для відмови у держреєстрації змін у складі учасників ТОВ/ТДВ. (постанова ВС від 24.06.2024 №420/11912/23).
Отже, власники ТОВ/ТДВ повинні подати для реєстрації виключення учасника такі документи:
- рішення (протокол) загальних зборів (єдиного учасника) товариства;
- підтвердний документ про наявність заборгованості часника у розмірі неоплаченої частки за даними бухобліку (рахунок 46).
Увага! Такий документ може бути як додатком до рішення (протоколу) загальних зборів, так і окремим документом. Ми схиляємось до додатка до рішення (протоколу) – Закон №755 не містить вимог до оформлення такого підтвердного документа, проте його подають нотаріусу для засвідчення підписів на рішенні (протоколі).
Продаж частки СК ТОВ у кредит
ЦКУ дозволяє укладати такі договори з відчуження частки у СК товариства в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Так само як і вимагати повернення товару, проданого у кредит та не оплаченого покупцем (ч. 4 ст. 694 ЦКУ)!
На підставі цього ВС наголошує, що продавець частки у СК товариства, яка була продана у кредит та не оплачена покупцем протягом трьох місяців (такий строк оплати було встановлено договором), має право вимагати розірвання договору, повернення частки та визначення розміру статутного капіталу і часток учасників або витребування частки.
Отже, купуючи корпоративні права з відстроченням платежу, не затягуйте з оплатою, адже продавець може скористатися своїм правом і повернути собі продане (навіть після повного оформлення всіх документів на продаж).
Як продавець може це зробити?
Умова односторонньої відмови від зобов’язання або одностороння зміна його умов – це обов’язкова умова, передбачена або безпосередньо у тексті самого договору, або у законі. За відсутності такої прямої умови в договорі – одностороння відмова від договору не допускається (ст. 525 ЦКУ).
Тому, на думку ВС, реалізація продавцем права вимоги щодо повернення частки у СК товариства у зв’язку з неналежним виконанням покупцем своїх зобов’язань з оплати частки за договором купівлі-продажу цієї частки у кредит є можливою за наслідками припинення правовідносин сторін договору двома способами:
- або розірвання договору, зокрема у судовому порядку,
- або відмови від договору, якщо право такої відмови передбачене договором.
До речі, ВС (постанова ВС від 22.05.2024 у справі №915/1031/21) вважає помилковою думку про те, що у разі якщо термін виконання усіх зобов’язань, визначених договором, закінчився, то з огляду на відсутність узгодженого сторонами строку дії самого договору (у т.ч. до виконання зобов’язань) спірний договір є припиненим. Тобто продавець і без звернення до суду має право вимагати повернення проданої частки.
Але в суді сторони часто вказують умову про строк дії договору, який продовжує свою дію до повного виконання зобов’язань, зокрема до оплати частки у повному розмірі.
Отже, сторони під час укладення договору купівлі-продажу частки у СК товариства (продаж частки у кредит) можуть прописати, наприклад, що у разі неоплати частки у строк, передбачений договором, останній є припиненим. Але якщо такої умови не буде і право на відмову від договору в ньому не прописане, продавцю доведеться саме через суд вимагати розірвання договору та повернення частки.
Від себе зауважимо, що іноді діючий учасник ТОВ/ТДВ та майбутній не оформляють письмовий договір купівлі-продажу частки у СК товариства. І держреєстратору подається лише акт приймання-передачі частки. Формально цей акт свідчить про передачу частки, проте, на нашу думку, саме письмовий договір з прописаними у ньому умовами його припинення чи розірвання (у т.ч. одностороннього) потрібний у разі виникнення будь-яких спорів у майбутньому. Особливо – у разі продажу частки з розстроченням/відстроченням платежу та/або у кредит.
Відчуження частки СК ТОВ, не оплаченої учасником, заборонене
Одна з цікавих справ, розглянутих ВС у червні 2024 року, стосувалася продажу частки ТОВ, за якою продавцем (колишнім єдиним учасником) не був зроблений внесок до статутного капіталу.
При цьому до складу СК мали бути внесені 15 земельних ділянок на суму майже 3 млн грн, які належали такому єдиному часнику – фізособі.
І коли цей єдиний учасник вирішив відчужити свої 100 % частки СК третій особі, то покупець після переоформлення частки СК в ЄДР вимагав через суд передати ТОВ такі земельні ділянки.
Ця справа цікава ще й тим, що у самому договорі купівлі-продажу частки ТОВ продавець прописав, що ним повністю здійснено вклад до статутного капіталу Товариства в розмірі частки, що відчужується, шляхом передачі Товариству нерухомого майна як внеску до статутного капіталу. А вартість частки була оцінена у розмірі 395 тис. грн, тобто значно менше ніж загальна вартість 100% СК ТОВ.
Звісно, новий покупець частки ТОВ не стає власником майна ТОВ, йому належать лише корпоративні права на таке товариство. Проте він вважав, що купує ТОВ, якому вже належать певні земельні ділянки, а згодом з’ясувалося, що ТОВ ними лише користується, а вони і досі належать колишньому власнику ТОВ.
Причому довідкою від 01.03.2021 ТОВ підтверджує, що на балансі Товариства обліковується 15 земельних ділянок. Але переоформлення права власності таких земель з фізособи на ТОВ у Реєстрі речових прав не було. Виходить, бухоблік ТОВ вели неправильно – такі об’єкти нерухомості не можуть бути поставлені на баланс доти, доки право власності на них не оформлено на ТОВ.
Проте коли саме ТОВ (з новим засновником) звернулося до суду визнати за ним право власності на земельні ділянки, які мали були внесені до статутного капіталу колишнім власником, суд відмовив – з огляду на відсутність реєстрації за ТОВ права власності на земельні ділянки. Позаяк вони й після продажу частки у СК товариства залишаються за їх власником – попереднім засновником, а сам СК так і не був сформований належним чином (постанова ВС від 13.06.2024 у справі №924/9/21).
Водночас суд оцінив дії продавця як недобросовісні. ВС наголосив, що відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону про ТОВ/ТДВ учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у СК лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.
Законодавча заборона на відчуження неоплаченої частки у СК спрямована насамперед на захист прав та законних інтересів інших осіб – самого товариства та осіб, які купили неоплачену частку, а не тих учасників, які самі ж і не оплатили частку.
