Хто має подавати декларацію?
Крім підприємців та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, обов’язок декларування якими доходів встановлено п. 177.5 ПКУ та п. 178.4 ПКУ, декларувати свої доходи мають і звичайні фізособи.
Обов’язково подати річну декларацію про доходи до 1 травня поточного року мають громадяни, які отримували:
1) доходи, з яких при їх нарахуванні чи виплаті податок на доходи фізосіб не утримувався, але не є звільненими від оподаткування;
2) доходи від особи, яка не є податковим агентом, в тому числі:
- від здавання в оренду власного рухомого чи нерухомого майна;
- від продажу (обміну) власного майна;
- від продажу власної сільгосппродукції фізособам, тощо;
3) спадщину (дарунок) від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;
4) нвестиційні доходи, отримані від операцій з інвестиційними активами;
5) іноземні доходи.
Cума податкового зобов’язання, зазначена в поданій річній декларації, сплачується громадянами самостійно до 01 серпня року звітування.
Крім цього, фізособи, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками звітного року, можуть подати податкову декларацію по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп. 166.1.2 ПКУ).
Випадки, коли фізособам не потрібно подавати декларацію було розглянуто у новині>>>
Чи потрібна довідка про доходи для складання декларації?
Податківці у коментованому листі нагадують, що інформація, наведена в декларації, додатках і доповненнях до неї, повинна бути достовірною. Також податківці вказали, як ця достовірність підтверджується - власноручним підписом фізособи - платника податку або особи, уповноваженої на заповнення декларації. Тобто, фізособа несе відповідальність за правильність інформації, зазначеної у декларації.
Якщо в декларації потрібно вказати суму доходу, виплаченого податковим агентом, таку інформацію теж треба підтвердити. Відповідно до пп. "в" п. 176.2 ПКУ податкові агенти зобов'язані надавати на вимогу фізосіб відомості про суму виплаченого на їх користь доходу, суму застосованих ПСП та суму утриманого ПДФО.
Тому податківці рекомендують платникам податку з метою відображення в декларації достовірних даних звертатися до податкових агентів для отримання інформації щодо сум виплаченого на його користь доходу та утриманого ПДФО. Типової форми документу, яким така інформація надається, на сьогодні немає, але, як правило, для цього використовуються довідки. Такі довідки підписуються особою, що їх склала, іноді – керівником підприємства та головним бухгалтером, а також засвідчуються печаткою підприємства (за її наявності).
Хоча довідка надається у довільній формі, в якій має міститься загальна інформація про фізособу (ПІБ, реєстраційний номер облікової картки, період роботи). В ній має обов’язково зазначатися інформація про нарахований оподатковуваний дохід (помісячно та загальною сумою), розмір застосованих податкових соціальних пільг, сума нарахованого та утриманого ПДФО та військового збору.
Яку відповідальність несе фізособа за недостовірність даних у декларації?
Відповідно до п. 111.1 ПКУ за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна, кримінальна.
Фінансова відповідальність: відповідно до ст. 123 ПКУ застосовуються штрафні санкції у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму, зокрема суму податкового зобов'язання.
Отже, якщо при перевірці даних податкової декларації буде встановлено заниження сум ПДФО чи військового збору, до платника податку буде застосовано штрафну (фінансову) санкцію.
Адміністративна відповідальність: відповідно до ст. 164-1 КУпАП неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи, коли подання є обов’язковим, чи включення до декларацій перекручених даних тягне за собою попередження або накладення штрафу. Але: відповідно до ст. 38 ч. 1 КпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.
Податківці у листі також нагадали, що податковий агент є відповідальним за нарахування, утримання та сплату до бюджету ПДФО та військового збору з доходів, які він виплачує фізособам (п. 171.2 ПКУ). З цього ствердження можна зробити висновок, що відповідальність за недостовірну інформацію, зазначену в декларації, також покладається й на податкового агента, якщо недостовірну інформацію навів у довідці саме він.
Що буде податковому агенту за недостовірну інформацію у довідці?
В своєму роз’ясненні податківці вказували, що у разі виявлення помилки щодо нарахованої (перерахованої) до бюджету суми ПДФО, що збільшує та/або зменшує суми податкових зобов’язань, податковий агент повинен подати уточнюючий податковий розрахунок (форма №1ДФ).
З огляду на норми ст. 366 ККУ в деяких випадках зазначення недостовірних даних у довідці може розглядатися, як службове підроблення. Варто зазначити, що кримінальна відповідальність за службове підроблення документів настає лише, якщо воно було вчинено з прямим умислом (тобто, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала їх суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання). Про це детально детально читайте у статті>>>
Якщо судом буде доведено, що довідка із недостовірними даними була складена навмисно, то посадову особу, яка її склала та/або підписала може буде покарано або штрафом 250 нмдг (на сьогодні 4250 грн), або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.