Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Я, СПД на ЄП 2-ї групи, маю акт на право власності на землю, яку використовую у підприємницькій діяльності. Адреса здійснення діяльності вказана в свідоцтві по єдиному податку і відповідає адресі місцезнаходження ділянки в акті на право власності. Завжди я була звільнена від сплати земельного податку, тому що я платник єдиного податку. Минулого тижня мене викликали в податкову та повідомили, що у зв’язку з тим, що в акті на право власності я зазначена просто як людина, а не як приватний підприємець, то мені донарахують за всі роки земельний податок як на людину, але з коефіцієнтом комерційного користування, тобто у потрійному розмірі. Чи правомірні дії інспектора податкової?
Вимоги податківців незаконні, оскільки пп. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ передбачено, що «спрощенці» звільнені від сплати земельного податку за земельні ділянки, які використовуються ними для ведення господарської діяльності.
Відповідно до пункту 1 статті 42 ГКУ підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Право приватної власності закріплено ст. 41 Конституцією України та ст. 325 Цивільного кодексу, згідно з якими суб’єктами права власності є фізичні особи та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
Відповідно до пункту 1 статті 320 Цивільного кодексу власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності. Тобто вимоги податкової незаконні, ніде в законодавчих актах не визначено обов’язку оформлювати акти на право власності саме на суб’єктів підприємницької діяльності. Оскільки суб’єктами права власності є фізичні особи та юридичні особи, ніхто не може Вам заборонити використовувати Вашу власність для ведення підприємницької діяльності.
