Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ВГСУ роз'яснює окремі моменти застосування судами окремих положень щодо виконання госпсуб'єктами господарських зобов'язань.
1. Щодо визначення строку виконання боржником грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу
ВГСУ звертає увагу на те, що коли інше не встановлено укладеним сторонами договором, перебіг строку виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу починається з моменту приймання товару або приймання товаророзпорядчих документів на нього. І положення ч. 2 ст. 530 ЦКУ, в якій йдеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову ВГСУ від 28.02.2012 р. №5002-8/481-2011).
При цьому у разі підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону про бухоблік, такий документ є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 р. №9/252-10).
2. Щодо стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції
Прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 2 ст. 625 ЦКУ. При цьому при розрахунку суми інфляції слід виходити з такого. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися виходячи з індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції меншим за одиницю (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
Наприклад, сума боргу, яка сплачується з 1-го до 15-го дня включно відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця. А якщо сума боргу сплачується з 16-го до 31-го дня включно місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно якщо погашення заборгованості здійснено з 1-го до 15-го дня включно відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без урахування цього місяця. Якщо ж з 16-го до 31-го дня місяця, то інфляційні втрати розраховуються з урахуванням цього місяця (див. постанову ВГСУ від 01.02.2012 р. №52/30).
3. Щодо стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язання
ВГСУ звертає увагу на те, що нарахування неустойки за прострочення виконання зобов'язання за шість місяців, що передують моменту звернення з позовом, можливе лише в тому випадку, якщо період нарахування неустойки не перевищує одного року від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тобто сторони у договорі можуть визначити початок нарахування пені інакше, ніж від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, але в межах одного року від цього дня (див. постанову ВСУ від 27.04.2012 р. №13/110-11 та постанову ВГСУ від 01.02.2012 р. №15/065-11).
