- Бланк Єдиної звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ (повна назва - Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску), терміни її подання і сплати, а також іншу корисну інформацію про цю форму дивіться за посиланням.
- Форму Єдиної звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (із останніми змінами, внесеними наказом Мінфіну від 24.01.2025 №39).
- Інструкцію із заповнення та подання цього бланку від редакції «Дебет-Кредит» читайте за цим посиланням, а ще більше корисних інструкцій щодо бланків податкової та статистичної звітності дивіться тут.
- Актуальна база бланків звітності, договорів, типових форм, заяв і первинних документів (усього понад 900 бланків та типових форм) – на нашому сайті у розділі бланків.
- Всі новини від редакції «Дебет-Кредит» про єдину звітність дивіться за посиланням.
Податковий агент – це особа, яка зобов’язана звітувати про нараховані/виплачені доходи та утримані/сплачені з них податки, та не за себе, а за інших осіб, яким вона ці доходи надає!
Звітування зараз щомісячне і здійснюється шляхом подання єдиної звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ.
Але цей звіт є поєднанням двох попередніх. І тому виконує аж три важливі функції:
- декларування сум доходів, які нараховані та/або виплачені фізособам;
- декларування сум ЄСВ, ПДФО та ВЗ, які треба сплатити у зв’язку з нарахуванням цих доходів;
- а ще повідомлення ПФУ щодо кадрової інформації про працівників: щодо їх прийняття на роботу і звільнення, призначення і переведення на певну посаду тощо. І деякої статистичної інформації: про кількість працівників, їх склад тощо.
Тому подавати єдину звітність мають не лише податкові агенти. Навіть якщо ви не нарахували і не виплачували доходи фізособам у звітному місяці, але у вас є наймані працівники - єдину звітність подати треба!
Тобто всі роботодавці мають подавати щомісячну єдину звітність щодо ЄСВ, ПДФО та ВЗ.
Але трапляються випадки, коли роботодавці та податкові агенти у разі нарахування доходів фізособам та ФОПам не встигають вчасно подати єдину звітність або з якоїсь причині помилково не подали її, але мали би це зробити.
Що буде за неподання або несвоєчасне подання єдиної звітності?
В такому випадку ДПС може застосувати, як фінштраф, так й адмінштраф. Про це ми писали тут.
Фінштраф. Нагадаємо, що штрафи за неподання (несвоєчасне подання) встановлено п. 119.1 ПКУ, це:
- 1020 грн – за перше порушення,
- 2040 грн – за кожне наступне, у разі якщо до платника податків був застосований штраф за п. 119.1 ПКУ протягом року.
Адмінштраф. Частиною 1 ст. 1634 КУпАП визначено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення ДПС за встановленою формою відомостей про доходи громадян, – тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на ФОПів у розмірі від 2 до 3 н.м.д.г. (від 34 до 51 грн).
За повторне порушення накладається вже штраф у розмірі від 3 до 5 н.м.д.г. (від 51 до 85 грн).
Якщо юрособа або ФОП не мають працівників і не нараховують (не виплачують) будь-яких доходів фізособам та ФОПам, то вони можуть не подавати щомісячну єдину звітність.
Якщо в них є працівники (навіть ті, хто перебуває у неоплачуваних відпустках) або вони виплачують доходи звичайним фізособам чи ФОПам (навіть якщо своїх найманих працівників не мають) - щомісячну єдину звітність потрібно подавати. Про це ми писали тут.
Єдиний працівник у декреті або у відпустці по догляду: що з єдиною звітністю з ПДФО, ВЗ та ЄСВ?
Роботодавець, який має лише одного працівника, і той перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами (відпустці для догляду за дитиною) та стосовно якого у звітному місяці не здійснювалось нарахування доходів, додаток Д1 до єдиної звітності не подає.
Але саму єдину звітність (тобто, сам податковий розрахунок без додатків) в такому випадку подати треба!
Про це ось тут.
Повторне порушення
Окремо зупинимося на повторному застосуванні штрафу. Бо трапляються всякі випадки. До того ж з 2025 року для звітування за минулі роки слід подавати окремі щомісячні звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ.
Доволі давно податківці заявляють, що «повторне правопорушення» з метою застосування штрафних санкцій у розмірі 1020 грн згідно з п. 120.1 ПКУ за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності визначається за результатами камеральних та документальних перевірок щодо податків та зборів кожного контролюючого органу, як за основним, так і неосновним місцем обліку платника, незалежно від виду податку, якщо до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) такої податкової звітності та винесено повідомлення-рішення.
З дати винесення ДПС такого повідомлення-рішення починається відлік 365 днів (для високосного року – 366 днів) для визначення повторності правопорушення про застосування штрафних санкцій.
Аналогічний підхід вони застосовують і щодо штрафів за п. 119.1 ПКУ. Тобто за кожне наступне несвоєчасне подання єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ ДПС вже накладатиме штраф у 2040 грн.
Але тут виникає ще одне запитання.
Як застосовуватиметься штраф при одночасному поданні декількох звітностей?
Наразі в ЗІР є відповідь: у разі подання уточнюючих єдиних звітностей з ПДФО, ВЗ та ЄСВ (однієї чи декількох одночасно) з метою виправлення помилок, які призвели до зменшення та/або збільшення ПЗ платника податку, при цьому не пов’язані з виконанням податковим гентом п. 169.4 ПК, до платника податків застосовується штраф у розмірі 1020 грн.
Якщо протягом року після накладання штрафу платник податків подає повторно уточнюючий Розрахунок, то до такого платника податків застосовується штраф у розмірі 2040 грн.
На наш погляд, у такому самому порядку має застосовуватися штраф у разі несвоєчасного подання єдиної звітності. Але ДПС може мати іншу думку. Тому за потреби краще отримати ІПК та дізнатися про це.
Читайте також: