Наприкінці квітня на підпис Президенту було спрямовано Закон №3678, який набере чинності через три місяці з дня його опублікування. Тобто навіть якщо Президент підпише цей Закон і його опублікують ще в травні, зміни, які він принесе, запрацюють не раніше серпня.
Втім, про остаточну дату, коли ці зміни запрацюють, ми повідомимо окремо, а зараз нас цікавлять самі зміни. Закон №3678 – невеликого обсягу, проте містить дещо цікаве: нові підстави для звільнення працівників з ініціативи роботодавця.
Напрямок, у якому рухалися ідеї законотворців, можна поділити на два: загроза державі і загроза роботодавцю.
Звільнення через злочин проти безпеки України
Така нова підстава з’являється у ч. 1 ст. 40 у вигляді пункту 13.
Вона застосовуватиметься в разі набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України.
Тобто, звісно ж, не сам роботодавець вирішуватиме, загрожує безпеці держави його працівник чи ні – це має зробити суд. І якщо є відповідне рішення суду, то роботодавець має право звільнити такого працівника.
Звільнення через невиконання правил поведінки на підприємстві
Така нова підстава для звільнення з ініціативи роботодавця з’явиться у ч. 1 ст. 40 у вигляді пункту 14.
І ось тут вирок суду не потрібен: вирішувати, порушив працівник правила поведінки на підприємстві чи ні, буде сам роботодавець. Але про які правила йдеться?
Щодо них вносяться зміни до ст. 142 КЗпП. За ними складовою правил внутрішнього трудового розпорядку можуть бути правила поведінки на підприємстві, в установі, організації, які містять положення, зокрема, про:
- надання працівниками інформації щодо наявних у них зв’язків з фізичними особами, місце постійного проживання (перебування, реєстрації) яких знаходиться на території держави-агресора або тимчасово окупованій території України;
- зобов’язання працівників про нерозголошення інформації з обмеженим доступом, зокрема інформації, що становить державну чи комерційну таємницю, а також про умови роботи з конфіденційною інформацією.
Встановлення правил поведінки на підприємствах, в установах, організаціях, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та/або об’єктах чи операторах критичної інфраструктури є обов’язковим.
Тобто що ми бачимо?
По-перше, очевидно, що законотворці взялися за державну безпеку серйозно. І запроваджують при цьому методи, з якими в пострадянський період ми ще не стикалися. По суті, якщо роботодавець забажає, то працівники повинні будуть повідомляти про наявність «родичів за кордоном».
Щоправда, зараз під колишніми сумнівними зв’язками маються на увазі лише рф та ТОТ, і за наявність таких зв’язків поки що не звільнятимуть. Звільнити зможуть якраз за ненадання такої інформації (її приховування). Передача зібраної інформації з місць роботи до державних органів теж не планується. Проте для чогось цю інформацію збиратимуть?! А на стратегічно та критично важливих об’єктах ще й в обов’язковому порядку.
Тобто наразі роботодавцям треба приготуватися до того, як зібрати таку інформацію (цілком можливо, що до набрання чинності Законом №3678 КМУ вже запропонує порядок і форму такого опитування). А працівникам – бути готовими надати цю інформацію на вимогу роботодавця.
По-друге, роботодавець (може взагалі будь-який, а на стратегічно важливих об’єктах – обов’язково!) встановлює правила щодо конфіденційної інформації. І це може бути не лише те, що стосується безпеки держави. А й те, що становить комерційну таємницю.
Якщо до цього (якщо ми не говоримо про роботу в державних органах, де збереження таємниці вимагає закон) прописування правил щодо збереження комерційної таємниці були справою добровільною, то тепер і на об’єктах критичної інфраструктури це стане обов’язковим.
Про те, що із захистом комерційної таємниці зараз, ми писали тут і тут. Власне, інформації з цих статей буде достатньо для того, щоб зрозуміти, яке коло питань захищається таємницею, як оформлюється цей захист і що загрожує працівникам у разі їх порушення.
Щодо змін, які відбулися після написання цих статей, зауважимо, що умови нерозголошення комерційної таємниці, забезпечення захисту інтелектуальної власності і використання об’єктів авторського права (у разі їх використання або створення у процесі трудової діяльності) та відповідальність за їх порушення є істотними умовами трудового договору при спрощеному режимі регулювання трудових відносин (ст. 49-6 КЗпП). Втім, загальною обов’язковою практикою при укладанні будь-яких трудових відносин вони ще не стали.
Тепер до загроз додали ще одну – нову підставу для звільнення. А щодо процедури захисту конфіденційної інформації, можливо, знову ж таки, КМУ ще до набрання чинності Законом №3678 складе відповідну постанову.
Втім, одразу ж після набрання чинності Законом №3678 з’явиться можливість відсторонення працівника від роботи на час проведення службової перевірки роботодавцем, який віднесений до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та/або об’єктів чи операторів критичної інфраструктури. Такі зміни будуть внесені до ст. 46 КЗпП.