Право на податкову відпустку - не для всіх
Податковим кодексом не передбачено надання податкової відпустки:
1) підприємцям ІІІ групи. Такі платники єдиного податку сплачують не фіксовану ставку єдиного податку, а відсоток від доходу, отриманого за звітний період. Тому якщо підприємець на ІІІ групі ЄП перебуває у відпустці або хворіє та не отримує дохід, відповідно у нього за такий період єдиний податок буде дорівнювати нулю.
2) підприємцям І та ІІ групи ЄП, які мають найманих працівників (п. 295.5 ПКУ). І це логічно, оскільки під час відпустки підприємця його діяльність не зупиняється, а провадиться найманими працівниками та відповідно за цей час він отримує дохід.
На який термін надається відпустка
Згідно з п. 295.5 ПКУ підприємці 1-ї групи та 2-ї групи (без найманих працівників!) звільняються від сплати єдиного податку на час відпустки протягом одного календарного місяця на рік. Звертаємо увагу, що в ПКУ йдеться про календарний місяць відпустки, тобто з 1-го по 31-е (30-е, 29-е чи 28-е) число.
Порядок оформлення відпустки
Підприємцеві слід подати до органу ДФС заяву в довільній формі, вказавши в ній період відпустки (пп. 298.3.2 ПКУ). У заяві потрібно вказувати повний місяць, щоб отримати право не сплачувати за нього єдиний податок.
Термін для подання такої заяви на сьогодні нормами ПКУ не встановлено. Але податківці у роз’ясненні підкатегорії 107.12 "ЗІР" рекомендують подавати до початку відпустки.
Також у цій підкатегорії "ЗІР" вказано, якщо тривалість відпуски є меншою одного календарного місяця, то підстави для звільнення від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця відсутні. Тож, не варто соромитися - відпочивати то відпочивати! Адже якщо раптом когось з підприємців потягне до роботи протягом дії відпустки, зазначеної у заяві, то таку відпустку можуть анулювати.
Випадки втрати "єдинником" права на податкову відпустку
Ґрунтуючись на нормі п. 295.5 ПКУ, податківці перевіряють, чи здійснювали підприємці І та ІІ групи підприємницьку діяльність під час відпуски.
Якщо під час відпустки є факти виконання робіт або надання послуг, підтверджені документально актами, товарними чеками, то підприємці можуть втратити право на звільнення від сплати єдиного податку протягом усієї раніше оформленої відпустки!
ЄСВ на період відпустки
Підприємці - платники єдиного податку зобов’язані сплачувати ЄСВ за себе самостійно (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ). І такий ЄСВ підприємці-"єдинники" мають сплачувати незалежно від того, одержували вони дохід чи ні, принаймні, у розмірі мінімального страхового внеску .
Закон про ЄСВ не містить норми про звільнення підприємців платників єдиного податку від сплати ЄСВ на період перебування у відпустці.
Отже, не забуваємо, що платники єдиного податку сплачують ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ (пп. 2 п. 6 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати ЄСВ).
А також те, що з травня 2016 року встановлено новий розмір мінімальної зарплати - 1450 грн. Тож за ІІ квартал 2016 року платник єдиного податку «за себе» сплатить ЄСВ, як мінімум, в сумі: 1378*22% + 1450*22%*2 місяця = 941,16 грн.