Вже у квітні бухгалтери повинні будуть повідомляти Держфінмоніторинг про операції клієнтів

Перелік суб’єктів фінмоніторингу значно розширено

Фінансовий моніторинг означає контроль за господарськими операціями (як правило, грошовими). У розумінні нового Закону – це контроль за незаконно отриманими доходами та відмиванням грошей.

Як у будь-якому контролі, в фінансовому моніторингу є суб’єкти (ті, хто контролюють) і об’єкти (ті, кого контролюють).

І ось з 28.04.2020 р. у переліку суб’єктів первинного фінансового моніторингу (крім осіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин) з’являються:

• госпсуб’єкти, що надають послуги з бухобліку (тобто бухгалтери),
• госпсуб’єкти, що здійснюють консультування з питань оподаткування;
• госпсуб’єкти, що надають за винагороду консультаційні послуги, пов’язані з купівлею-продажем нерухомого майна.

Наголосимо, що ця зміна не про найманих за трудовими договорами працівників. Йдеться про тих, хто надає такі послуги за договорами ЦПХ!

Та тим не менше, незалежні бухгалтери та госпсуб’єкти, які здійснюють консультування з питань оподаткування, опинились у доволі складній ситуації.

Як це роблять незалежні юристи?

Сама ситуація, коли ті, хто надають незалежні послуги, мають і контролювати діяльність клієнта (в межах отриманої інформації), і в разі потреби повідомляти про порушення, не нова. Вона і раніше застосовувалася щодо нотаріусів, адвокатських об’єднань та бюро і самозайнятих адвокатів.

Але для останніх у ст. 10 Закону №361 чітко визначені критерії, за якими від таких осіб вимагається виконання обов’язків суб’єктів первинного фін моніторингу. Зазначено, що цей обов’язок виникає, якщо особа, що надає юридичні послуги або бере участь у відповідній фіноперації та/або допомагає клієнту планувати чи здійснювати операцію щодо:

• купівлі-продажу нерухомості або управління майном при фінансуванні будівництва житла;
• купівлі-продажу суб’єктів господарювання та корпоративних прав;
• управління коштами, цінними паперами або іншими активами клієнта;
• відкриття та/або управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
• залучення коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їх діяльності або управління ними;
• створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, фондами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями;

При цьому зазначені суб’єкти первинного фінмоніторингу (назвемо їх для спрощення «юристами») не зобов’язані (ч. 2 ст. 10 Закону №361):

1. виявляти порогові фінансові операції (перелік наведений у ст. 20 Закону №361), а також повідомляти про них,
2. забезпечувати реєстрації фіноперацій, що підлягають фінмоніторингу,
3. зберігати інформацію щодо таких порогових фіноперацій,що підлягають фінмоніторингу,
4.  дотримуватись строків повідомлення про порогові фіноперації (пп. «а» і «б» п. 8 ч. 2 ст. 8 Закону №361).

Увага! Нотаріуси, незалежні адвокати, їх АБ/АО, особи, які надають юридичні послуги, можуть не виконувати обов’язки щодо здійснення належної перевірки клієнта та не повідомляти Держфінмоніторинг про свої підозри у разі надання послуг щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта.

На жаль, відповідних вимог для бухгалтерів та госпсуб’єктів, що здійснюють консультування з питань оподаткування, таких окремих критеріїв не встановлено. Тому виникає багато питань, як діяти, якими критеріями користуватись — чи всі норми Закону №361 поширюються на них?

Як це робитимуть незалежні бухгалтери та консультанти?

Найголовніша проблема в тому, що за цим Законом повідомляти «куди слід» суб’єкти фінмоніторингу мають не про злочини, про які дізналися під час роботи з клієнтом, а про підозри, що діяльність клієнта нелегальна. Адже тут головна мета це не допустити злочину.

Так, щодо підозрілих фінансових операцій (діяльності) або спроби їх проведення незалежно від суми встановлено обов’язок повідомити негайно після виникнення підозри або достатніх підстав для підозри, а також копії всіх документів та інформацію на запит Держфінмоніторингу (пп. «в» п. 8 ч. 2 ст. 8 Закону №361).

Тому спершу варто розібратись, у яких випадках та яким чином незалежний бухгалтер або консультант з питань оподаткування може оцінити операції чи діяльність клієнта як підозрілі. І тут більше питань, ніж відповідей.

Наприклад, відмовитись від ділових відносин із клієнтом на підставі того, що його діяльність нелегальна, може далеко не кожен бухгалтер чи консультант. Адже договори ЦПХ, які з ними укладаються, як правило, не прописують докладно господарські операції, які здійснює потенційний клієнт.

А далі бухгалтер працює з первинними документами, але далеко не завжди їх складає.

Часто договори ЦПХ про надання бухгалтерських послуг містять положення про складення податкової звітності та/або ведення бухобліку за вже складеними та оформленими первинними документами. Як бути в таких ситуаціях? Чи повідомляти Держфінмоніторинг про фіноперацію, яка вже відбулася?

Не будемо забувати про те, що далеко не в усіх випадках «незалежний» бухгалтер  має право підпису у складеній ним звітності або в документах (часто клієнти не надають такого права тим, хто не працює у них в штаті). Отже, через руки такого бухгалтера проходять лише не підписані документи та звітність, які можна вважати проектами або чернетками і які юридичної сили ще не мають.Отже, якщо у договорі про надання бухгалтерських послуг буде вказано лише складання проекту податкової звітності, то чи підпадають такі «незалежні» бухгалтери під дію Закону №361 про фінмоніторинг?

Якщо повернутися до госпсуб’єктів-консультантів з питань оподаткування (а це може бути як ФОП, так і ЮО), то тут ситуація взагалі абстрактна — консультанти у більшості випадків лише працюють з даними, які надають запитувачі, і як правило, взагалі в очі не бачать документів (ні первинних бухгалтерських, ні договорів, актів тощо). Такі особи не можуть виконати вимоги фінмоніторингу за відсутності доступу до фіноперацій чи документів про них.

Другий момент, який усіх незалежних бухгалтерів та консультантів цікавить, – це те, що взагалі-то суб’єкти фінмоніторингу підлягають реєстрації в Держфінмоніторингу. Чи загрожує порушення цього обов’язку штрафами? І якщо, як ми з’ясували вище, не всі такі фахівці мають справу з первинною документацією та звітністю, то чи всім їм треба проходити цю реєстрацію?

Щодо реєстрації у Держфінмоніторингу – очікуємо нового порядку!

На сьогодні Постановою КМУ від 05.08.2015 р. № 552 затверджені:

1. Порядок подання інформації для взяття на облік (зняття з обліку) суб’єктів первинного фінансового моніторингу, виявлення та реєстрації, а також подання суб’єктами первинного фінансового моніторингу Державній службі фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

2. Порядок ведення Державною службою фінансового моніторингу обліку інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу;

3. Порядок ведення Державною службою фінансового моніторингу обліку суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

Зупинімось на Порядку подання інформації для взяття на облік. Звісно, що він ще не враховує норми нового Закону №361 (особливо тому, що він набере чинності з 28.04.2020 р.). Цей Порядок посилається на статті чинного Закону №1702, в т.ч. й для взяття на облік спецсуб’єктів первинного фінмоніторингу (нотаріусів, адвокатів, юросіб, які надають юридичі послуги). Тобто норм щодо незалежних бухгалтерів та консультантів там ще немає.

Зараз «юристи» зобов’язані стати на облік у Держфінмоніторингу як суб’єкти фінмоніторингу не пізніше дня встановлення ділових відносин з клієнтом (проведення фінансової операції), які підпадають під фінмоніторинг. Але протягом найближчих місяців очікуємо змін до цього Порядку чи його нової редакції від КМУ (ч. 1 ст. 16 Закону №361).

Держфінмоніторинг має визначити критерії ризику

Усім суб’єктам фінмоніторингу (як старим, так і новим) слід приготуватися до переходу на ризик-орієнтовні фіноперації за критеріями, які також мають бути визначені Держфнмоніторингом (ст. 7 Закону №361).

Нагадаємо що зараз Критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення затверджені Наказом Мінфіну №584.

Але слід зазначити, що новим Законом №361 фінмоніторинг значно послаблений (ст. 20 Закону №361).

Зокрема, збільшиться поріг суттєвості фінансових операцій. Вони підлягатимуть фінмоніторингу, якщо сума, на яку здійснюється кожна з них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (на сьогодні — 150 тис. грн) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції (на сьогодні – 150 тис. грн), за наявності однієї або більше з 4-х ознак (зараз за Законом №1702 таких ознак є 17):

• зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна зі сторін - учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією зі сторін - учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);
• фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім’ї та/або осіб, пов’язаних з політично значущими особами;
• фінансові операції з переказу коштів за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);
• фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

Штрафи, штрафи, штрафи…

Відповідальність натомість значно посилена (ст. 32 Закону №361). І штрафи такі:

1. за порушення вимог щодо здійснення належної перевірки, вимог щодо виявлення належності клієнтів та інших осіб до політично значущих осіб, членів їх сімей, осіб, пов’язаних з ними, у випадках, передбачених законодавством, – до 204 тисяч грн;
2. за порушення вимог щодо відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції – у розмірі до 340 тисяч грн;
3.  за порушення порядку створення (ведення) та зберігання документів, у тому числі електронних, записів, даних, інформації у випадках, передбачених цим Законом, у тому числі у разі їх втрати або знищення, – у розмірі до 204 тисяч грн;
4.  за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством, – у розмірі до 340 тисяч грн;
5. за невиявлення, несвоєчасне виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та порушення порядку їх реєстрації – у розмірі до 340 тисяч грн.

Важливо! За відсутність постановки на облік у Держфінмонітрингу Законом №361 окрема відповідальність не встановлена. Але навіть на незареєстрованих суб’єктів фінмоніторингу поширюються усі штрафи, зазначені вище.