Розглянемо такий приклад.
ТОВ подало до податкової звіти з порушенням термінів звітування, а саме (дати умовні):
- 14.08.2023 – Податкову декларацію з податку на нерухоме майно за 2023 рік;
- 15.08.2023 – Податкову декларацію з плати за землю за 2023 рік;
- 16.08.2023 – Декларацію з податку на прибуток підприємства та баланс за 2022 рік.
А у серпні податковим органом було проведено камеральну перевірку, – але лише декларації, яку було подано першою. У результаті ТОВ отримало акт за результатами камеральної перевірки та податкове повідомлення-рішення про штраф у сумі 340 грн від 06.09.2023 саме щодо першої декларації.
Водночас ТОВ невідомо, чи було проведено камеральну перевірку іншої податкової звітності. Але з огляду на те, що звітність було подано фактично одночасно, то виникає цілком логічне запитання: якщо всі зазначені звіти були подані з порушенням строків, але майже одночасно, чи отримує ТОВ штрафи за іншу податкову звітність у розмірі 1020 грн за кожне таке несвоєчасне подання?
Відразу зауважимо, що у цьому випадку ми будемо говорити про відповідальність, передбачену п. 120.1 ПКУ, згідно з якою неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом,
– тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення,
– тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Повторність порушення – думка ДПС
Свого часу (у 2019 році) податківці у підкатегорії 138.01 «ЗІР» розповіли, що «повторне» правопорушення з метою застосування штрафних санкцій у розмірі 1020 грн згідно з п. 120.1 ПКУ за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності визначається за результатами камеральних та документальних перевірок щодо податків та зборів кожного контролюючого органу, як за основним, так і неосновним місцем обліку платника, незалежно від виду податку, якщо до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) такої податкової звітності та винесено повідомлення-рішення.
З дати винесення контролюючим органом такого повідомлення-рішення починається відлік 365 днів (для високосного року – 366 днів) для визначення повторності правопорушення про застосування штрафних санкцій.
На сьогодні ситуація не змінилась – податкова і далі дотримується думки, що відлік річного строку для визначення «повторного» правопорушення за п. 120.1 ПКУ визначається саме з дати винесення контролюючим органом відповідного податкового повідомлення-рішення про застосування «першого» штрафу у розмірі 340 грн («ЗІР», підкатегорія 132.01).
Водночас у тій самій консультації вона також нагадує, що згідно з абзацом другим пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ предметом камеральної перевірки, зокрема, може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків).
І, звісно, в описаному нами прикладі можна передбачити, що податковий орган фактично може спробувати провести камеральну перевірку та застосувати штраф за повторне вчинення порушення щодо несвоєчасного подання податкової звітності.
Проте, як зазначає сама ж податкова, «повторний» штраф у розмірі 1020 грн вона могла би застосувати за результатами камеральної перевірки лише у тому випадку, коли вже після отримання податкового повідомлення-рішення про штраф у розмірі 340 грн, тобто за нашим прикладом – після 06.09.2023 – ТОВ подало інші звіти, наприклад податкову декларацію з плати за землю за 2023 рік.
За нашим же прикладом податковий орган має право провести камеральну перевірку, проте застосувати максимум штраф у розмір 340 грн. Про повторність за нашим прикладом наразі взагалі не йдеться.
Документальна позапланова перевірка
Також у своїй консультації податківці нагадують про те, що у разі якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом, то податковий орган має право провести документальну позапланову перевірку (пп. 78.1.2 ПКУ).
Проте тимчасово, до 1 серпня 2023 року, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім камеральних перевірок та документальних позапланових перевірок, що проводяться, зокрема, з підстав, визначених пп. 78.1.2 (у частині контролю за трансфертним ціноутворенням) ПКУ (п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Отже, починаючи з 01.08.2023 у разі застосування «першого» штрафу за несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) податкові органи мають право провести позапланову невиїзну перевірку та вже за результатами такої перевірки застосувати «повторний» штраф у розмірі 1020 грн.
І кожна наступна перевірка (камеральна чи документальна позапланова за пп. 78.1.2 ПКУ) матиме наслідком прийняття податкового повідомлення-рішення про застосування «повторного» штрафу у розмірі 1020 грн за кожним таким фактом виявлення несвоєчасності подання податкової декларації (розрахунків).
Таким чином, за наведеним нами прикладом податковий орган не зможе застосувати штраф у розмірі 1020 грн за інші несвоєчасно подані декларації навіть за результатами проведеної камеральної перевірки кожної з них окремо. Адже всі вони були подані до прийняття податкового повідомлення-рішення від 06.09.2023 про застосування «першого» штрафу у розмірі 340 грн за несвоєчасне подання податкової декларації з податку на нерухоме майно.
Розглянемо інший варіант: аналогічно, як в описаному нами прикладі, подання кількох декларацій одночасно здійснюється після застосування податкового повідомлення-рішення від 06.09.2023, – тобто всі ці декларації, наприклад, були подані вже після застосування штрафу у розмірі 340 грн.
Варто зазначити, що і тут ситуація є доволі цікавою – позаяк, на нашу думку, податкова вчинила би так само: застосувала штраф у розмірі 340 грн за першу несвоєчасно подану податкову декларацію з податку на нерухоме майно.
Адже і в цій ситуації має працювати правило, яке прописала сама ж податкова:
- за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності, що визначається за результатами камеральних та документальних перевірок щодо податків та зборів кожного контролюючого органу, як за основним, так і неосновним місцем обліку платника;
- незалежно від виду податку, якщо до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) такої податкової звітності та винесено повідомлення-рішення;
- з відліком строку у 365 днів (для високосного року – 366 днів) з дати винесення контролюючим органом такого повідомлення-рішення.
Тому, на нашу думку, для застосування «повторного» штрафу у розмірі 1020 грн податкові органи мають спочатку прийняти друге податкове повідомлення-рішення про штраф у 1020 грн за несвоєчасне подання податкової декларації з податку на нерухоме майно. І вже потім, якби подавались інші декларації – то за кожну наступну, яку подано з порушенням строку після застосування «повторного» штрафу.
Тому якщо «повторний» штраф застосовується незалежно від виду податку, то кожен наступний «повторний» штраф може бути застосований лише у разі, якщо до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) такої податкової звітності та винесено повідомлення-рішення.
Що робити, якщо отримано ППР на 1020 грн?
Особа вважається такою, що вчинила правопорушення повторно, якщо вона була притягнута до відповідальності у встановленому ПКУ порядку (п. 111.4 ст. 111 ПКУ).
Тому у разі, якщо платник податку отримав, скажімо, акт камеральної перевірки щодо несвоєчасно поданої декларації, то платник податків має право подати заперечення до такого акта.
Згідно з п. 86.2 ПКУ за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Після отримання такого акта платник податків у разі незгоди з висновками перевірки (п. 86.7 ПКУ) чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, має право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
У таких запереченнях і варто згадати про умови застосування «повторності» порушення щодо несвоєчасного подання декларації та відсутність законного права у податкового органу на застосування «повторного» штрафу (з посиланнями на наведені нами вище пояснення та положення ПКУ).
А у разі таки прийняття податкового повідомлення-рішення про застосування «повторного» штрафу оскаржити його в адміністративному чи судовому порядку.
