ДПС в Івано-Франківській області розповідає, що спрощена система оподаткування для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку регулюється главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV Податкового кодексу України.
Пунктом 291.4 ПКУ встановлено умови перебування фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку, зокрема друга група – фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Водночас зазначимо, що пп. 9 пп. 298.2.3 ПКУ вказано, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у пп. 1 або 2 п. 291.4 ПКУ відповідно, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.
Відповідно до абзаців першого – другого п. 44.1 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ПКУ.
Втім, з урахуванням пп. 16.1.5 та п. 85.4 ПКУ контролюючий орган має право вимагати первинні документи під час проведення перевірок, а платник податків має їх надавати на належним чином оформлену письмову вимогу.
Абзацом першим п. 299.11 ПКУ передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 розд. XIV «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому разі суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Отже, якщо фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи здійснюється господарська діяльність з надання послуг платникам єдиного податку, то незалежно від дати надходження коштів за надані послуги, порушень умов перебування на другій групі у платника єдиного податку не виникає.
При цьому здійснення фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку господарської операції підтверджується наявністю первинних документів. Однак якщо контролюючі органи виявляють порушення під час здійснення контрольно-перевірочних заходів, то платника податків, з урахуванням положень норм податкового законодавства, притягують до відповідальності.