Отже, 10 листопада у "Голосі України" було опубліковано Указ Президента Закон, яким воєнний стан в Україні продовжують з 05:30 16 листопада 2023 року строком на 90 діб (тобто до 14 лютого 2024 року).
Продовження воєнного стану безпосередньо впливає на ведення бізнесу та трудові відносини із працівниками.
Тому ми вирішили нагадати, які пільги та правила діють для платників різних податків. А також згадаємо разом нюанси оплати праці працівників під час війни.
Поки що без блекауту, але готові до цього!
Якщо у вашому місті часто відключають електроенергію, причому роблять це без зрозумілого графіка, справді, важко побудувати робочий день і якісно надавати послуги або торгувати у магазині.
Це доволі часто траплялося минулої зими, проте ми вижили, пережили це і працюємо далі, створивши матеріально-технічну базу для роботи у складних умовах. Ті, хто бажає працювати, вже давно придбали і генератори, і повербанки тощо. Тепер головна умова, щоб це все теж працювало. Про це ми докладно писали тут.
І ще кілька корисних нагадувань.
Подавати до ДПС за основним місцем ф. №20-ОПП про газовий котел та/або паливний генератор, які експлуатуються за адресами розташування власних або орендованих приміщень юрособи, щодо яких було подано ф. №20-ОПП, не потрібно. На цьому вже наголошували податківці у своєму роз’ясненні.
Але з 1 травня вже не діють пільги щодо сплати ПДВ і ввізного мита для товарів для енергетики та забезпечення тепла. Про це ми писали тут.
Як виплачувати зарплату за час відключення світла, дивіться тут.
Сплата податків та звітування під час війни
Всі платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, вже не звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, незважаючи на війну та карантин. Докладніше про це ми писали ось тут.
А ті, хто не мав можливості сплачувати та звітувати з податків, мали подати відповідну заяву з переліком документів до ДПС до 30 вересня 2022 року включно. Про це ми писали тут. Але не всі могли це зробити до граничного терміну через бойові дії. Тому податківці вже видали роз’яснення щодо цього.
Згідно з ним подати заяву про те, що ви не мали можливості виконувати свої податкові обов’язки через війну, можна і пізніше, – тоді, коли таку можливість буде відновлено.
Наприклад, якщо платник податків набув можливість виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) 20 жовтня 2023 року, то заяву та відповідні документи він має подати до контролюючого органу до 30 грудня 2023 року (включно).
Період подання заяви рахується таким чином: 11 календарних днів жовтня (кількість днів до закінчення місяця, в якому відновлено можливість виконання податкових обов’язків) + 30 календарних днів листопада + 30 календарних днів грудня (60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей).
З 8 лютого 2023 діє новий порядок реєстрації ПН та РК під час війни
За Законом №2876 (див. тут) на період воєнного стану та протягом 6 місяців після його припинення:
- Продовжено граничні терміни реєстрації податкових накладних – для ПН, складених з 1 до 15 числа місяця, – на 5 календарних днів, а для ПН, складених з 16 до останнього числа місяця, – на 3 календарних дні.
- Зменшено штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних до 2-5-10-15-25% суми ПДВ замість 10-20-30-40-50% залежно від строку такого порушення.
- Збільшено час роботи електронних сервісів податкових органів – з 8:00 до 20:00 (наразі до 18:00), а операційний день, на який припадатиме граничний строк реєстрації податкових накладних, триватиме з 0:00 до 24:00.
Тож ці правила діятимуть і до 14 лютого 2024 року.
Як змінилися строки реєстрації ПН та РК? Які розміри штрафів за несвоєчасну реєстрацію діють наразі? Чи можна буде реєструвати ПН та РК у вихідні? Ці питання ми також розглянули в аналітиці від редакції.
З 1 серпня діють нові форми ПН та РК
Наприкінці липня ДПСУ зауважила, що з 1 серпня 2023 року ПН та РК, які платники ПДВ надсилають на реєстрацію (у тому числі і ПН та РК, які складені до 01.08.2023 та не зареєстровані в ЄРПН), мають складатися за новими формами.
В Е-кабінеті та в Єдиному вікні вже є нові формати для ПН та РК.
Знову заборонено працювати в офлайн режимі з ПРРО без діапазону фіскальних номерів
З 01.08.2023 заборонено роботу ПРРО в режимі офлайн, якщо щодо такого ПРРО продавцем не отримано діапазон фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером ДПС, які присвоюються розрахунковим документам ПРРО, що працює в режимі офлайн. Про це ми писали тут.
Отже, повоєнні пільги для торгівлі із ПРРО закінчуються, повертаємось до звичайних правил роботи.
Як зараз проводять РРО-перевірки : роз’яснення від ДПС
ДПСУ підкреслила, що застосування штрафів за порушення вимог Закону про РРО з 01.08.2023 відновлено стосовно суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сферах купівлі/продажу іноземної валюти, організації та проведення азартних ігор за порушення, вчинені до та під час воєнного стану.
З 01.10.2023 застосування штрафних (фінансових) санкцій відновлено стосовно всіх суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з повним скасуванням відповідальності за порушення, вчинені з 01.01.2022 по 30.09.2023 включно.
А кого взагалі перевірятимуть податківці найближчим часом?
Нагадаємо, що Законом №3219 з 1 серпня 2023 року повернено податкові перевірки. Щоправда, тоді ще ні всі.
Нове повернення податкових перевірок депутати вже анонсували у зв’язку із прийняттям нового законопроєкту №10016-д. За його долею і нормами ми уважно стежимо. І як тільки з’явиться остаточний текст цього документа, обов’язково його прокоментуємо.
Адже навіть це повернення перевірок від ДПС не є повним. За інформацією Мінфіну, з 1 грудня 2023 року діятиме мораторій на:
- проведення документальних перевірок платників єдиного податку І та ІІ груп – до 1 грудня 2024 року;
- проведення документальних перевірок платників податків, податковою адресою яких є тимчасово окуповані території та території активних/можливих бойових дій (крім певних винятків);
- проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які розташовані на тимчасово окупованих територіях України та територіях активних/можливих бойових дій (крім певних винятків).
Перевірки під час дії воєнного стану проводитимуться виключно за наявності безпечних умов для їх проведення.
Що ж стосується планових перевірок, то у листопаді відбулося чергове оновлення плану-графіка податкових перевірок юросіб на 2023 рік. Про це ми писали тут.
План-графік перевірок ДПС на 2024 рік має з’явитися до 25 грудня. Про причини цього ми розповідали тут. Звісно, що однією з таких причин є згаданий вище законопроєкт, який має розширити коло суб’єктів господарювання, яких можна включити до плану-графіка.
Пільги зі сплати ЄСВ для ФОПів діють і далі
Закон №3219 не вніс змін до п. 9-19 розд. VIII Закону про ЄСВ щодо застосування пільг зі сплати ЄСВ для ФОПів з 1 березня 2022 року до припинення війни, а також протягом наступних 12 місяців. Тож ці пільги діятимуть. Про це ми писали тут.
З 1 серпня 2023 року сплату ЄП підприємцями відновлено, але є винятки
Нагадаємо, що через війну з 1 квітня 2022 року фізособам-«єдинникам» І та ІІ груп було надано право не сплачувати до закінчення війни податок до бюджету. Про це ми писали тут.
Завдяки Закону №3219 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ містить кінцеву дату застосування пільг для «єдинників» І та ІІ груп та правил перебування для спецгрупи ЄП – 1 серпня 2023 року.
Тож у серпні пільга щодо несплати ЄП для І та ІІ груп вже не діяла, і зазначені ФОПи повинні сплачувати авансові внески з ЄП своєчасно. Але є винятки – це ФОПи з ТОТ та території бойових дій.
А ДПС мала списати зайво нараховані суми боргу за квітень 2022 року – липень 2023 року. Про це докладно ми зазначали тут.
Трудові відносини під час війни
Ще у 2022 році Мінекономіки навело роз'яснення щодо порядку дій роботодавців з 24 березня через набрання чинності новим Законом №2136. Зокрема, про права мобілізованих та тероборони, правила дистанційки у разі переїзду працівників за кордон, надання відпустки за неможливості вийти на роботу, а також про простій.
Також окремо прописано правила виплати зарплати під час війни. За ними роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
А з 19 липня 2022 року діють оновлені правила. З метою посилення захисту прав працівників прийнято Закон №2253, яким внесено зміни до КЗпП та інших трудових законів. Йдеться про забезпечення рівності у сфері праці, правового регулювання масового звільнення працівників та колективного-договірного регулювання. Про це ми писали тут, а новину з коментарями Мінекономіки дивіться тут.
Наголосимо, що ці правила діятимуть і до 14 лютого 2024 року, а може, і довше, якщо воєнний стан в Україні продовжать.
Зокрема, до цієї дати і працівники, і роботодавці мають спеціальний інструмент – зупинення трудових відносин. Яких правил при цьому дотримуватися? Як оформити та яких наслідків від цього чекати? Докладно про це читайте ось тут і тут.
З 19 липня 2022 мобілізованим працівникам можна не нараховувати середній заробіток
За позицією Мінекономіки, з метою уникнення дискримінаційних підходів щодо працівників, які будуть прийняті (призвані) на військову службу після дня набрання чинності Законом, збереження роботодавцем заробітної плати за працівниками, які були прийняті (призвані) на військову службу до 19 липня, слід припинити.
Але Держпраці вважає, що ці зміни не обмежують права суб’єктів господарювання приватної форми власності і далі робити ці виплати.
Зверніть увагу: для бійців територіальної оборони середній заробіток зберігається! Про це ми писали тут.
Нарахування лікарняних під час війни
З 1 січня 2023 року фінансування лікарняних та декретних вже здійснює ПФУ, але процедура призначення не змінилася. Про це ми писали тут.
Водночас якщо роботодавець через бойові дії не має можливості оформити заяву-розрахунок за лікарняним свого працівника (наприклад, якщо знищено матеріально-технічну базу підприємства тощо), працівник може отримати лікарняні (починаючи з 6-го дня непрацездатності) або декретні самостійно, безпосередньо від ПФУ.
25 грудня та 1 січня не будуть святковими днями
У грудні 2023 та січні 2024 року ми мали би мати додаткові вихідні через Різдво Христове та Новий рік.
Проте воєнний стан продовжено, тому наразі діє ст. 6 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», якою встановлено інші правила на період воєнного стану, а саме зупинено дію ст. 73 КЗпП щодо визначення святкових і неробочих днів.
Тому 25 грудня та 1 січня не будуть святковими. Хоча, звісно, кожен роботодавець самостійно визначає, працювати в ці дні чи відпочивати. Про будь-яке рішення і графік роботи в ці дні варто повідомити працівників!
А ще скасування святкових днів впливає на нарахування відпусткових. Як порахувати стаж, який дає право на щорічну відпустку? А середню зарплату як рахувати? І що робити з тривалістю відпустки? Про це ми розповідали тут.
Токенів поки що не буде
Ще 24 травня 2022 року на черговому засіданні КМУ було прийнято рішення продовжити на період дії воєнного стану та протягом 6 місяців з дня його припинення чи скасування можливість застосування ЕЦП, не кваліфікованих ЕП. Про це ми писали тут. Тобто спочатку загальний перехід на токени було відкладено.
Але потім цей перехід скасувала ВРУ. Відповідний закон почне діяти з 31 грудня 2023 року.
Тож обов’язковий перехід на токени щодо електронних підписів усьому бізнесу поки що не загрожує.