Відповідальність фізосіб -- платників ЄП на перевищення порогу виручки у 500 тис. грн ще й досі є актуальним питанням, позаяк на сьогодні ще переглядається значна кількість судових рішень Верховним судом України.
Причому ВСУ й надалі стоїть на позиції застосування Закону України від 22.05.2003 р. №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі -- Закон №889-IV) до платників ЄП у періоді перевищення розміру виручки, незважаючи на те, що у цей період таких осіб звільнено від сплати ПДФО.
Отже, загалом ситуація виглядає так: за приписами ст. 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (далі -- Указ) у разі перевищення розміру виручки у 500 тис. грн фізособа -- платник єдиного податку повинна перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу). СМП несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум ЄП згідно із законодавством України.
Як бачимо, відповідальність встановлено лише за правильність обчислення ЄП, подання звітності та своєчасність сплати сум ЄП. Відповідно таку відповідальність передбачено приписами Закону №2181 (до 01.01.2011 р.).
Щодо перевищення виручки -- жодного посилання на будь-які норми інших законів Указ не містить. Тож за таких обставин можна говорити лише про відповідальність, запроваджену самим Указом як спеціальна норма -- перехід з наступного періоду на загальну систему оподаткування.
Натомість ВСУ тлумачить ці норми інакше: оподаткування доходів, отриманих платником ЄП з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, має здійснюватися із застосуванням правил загальної системи оподаткування, врегульованих, зокрема, Законом №889-IV (чинним на час виникнення спірних відносин) з урахуванням загальних принципів оподаткування, закріплених Конституцією України та Законом України від 25.06.91 р. №1251-XII «Про систему оподаткування».
Отже, за таких обставин суд фактично визнав поряд з вибором однієї із двох систем оподаткування -- спрощеної чи загальної -- можливість застосовувати до платників ЄП ту відповідальність, яку передбачено для госпсуб'єктів на загальній системі. Причому робить такий висновок попри те, що Закон №889 не регулює питання відповідальності для спрощеної системи. Принаймні, такого висновку можна дійти з огляду на положення п. 9.12 ст. 9 Закону №889.
Незрозуміло лише, чому в такій ситуації судом не застосовано принцип конфлікту інтересів -- адже ми говоримо не про регулювання діяльності «спрощенців», а про застосування відповідальності до платників ЄП за те, що законотворці нечітко виписали нормативно-правовий акт, що дозволяє по-різному тлумачити та застосовувати одні й ті самі норми законів.
