Питання перетину державного кордону чоловіками, які мають офіційну відстрочку від мобілізації, на практиці виявляється набагато складнішим, ніж здається на перший погляд. Адвокатка Д. Тарасенко звернула увагу на три головні моменти та нюанси щодо кожної окремої підстави для відстрочки.
Три ключові правила виїзду з відстрочкою
- Постановою КМУ 57 прямо передбачені випадки, коли сама собою відстрочка не дозволяє виїжджати за межі України. Йдеться про п. 1 та 2 ч. 3 ст. 23 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію " (студенти, викладачі, науковці).
- Наявність відстрочки не допоможе з перетином, якщо особа належить до переліку посадовців, яким заборонено виїжджати за межі України (п. 2-14 Постанови №57).
- В інших випадках, здавалось би, чоловік з відстрочкою мав би мати можливість перетнути кордон, бо так визначає п. 1-6 Постанови КМУ №57. Проте на практиці це не завжди так.
Нюанси виїзду за категоріями відстрочки
Практика застосування норм щодо виїзду для різних підстав суттєво відрізняється:
- заброньовані (п. 1 ч. 1 Закону №3543-XII) - лише у відрядження чи відпустку, є неофіційні вимоги до документів;
- особи з інвалідністю та тимчасово непридатні (п. 2 ч. 1) - без нюансів, перетинати кордон можна (але зверніть увагу на пакет документів для осіб з інвалідністю!);
- багатодітні (п. 3 ч. 1) - без нюансів;
- самостійне виховання дитини (п. 4 ч. 1) - без нюансів;
- дитина з інвалідністю до 18 років (п. 5 ч. 1) - на практиці випускають лише разом з дитиною і є вимоги щодо повернення;
- тяжко хворі діти (п. 6 ч. 1) - на практиці випускають лише разом з дитиною і є вимоги щодо повернення;
- батько повнолітньої дитини з інвалідністю 1-2 гр (п. 7 ч. 1) - на практиці випускають лише разом з дитиною і є вимоги щодо повернення;
- усиновлювачі, опікуни, піклувальники (п. 8 ч. 1) - без нюансів;
- постійний догляд за одним зі своїх батьків, дитиною, дружиною (п. 9 ч. 1) - на практиці лише разом з тим, за ким доглядає, є вимоги щодо повернення;
- опікун недіїздатної особи (п. 10 ч. 1) - на практиці лише разом з такою недієздатною особою, є вимоги щодо повернення;
- дружина з І чи ІІ групою інвалідності (п. 11 ч. 1) - на практиці лише разом з дружиною, є вимоги щодо повернення;
- дружина з ІІІ групою інвалідності (п. 12 ч. 1) - на практиці лише разом з дружиною, є вимоги щодо повернення;
- батьки з інвалідністю (п. 13 ч. 1) - на практиці лише разом з такою особою з інвалідністю, є вимоги щодо повернння та неочевидні нюанси з пакетом документів;
- догляд за членом сім'ї ІІ ступеня споріднення (п. 14 ч. 1) - на практиці лише разом з такою особою з інвалідністю, є вимоги щодо повернення;
- є дитина і дружина-військовослужбовиця (п. 15 ч. 1) - без нюансів;
- родичі загиблих чи зниклих безвісти (п. 3 та 4 ч. 3) - без нюансів;
- родичі Героїв України за Революцію Гідності (п. 5 ч. 3) - без нюансів.
Також адвокатка зауважує, що якщо зазначено, що виїзд можливий лише разом з такою особою, існує варіант, щоби така особа за кордоном стала на консульський облік, а військовозобов'язаний виїзжав за межі України без неї, але пред'являв на кордоні довідку про постановку такої особи на консульський облік.
Дія воєнного стану та мобілізації регулярно продовжується на три місяці, востаннє - до 31 жовтня 2026 р. (Строки воєнного стану у 2022-2026 роках та відповідні Укази Президента і Закони «Про введення воєнного стану в Україні» дивіться у довіднику від редакції).
Тож наразі більшість військовозобов'язаних, які мають відстрочку від призову, регулярно зтикаються з необхідністю її продовження через новий строк воєнного стану та загальної мобілізації.
Як продовжити відстрочку через Резерв+ або ЦНАП і на що звернути увагу після 2 лютого 2026 р., читайте у статті за посиланням.
