На кого покладається відповідальність за організацію ведення бухобліку на підприємстві та за сам процес ведення?
У листі Мін'юсту від 23.02.17р. №6508/105-0-2-17/7 на підставі відповідних норм ст. 8 Закону про бухоблік зроблено відповідні висновки з цього питання.
Відповідальність за організацію бухобліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або керівник підприємства.
Але це не означає, що головний бухгалтер зовсім не відповідає за якість виконання своїх трудових обов'язків. Як і решта працівників, головний бухгалтер відповідає за це перед роботодавцем.
Також є певні види відповідальності, які покладаються саме на винних осіб або осіб, які виконували ті чи інші обов'язки.
Мін’юст зазначив, що за своєчасність складання первинних документів і регістрів бухобліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи, тобто бухгалтери.
Тож за неправильне або несвоєчасне складання первинних документів бухгалтери несуть матеріальну відповідальність, як за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. Про це йдеться й у роз’ясненні Мін’юсту.
Як накладається матеріальна відповідальність на бухгалтера та головного бухгалтера?
Відповідно до ст. 130 КЗпП, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
Зі ст. 130 КЗпП випливає, що притягти працівника до матеріальної відповідальності можна лише за одночасної наявності чотирьох елементів правопорушення, а саме:
- порушення працівником трудових обов'язків;
- наявність прямої дійсної шкоди;
- причинний зв'язок між порушенням та шкодою;
- вина працівника.
Ця відповідальність не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Але при заподіянні головного бухгалтера або керівника прямої дійсної шкоди слід пам'ятати про таке:
- відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами. Отже, решта працівників за не отриману вигоду не відповідають, а ось адміністрація підприємства — так;
- працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. Тобто складати наказ про утримання шкоди, звертатися до суду потрібно не в усіх випадках. Якщо роботодавець та працівник (у випадку із керівником підприємства, власники підприємства і такий керівник) домовляться про розмір шкоди та шлях її відшкодування, і працівник почне його дотримуватися, більшого і не треба;
- якщо працівник відшкодовувати шкоду добровільно не бажає, її потрібно буде стягувати. Але при цьому треба знати, що наразі існує два види матеріальної відповідальності працівників — повна і обмежена, які суттєво відрізняються за розміром шкоди, яку вони покривають.
Як із посадової особи може бути стягнуто розмір завданої їм шкоди?
Статтею 135-3 КЗпП визначено, що розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухобліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.
Розмір недоотриманого прибутку таким чином навряд чи вдасться визначити, але й норма щодо можливості його утримання з посадових осіб є відносно новою, а тому ще немає достатньої практики. У такому разі розмір заподіяної шкоди визначається роботодавцем розрахунково, а в разі, якщо працівник з цим визначеним розміром не згоден, цей розмір визначається судом.
Розмір шкоди, яка підлягає покриттю, заподіяної з вини кількох працівників, визначається для кожного з них з урахуванням ступеня вини, виду і межі матеріальної відповідальності.
Покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками — за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.
Пам'ятайте: розпорядження (наказ) про утримання шкоди в межах середнього заробітку має бути видано не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.
У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.
ДФСУ свого часу говорила про відповідальність за дії попереднього бухгалтера та достовірність первинних документів. Детально про це дивиться тут>>>