Фахівці Держпраці у листі від 26.09.2016 р. №9695/1/4.3-ДП-16 зазначили, що за ст. 8 Закону про оплату праці, держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.
Зокрема, у листі Держпраці нагадує, що згідно з вимогами ст. 12 Закону про оплату праці норми оплати праці* і гарантії для працівників**, а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.
Що вважати мінімальними державними гарантіями - тільки мінімальну зарплату чи й інші умови оплати праці, встановлені КЗпП та Законом про оплату праці? Це питання врегульоване ч. 2 ст. 12 Закону про оплати праці. За нею, норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та КЗпП, є мінімальними державними гарантіями.
У листі №9695/1/4.3-ДП-16 Держпраці поєднує зазначені норми трудового законодавства. А отже, є підстави вважати, що вона застосовуватиме штраф і в разі недотримання цих інших умов оплати праці. Таке вже було щодо відповідальності за непроведення індексації зарплати (лист Держпраці від 19.05.2016 р. №5548/4/4.3-ДП-16).
Нагадуємо, що штраф за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці встановлено ст. 265 КЗпП у 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Докладніше про штрафи ми писали тут>>
______
* За роботу в надурочний час, у святкові, неробочі та вихідні дні, у нічний час, за час простою, який мав місце не з вини працівника, при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника, працівників молодше 18 років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо.
**Оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо.