Нагадаємо, що вчора, 13 липня, на вечірньому засіданні ВРУ був прийнятий в цілому законопроект №6684 "Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп'ютерних мереж платників податків)" . Про це ми повідомляли тут>>
Розглянемо докладніше його та проаналізуємо, які можливості відкрилися для платників податків.
Коли це все запрацює?
Перш за все, треба зауважити, що прийняття закону ВРУ ще не означає набрання цим законом чинності! Спочатку його підписує спікер ВРУ, потім Президент (саме на цьому етапі законопроект стає законом і отримує інший номер та, можливо, і дату), далі цей закон публікується в офіційному виданні. І тільки після цього можна говорити про набрання законом чинності.
Часто самим законом визначається спеціальна дата набрання ним чинності. В законопроекті №6684 зазначено, що закон (на його основі) набере чинності з дня наступного за днем його опублікування. Тобто спочатку - зазначені вище етапи і лише з наступного дня після завершального етапу (опублікування) зазначені в законопроекті №6684 норми повноцінно запрацюють.
Це, між іншого, означає, що, якщо ці етапи затягнуться, податківці можуть встигнути когось і оштрафувати. Тож, стежимо за подальшою долею цього законопроекту і сподіваємося, що він стане законом як найшвидше.
Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування за червень 2017 року
В законопроекті №6684 зазначено: «Штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.1 ПКУ, за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених пунктом 201.10 ПКУ, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року.
Податкові накладні та/або розрахунки коригувань до податкових накладних, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року вважаються своєчасно зареєстрованими».
Такі норми з’являться у новому п. 42 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Що це означає для платників ПДВ?
Наслідок №1. Ані зазначені норми, ані сам законопроект №6684 не встановлюють кола осіб, на кого вони поширюються. Не наводяться у цьому новому пункті ані причини, ані підстави для подовження строків реєстрації ПН/РК. Тобто, якщо закон після його опублікування матиме той самий вигляд (практика показує, що іноді при підписанні до тексту законопроекту вносяться правки), ці норми діятимуть на всіх платників ПДВ і на всі ПН/РК, датовані червнем 2017 року, без винятків! Не має значення, чи «з'їв» ваш комп’ютер та ПО вірус Petya чи ви просто забули скласти або зареєструвати певну податкову накладну!
Наслідок №2. Строки реєстрації усіх ПН/РК, встановлені п. 201.10 ПКУ для інших випадків, за червень 2017 року подовжені! Як за першу, так і за другу половину червня! Тепер, якщо ПН або РК, датовані червнем 2017 р., будуть зареєстровані хоч і 31 липня 2017 року, вони вважатимуться зареєстрованими вчасно!
Наслідок №3. Платники ПДВ отримали право зареєструвати ПН/РК за червень 2017 р. до 31 липня 2017 р. без штрафів, встановлених п. 120-1.1 ПКУ. Але чи можуть до них застосовуватися адміністративні штрафи?
Хоча законопроект №6684 про це і не говорить, ми вважаємо, що ні. І ось чому: такі ПН/РК вважатимуться зареєстрованими вчасно, а отже порушення податкового законодавства в такому випадку не відбуватиметься. Так, однією кулею вбито одразу двох зайців!
Особливості складання декларації з ПДВ за червень 2017 року
А коли суми ПДВ, наведені у таких ПН/РК, можна буде зазначити у декларації з ПДВ?
З цього приводу варто було б дочекатися роз’яснень від ДФСУ. І, впевнені, що вони обов’язково будуть – надто неординарний випадок і великий інтерес до цього питання.
На думку автора і враховуючи існуючі норми ПКУ, ситуація має розвиватися наступним чином:
- декларацію з ПДВ за червень 2017 року треба подати не пізніше 20 липня 2017 року (включно). Якщо ваш контрагент встигне зареєструвати червневі ПН/РК до цієї дати, ви маєте повне право зазначити суми ПДВ на підставі цих документів у такій декларації (або подати нову звітну декларацію, якщо ви подали декларацію раніше, ніж відбулася їх реєстрація;
- навіть якщо реєстрація ПН/РК відбудеться з 21.07.2017 р. по 31.07.2017 р., дані з цих документів також можуть бути відображені в декларації з ПДВ за червень 2017 р. Але, оскільки їх ще не було в ЄРПН на дату подання декларації, включити ці дані до декларації можна пізніше, шляхом подання уточнюючого розрахунку.
Чому це має бути саме так? Згідно з п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН ПН/РК чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ.
Суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано ПН/РК в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення таких ПН/РК.
Але, якщо червневі ПН/РК були зареєстровані в ЄРПН до 31.07.2017 р., вони вважаються зареєстрованими вчасно! Отже, потреби переносити їх до податкового кредиту липня немає. Звісно, платник податку може зробити таке перенесення, але тільки за власним бажанням!
Зверніть увагу: трохи інша ситуація із розрахунками коригування. Адже за п. 192.1 ПКУ в певних випадках платники ПДВ не тільки можуть, а й зобов’язані відобразити коригування сум ПДВ у періоді складання РК (якщо його було зареєстровано вчасно).
Якщо внаслідок перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму ПЗ за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок. При цьому для постачальника таке зменшення – це право, а не обов’язок, яким він може скористатися лише після реєстрації в ЄРПН відповідного РК;
б) отримувач відповідно зменшує суму ПК за результатами такого податкового періоду. І ось для нього це вже обов’язок, в разі, якщо він зареєстрований як платник ПДВ, а також збільшив ПК у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно збільшує суму ПЗ за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок. І для нього це обов’язково;
б) отримувач відповідно збільшує суму ПК за результатами такого податкового періоду. А ось для нього це право, скористатися яким він може лише в разі, якщо він зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення перерахунку, і лише після реєстрації постачальником в ЄРПН відповідного РК.
Реєстрація акцизних накладних за червень 2017 року
В законопроекті №6684 зазначено:
«Штрафні санкції, передбачені пунктом 120-2.1 ПКУ, за порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у ЄРАН, встановлених статтею 231 ПКУ, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких акцизних накладних не пізніше 31 липня 2017 року.
Акцизні накладні та/або розрахунки коригувань до акцизних накладних, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 та зареєстровані у ЄРАН не пізніше 31 липня 2017 року вважаються своєчасно зареєстрованими».
Що це означає для платників акцизного податку – продавців пального?
Майже те саме, що і для платників ПДВ (див. вище).
Тобто, строки реєстрації акцизних накладних подовжили для всіх ( і хто постраждав від кібератаки, і кому пощастило), штрафи не сплачуватимуть усі, хто скористається цими подовженими строками і зареєстрованими протягом цих строків акцизними накладними.
Скасовано штраф за порушення строків сплати податків (крім ПДФО та ВЗ)
Але тільки один і тільки щодо певного періоду. Самі строки сплати податків не подовжили, тому є ризики.
Про який штраф йдеться?
Абзац другий п. 126.1 ПКУ встановлює відповідальність за порушення строків сплати узгодженого грошового зобов’язання при затримці на 30 календарних днів у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу.
Такий рівень відповідальності працює для всіх податків, встановлених ПКУ (як самостійно визначених платником податку в поданій ним декларації, так і визначених податківцями й зазначених у отриманому платником податку повідомленні-рішенні). І навіть щодо штрафів та пені.
Законопроектом №6688 передбачено, що цей штраф не застосовуватиметься щодо грошових зобов’язань із граничним строком сплати 30 червня 2017 року.
Наприклад, якщо ви мали сплатити ПДВ за травень 2017 року до 30 червня 2017 року включно, але не змогли цього зробити через кібератаку, у вас є можливість зробити таку сплату до 30 липня 2017 року включно без цього штрафу! Сплатите 31 липня – буде штраф одразу в розмірі 20%!
На жаль, оскільки самі строки сплати податків не подовжили, є ризик, що податківці будуть нараховувати на суми податкового боргу пеню згідно зі ст. 129 ПКУ. Звісно, не в усіх випадках – і зараз за пп. 129.1.3 ПКУ, якщо суму податку платник (або податковий агент) визначив самостійно, пеня починає нараховуватися після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати такого податку (тобто, час доплатити без пені є). Але ось якщо суму податку визначили податківці, щоб "відбитися" від пені, доведеться доводити форс-мажор.
Зверніть увагу: для податків, які треба утримати із доходу платника податку при виплаті такого доходу (приклади – ПДФО та ВЗ, а також податок на прибуток з доходів нерезидентів-юросіб) відповідальність за несвоєчасну сплату встановлено ст. 127 ПКУ. Для цієї статті законопроектом №6684 поблажок не встановлено. Тож, червневі суми цих податків треба сплачувати вчасно, або платити штрафи!
Прийшла перевірка, а у вас вся інформація зашифрована!
Остання нова норма, яка з'явиться у п. 43 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ? звучить так:
«Тимчасово до 31 грудня 2017 року:
- у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі, інформації, яка міститься у базах даних обліку платника податків) унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (щодо не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків)» зобов'язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності;
- платник податків зобов'язаний відновити втрачену та/або пошкоджену інформацію, визначену абзацом першим цього пункту;
- у разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим пунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться контролюючим органом до дати відновлення такої інформації, але не пізніше 31 грудня 2017 року».
Що це означає для платників податків?
Наслідок №1. На відміну від попередніх, ці норми діють тільки для постраждалих від кібератаки, у яких відбулася втрата та/або пошкодження інформації!
Наслідок №2. Постраждалі отримали можливість відтерміновувати проведення в них податкових перевірок, але тільки:
- якщо таку перевірку буде неможливо провести через втрату інформації платником податків внаслідок кібератаки
- граничний строк такого перенесення - до 31.12.2017 р. (включно) або до відновлення втраченої внаслідок кібератаки інформації (якщо таке відновлення відбудеться раніше). Ці строки є обов’язковими для виконання контролерами. Якщо інформація не буде відновлена до 1 січня 2018 року, переносити перевірку чи ні, вирішуватиме керівник органу ДФС, який проводить перевірку. Сподіваймося, що не менш лояльно податківці ставитимуться і до відповідей на їх письмові запити про надання інформації (хоча, як бачимо, у самому законопроекті про це ні слова).
Наслідок №3. Не можна чекати на те, коли до вас прийде перевірка. Якщо ви постраждали і втратили інформацію, податківці про це мають знати!
Як тільки закон на підставі законопроекту №6684 набере чинності, протягом 10 календарних днів постраждалим кожний платник податків зобов’язаний повідомити контролюючий орган за місцем обліку про втрату та/або пошкодження інформації (у тому числі, інформації, яка міститься у базах даних обліку такого платника) унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події!
Памятаєте ТПП та Кіберполіція закликали звертатися до них? Отже, настав час використати отримані від них підтвердні документи (не в останнє, тому надавати податківцям варто лише копії, завірені платником податків!).
Зробити це потрібно в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності (тобто в паперовому або в електронному вигляді).
Щодо форми повідомлення, то, оскільки вона чітко цим законопроектом не встановлена, на думку автора (якщо податківці не придумають таку форму самі!), повідомити можна буде і звичайним листом (із доданням відповідного підтвердження).
Насамкінець...
Хочеться ще раз підкреслити: усі зазначені вище норми законопроекту №6684 (які скоро стануть нормами ПКУ) працюють автономно одна від одної. Звільнення від відповідальності – окремо, повідомлення ДФС про наслідки кібератаки – окремо. Принаймні, на сьогодні саме так побудовано цей законопроект.
Про жодні «Хто листа в податкову не здав, із сертифікатом від ТПП та довідкою із Кіберполіції, сплачуємо штрафи за несвоєчасну реєстрацію і сплату податків!» у ньому не йдеться.
Хоча знаючи, скільки разів перекручується одна й та ж норма ПКУ, не здивуємося, якщо саме так і казатимуть найближчим часом в територіальних ДПІ. І разом з нашими читачами чекатиме на те, як цей лояльний до платників податків законопроект втілюватиметься у життя.
