Нові реєстраційні документи для «єдинників»: що змінилося?

Як ми повідомляли раніше, Мінфін наказом від 16.07.2019 р. №308 затвердив низку форм у сфері застосування спрощеної системи оподаткування, а саме:

• заяву про застосування спрощеної системи оподаткування;
• розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування;
• запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку;
• витяг з реєстру платників єдиного податку.

Попередньо діючі форми свідоцтва платника єдиного податку, заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, були затверджені наказом Мінфіну №1675. В цей наказ жодного разу не вносилися зміни, а тому його норми та форми документів  вже довгий час не відповідали положенням чинного ПКУ. На підставі коментованого наказу наказ №1675 втратить чинність.

Зазначимо, що на відміну від свого попередника наказу №1675, коментований наказ №308 не містить роз’яснень щодо порядку подання заяви та розрахунку. Втім, вважаємо, що це й не потрібно, адже все вказано у самому ПКУ.

Коментований наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування. Його опубліковано в "Офіційному Віснику" від 22.10.2019 №81. 

А наразі окремо розглянемо оновлені форми у сфері застосування спрощеної системи оподаткування.

Заява + Розрахунок

1. Загалом зміни косметичні (про них трохи далі). Єдине що варте уваги, так це те, що при заповнені Заяви, а саме рядку «Місце провадження господарської діяльності» (наразі це рядок 6) окрім того, що слід вказати індекс, найменування населеного пункту й адресу місця провадження госпдіяльності, слід буде ще й вказувати код за КОАТУУ за кожним місцем.

У самій оновленій формі Заяви уточнюється, що код за КОАТУУ заповнюється відповідно до Класифікатора об'єктів адміністративно-територіального устрою України, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 31.10.1997 р. №659, розміщений на офіційному веб-сайті Державної служби статистики України.

КОАТУУ складається з кодів та назв всіх адміністративно-територіальних об'єктів України, які згруповані за ознаками територіальної спільності, історичних, економічних, географічних, етнічних і культурних особливостей.

Об'єктами класифікації у КОАТУУ є одиниці адміністративно-територіального устрою України:

• Автономна Республіка Крим;
• області;
• райони;
• міста;
• райони у містах;
• селища міського типу;
• сільради;
• селища;
• села.

Наприклад:

• якщо діяльність здійснюється за адресою: м.Київ, вул.Ломоносова 5, то оскільки це Голосіївський район м.Києва, то знаходимо спочатку м.Київ, а потім відповідний район. Код за КОАТУУ буде такий: 8036100000
• якщо діяльність здійснюється за адресою: с. Банчени Чернівецької області, вул. Сірка, 1. То спочатку знаходимо область – Чернівецька, потім  Герцаївський район, потім  Горбівську сільську раду, а потім й саме село Банчени. Код за КОАТУУ буде такий: 7320781302.

Виникає що є тепер вказувати, якщо мова приміром про послуги, які надаватимуться ще в не визначених місцях?

Наразі у ресурсі «ЗІР» стосовно послуг податківці рекомендували чинити так: вказувати «Надання послуг на території України» або конкретну територію (місто або область) на якій таким платником ЄП будуть надаватись послуги[1]. З огляду на це, вважаємо, що за новими правилами слід буде або просто вказати код за КОАТУУ міста чи області (наприклад, код за КОАТУУ м.Києва – 8000000000, а Київської області в цілому - 3200000000) або, якщо мова про всю територію України, як варіант, перелічити через кому усі коди за КОАТУУ по областям України чи можливо можна буде вказувати якийсь уніфікований код за КООАТУУ у таких випадках чи може взагалі його не вказувати. В ручному режимі це можна перелічити всі області, втім це не практично, втім чи можна так зробити в електронному форматі не відомо. Сподіваємося податківці невдовзі після набрання чинності коментованого наказу нададуть роз’яснення  щодо цього.

Що стосується торгівлі на ринках та виставках України, то податківці пропонували вказувати: «Торгівля на ринках України» та/або «Торгівля на виставках України», інше[2]. То тут, вважаємо, слід вчиняти по аналогії із послугами.

По перевезенням – податківці говорили вказувати[3]: «Перевезення по Україні» та/або «Міжнародні перевезення». Й тут звичайно ж, ще більше питань, особливо що ж вказувати при міжнародних перевезеннях. Без роз’яснень податківців не обійтися.

А ось із здійсненням діяльності по здачі в оренду нерухомості – все просто. Оскільки податківці просять[4] вказувати усі адреси розташування нерухомого майна, яке буде здаватися в оренду, то й відповідні коди за КОАТУУ таких адрес слід зазначити.

2. Також в оновленій формі Заяви передбачено інформацію щодо обрання чи анулювання платником ПДВ. Так, з’явився новий рядок 5.3 «Відомості про реєстрацію платника ПДВ», у ньому слід вказати (а точніше поставити позначку у відповідній клітинці):

• або прохання зареєструвати СГ платником ПДВ з першого числа календарного кварталу, в якому буде застосовуватись ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ. При цьому в заяві уточнено, що у такому разі до заяви має бути подана  реєстраційна заява платника ПДВ.
• або прохання анулювати реєстрацію платником ПДВ останнім днем звітного періоду, що передує переходу на застосування ставки єдиного податку, що не передбачає сплати ПДВ. При цьому в дужках вказано, що заяви про анулювання реєстрації платником ПДВ не потрібно подавати.

Ці нововведення дадуть змогу податківцям виконати норми п. 5.4 розд. V Положення №1130. Згідно із ними  ДПС виключає СГ з Реєстру без подачі таким суб’єктом заяви про анулювання реєстрації у разі, якщо у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування таким суб’єктом зроблено відповідну позначку. Раніше таку позначку не було де покласти.

3. Решта змін косметичні:

• прибрано рядок про дані (номер, дата) витяту з ЄДР як із форми заяви, так із форми розрахунку доходу. Його вказувати буде не потрібно;
• рядок 8 став рядком 5.1.1 – мова про обрану ставку ЄП. Звичано ж, доречніше, аби така інформація містилася у загальному рядку 5 «Підстави подання заяви», а не окремо десь в кінці заяви.
• підкориговано форму заяви з огляду на те, що наразі платниками ЄП 4 групи стали сільгосппідприємства й у них особливі правила оподаткування (тоді як на дату затвердження наказу №1675 ще діяло 4 групи платників ЄП й «працював» окремо ФСП);
• виключено згадку про вимоги до організаційно-правової форм господарювання. Її наразі немає – платниками 3 групи можуть бути ЮО будь-якої організаційно-правової форми згідно з пп. 3 пп. 291.4 ПКУ).
• прибрано рядок 10.1 «У разі здійснення виробництва (з пункту 10)» -  в ньому дійсно не було необхідності;
• збільшено місце для зазначення КВЕДів (тепер к два стовпчики);
• придбано відмітку М.П. – тобто не вказується де саме слід ставити печатку. Вважаємо, що якщо СГ все-таки має печатку, то її краще зазначити у документах.

Коли застосовувати нову форму заяви та розрахунку?

Зазначимо, що переподавати заяву та розрахунок за оновленими формами після їх набрання чинності у зв’язку із їх запровадженням не потрібно. Адже заява подається лише у 4 випадках:

• при обранні або переході на спрощену систему оподаткування (із заявою подається також розрахунок);
• при зміні ставки та групи;
• при внесенні змін до реєстру платників єдиного податку;
• при відмові від спрощеної системи оподаткування.

Тож, лише якщо виникне одна із вищевказаних ситуації вже після набрання чинності коментованого наказу №308, то тоді вже слід подавати заяву (та додатково розрахунок, якщо мова про обрання ЄП) за оновленою формою.

Запит про отримання витягу + Витяг з реєстру платників ЄП

Нагадаємо, що відповідно до п. 299.9  ПКУ за бажанням зареєстрований платник ЄП може безоплатно та безумовно отримати Витяг з реєстру платників ЄП. Строк надання витягу не повинен перевищувати 1 робочого дня з дня надходження Запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

У підкатегорії 107.08 ресурсу «ЗІР»[5] наразі сказано, що поки що форма Запиту про отримання витягу та Витягу з реєстру не встановлена. До затвердження відповідних форм запиту та самого витягу подається запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку в довільній формі, на підставі якого видається тимчасовий витяг з реєстру платників єдиного податку.

Чи потрібно отримувати новий витяг з реєстру платників ЄП?

Вважаємо, що із дати набрання чинності коментованого наказу, доречніше тимчасовий витяг слід замінити на «постійний». Втім, можливо податківці дозволять ним користуватися аж до виникнення змін у даних, внесених у Реєстрі платників ЄП. Адже якщо такі зміни є, то слід отримати новий витяг із оновленими даними (п.299.8 ПКУ). Чекаємо на роз’яснення зі сторони ДПС.

Що стосується заповнення запиту на отримання витягу, то нічого складного й цьому немає. Слід заповнити 3 рядки:

• найменування ДПС, до якого поданий запит;
• інформацію про платника податку (код ЄДРПОУ для юросіб чи ІПН для фізосіб, а також найменування чи ПІП відповідно);
• місце знаходження чи місце проживання відповідно.

Тож у необхідній клітинці вказати бажаний спосіб отримання витягу: безпосередньо в ДПС чи в електронному вигляді.

Що стосується затвердженої форми витягу, то у ньому наводиться така інформація:

• найменування СГ або ПІП ФОП та код ЄДРПОУ для юросіб чи ІПН для фізосіб;
• податкова адреса (місцезнаходження / місце проживання) СГ;
• місце провадження господарської діяльності (невідомо чи тут також будуть відображатися не лише адреси, а й коди за КОАТУУ);
• дата обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
• дата застосування ставки та групи та відповідно група та ставка платника єдиного податку;
• перелік видів господарської діяльності;
• дата формування витягу;
• найменування контролюючого органу, що видав витяг ;
• дата видачі витягу;
• а також примітка, у якій вказано, що витяг є чинним до внесення змін до реєстру платників єдиного податку. Якщо до реєстру платників єдиного податку внесено зміни щодо відомостей, які зазначені у витягу, витяг втрачає чинність.