Коментар до ІПК ДПС від 27.10.2020 р. №4437/ІПК/99-00-07-05-01-06
Чи потрібно взагалі застосовувати РРО у разі безготівкової оплати?
Насамперед податківців розглянули питання необхідності застосовувати РРО суб’єктом господарювання, кошти якому покупці сплачують за допомогою додатків Приват 24, Монобанк та інших, а також через небанківський термінал самообслуговування. Тут, як і раніше, позиція податківців непохитна та базується на таких тезах:
- обов’язок застосовувати РРО, а також видавати покупцеві розрахунковий документ, поширюється на суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (зі застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів або наданні послуг (п. 1 та 2 ст. 3 Закону №265);
- продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу, відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (п. 3 ст. 13 Закону №675);
- згідно з листом НБУ від 28.11.2019 р. №57-0007/62082, квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом, у розумінні Закону №265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.
Відповідно до цього у ІПК від 27.10.2020 р. №4437/ІПК/99-00-07-05-01-06 податківці наводять вже сталу позицію, що у разі отримання оплати за продані товари (надані послуги) зі застосуванням платіжних карток, тобто зі застосуванням інтернет-еквайрингу або небанківських терміналів самообслуговування, або через додатки Приват 24, Монобанк та інше, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.
Зауважимо, що згідно з позицією податківців РРО та/або ПРРО не застосовуються усіма платниками податків у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок, через установу банку, а також шляхом безпосереднього внесення готівки через касу банку, для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок). Тобто, на думку фіскалів, РРО можна не застосовувати у таких випадках безготівкових оплат:
- покупець зі свого рахунку (не картки) перераховує кошти на рахунок продавця;
- покупець оплачує через касу банку (саме фізичну, а не онлайн касу);
- покупець оплачує покупцю через ПТКС, що належить банку.
Від редакції додамо, що ініціювання безготівкового переказу з рахунку покупця на рахунок продавця, як правило, здійснюється за допомогою платіжного доручення, яке створюється у системі клієнт-банку та підписується покупцем – власником рахунку, а потім виконується банком (п. 1.30 ст. 1 та ст. 8 Закону №2346). При цьому додатки Приват 24, Монобанк і тд. є свого роду клієнт-банками – тобто як раз і призначені для того, щоб здійснювати перерахування коштів з рахунку власника на рахунок отримувача.
Зокрема, податківці в одній зі своїх ІПК (від 21.01.2019 р. №216/ІПК/26-15-14-09-01-15) роз’яснювали, що банківський сервіс «інтернет-банкінг» – це сучасний програмний комплекс, що дає змогу контролювати стан своїх рахунків та здійснювати банківські операції без відвідування установи банку в режимі 24 години на добу з будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Інтернет. Тобто при оплаті через мобільний додаток операції з приймання продавцем у покупця картки не відбувається, а відбувається здійснення покупцем банківських операцій.
Нашу позицію щодо цього питання ми наводили тут та тут.
Якою датою застосовувати РРО, якщо кошти надійшли в позаробочий час?
Вирішивши не погоджуватися з податківцями, платник податку має бути готовим відстоювати свою позицію під час перевірки або у судовому порядку. А у тих, хто все-таки прийме позицію податківців і планує проводити такі оплати через РРО, вочевидь, виникне питання, як проводити через РРО оплати, що надходять в позаробочий час (оскільки через додаток покупець може здійснити оплату в будь-який момент доби), а Закон про РРО вимагає застосовувати реєстратор безпосередньо при здійсненні розрахунків за товар або послуги.
І на цей раз податківці висвітлили і це питання, хоча й не дуже детально. Так, у коментованій ІПК зазначається, що у випадках отримання оплати за товари (послуги) в позаробочий час, ДФСУ рекомендує застосовувати РРО та/або ПРРО на підставі виписки фінансової установи про надходження коштів, не пізніше наступного дня, з дотриманням хронології здійснення розрахункових операцій.
А як бути, якщо наступний день також не робочий? Вочевидь, податківці говорячи про «наступний день», мають на увазі саме «наступний робочий день». Зокрема, раніше у ІПК від 13.03.2020 р. №1032/6/99-00-05-04-01-06/ІПК уточнювалося, що розрахунковий документ роздруковується на РРО у робочі години магазину (суб’єкта господарювання).
Додамо, що незалежно від того, коли було проведено операцію через РРО, надходження коштів відображається саме на дату їх зарахування на рахунок суб’єкта господарювання. А отже, дохід «єдинника» виникне саме на ту дату, коли кошти надійшли на рахунок, а не коли таку оплату було проведено через РРО.
***
Читайте також:
- ПРИВАТ24, LIQPAY, PORTMONE, FONDY: податківці наполягають на застосуванні РРО
- Оплата оренди через Приват24: чи потрібен РРО?
- Податківці наполягають на застосуванні РРО при оплаті через Приват24
- Чи слід застосовувати ПРРО або РРО при безготівкових розрахунках?
- ФОП проводить на вебсайті вебінари та навчальні курси: чи застосовувати РРО?