28 червня 2024 року у ВРУ зареєстровано проєкт Кодексу про адміністративні проступки (реєстр. номер №11386). Він має замінити собою чинний наразі Кодекс про адміністративні правопорушення.
Як зазначено у пояснювальній записці, КУпАП був прийнятий ще у 1984 році, за часів радянської системи регулювання суспільних відносин. За 40 років з моменту прийняття КУпАП понад 300 законами до нього було внесені тисячі поправок, які в результаті змінили не лише його конструкцію, а повністю зруйнували той правовий фундамент та цілісність, які притаманні кодифікованим актам законодавства. Дев’ять разів положення КУпАП ставали предметом розгляду щодо конституційності з боку Конституційного Суду України та шість раз були визнані такими, що суперечать Основному Закону.
Застарілість норм КУпАП та неможливість ефективно регулювати суспільні відносини у сучасній демократичній державі призвели до того, що сьогодні адміністративна відповідальність є розбалансованою, частина складів адміністративних правопорушень не відповідають реальній ситуації, а тому фактично є «мертвими» нормами, санкції за окремі правопорушення є недієвими, що формує у правопорушників відчуття безкарності та вседозволеності.
Представлений проєкт Кодексу України про адміністративні проступки (КУАП) розроблено на виконання положень Закону України «Про дерадянізацію законодавства України» від 21.04.2022 № 2215-ІХ.
Зауважимо, що у 2004 році вже була спроба прийняти новий Кодекс про адміністративні проступки (законопроєкт № 5558, внесений Кабінетом Міністрів України), але 08.05.2005 його було відкликано.
Яким буде новий Кодекс?
Проєкт КУАП складається із 503 статей, які об’єднані у 9 розділів.
Загальна частина містить розділи:
1. Законодавство про адміністративні проступки.
2. Адміністративний проступок.
3. Правові наслідки адміністративного проступку.
Особлива частина містить розділи:
4. Адміністративні проступки у сфері праці, охорони здоров’я, моральності, культурної спадщини та благоустрою.
5. Адміністративні проступки у сфері забезпечення публічної безпеки, безпеки виробництва та будівництва і безпеки транспорту.
6. Адміністративні проступки у сфері забезпечення екологічної безпеки, громадського здоров’я, охорони довкілля, туризму та курортів.
7. Адміністративні проступки у сфері охорони власності та здійснення господарської і фінансової діяльності.
8. Адміністративні проступки управління в інформаційній сфері, сфері оборони, військового обов’язку, безпеки державного кордону України, а також забезпечення функціонування публічної служби.
Процедурна частина містить розділ 9. Провадження в справі про адміністративний проступок.
Зазначені розділи проєкту КУАП розподілені на 55 глав.
Проєктом КУАП передбачається також внесення змін до 84 законодавчих актів України.
Основні новації проєкту КУАП
1. Новації в адмінвідповідальності посадових осіб.
Діяння юридичної особи вважатиметься караним, якщо воно є наслідком діянь фізичних осіб, що її представляли у відповідних відносинах. Проєкт КУАП відмовився від визнання суб’єктами адміністративних проступків посадових осіб, які діють від імені юридичної особи. У цих випадках суспільно шкідливими є наслідки невиконання певних правил (наприклад, охорони природи, благоустрою тощо) саме юридичною особою. А в межах юридичної особи має вирішуватися внутрішнє питання (поза інститутом адміністративної відповідальності) про характер і межі відповідальності її посадової особи.
2. Зміна підходів до визначення вини.
Існуюча теорія вини адміністративних правопорушень, механічно запозичена з кримінального права, в проєкті КУАП замінена на інший підхід. Відповідно до нього фізична особа, у тому числі та, яка представляла у відповідних відносинах юридичну особу, вважатиметься винуватою у вчиненні діяння, якщо дія або бездіяльність є усвідомленою і має наслідком порушення положень закону. Така новація дозволить визнати юридичних осіб повноцінними суб’єктами відповідальності і привести вітчизняне законодавство в цій частині у відповідність до правової доктрини і законодавства західно-європейських країн.
3. Запровадження презумпції невинуватості у справах про адміністративні проступки.
Відповідно до цього принципу, особа вважатиметься невинуватою у вчиненні адміністративного проступку і до неї не може бути застосовано адміністративне стягнення, доки факт вчинення нею адміністративного проступку не буде доведено у визначеному законом порядку і встановлено рішенням адміністративного органу, уповноваженого цим Кодексом, що набрало чинності.
Особа, яка притягуватиметься до адміністративної відповідальності, не зобов’язана буде доводити свою невинуватість.
4. Об’єднання в КУАП всіх норм, які передбачають склади адміністративних проступків. Це відповідатиме Рекомендації Ради Європи стосовно адміністративних санкцій та Пояснювальному меморандуму до неї. Положення щодо відповідальності за адміністративні проступки будуть вилучені з інших нормативно-правових актів, в тому числі підзаконних актів.
5. Вилучення зі сфери адміністративного деліктного законодавства правопорушень, які мають цивільно-правовий характер або є предметом розгляду адміністративних судів. Наявність цих порушень у адміністративному законодавстві пояснюється природою радянського адміністративного права, яку до цього часу відображають положення Кодексу про адміністративні правопорушення від 1984 року.
6. Розмежування кримінальних та адміністративних правопорушень.
7. Наповнення новим змістом принципу законності, згідно з яким особи підлягатимуть відповідальності за порушення правил, вимог, режимів, лімітів, порядків, нормативів, норм, технологій, строків, обмежень, передбачених цим Кодексом, які встановлені виключно на підставі закону України.
8. Впорядкування системи суб’єктів притягнення до відповідальності.
Адміністративні проступки згідно з проєктом КУАП підвідомчі лише органам виконавчої влади, державним органам, органам місцевого самоврядування, тобто адміністративним органам.
9. Оновлення переліку адміністративних стягнень та інших правових наслідків вчинення адміністративних проступків. У проєкті КУАП також змінено спосіб визначення розміру штрафів. Вони поділяються на десять категорій виходячи зі ступеню тяжкості адміністративних проступків.