Європейська Бізнес Асоціація проаналізувала законопроєкт №11195 щодо механізму захисту права власності третіх осіб та звертається до Руслана Стефанчука, Голови ВРУ та Голів депутатських фракцій з проханням не підтримувати цей документ.
Так, законопроєктом пропонується надати повноваження органам державної влади приймати рішення про звернення стягнення в дохід держави 100% пакету акцій або інших цінних паперів, що прямо належить юридичній особі, у структурі власності якої є особа, до якої застосовано санкцію у виді блокування активів у разі, якщо визначений розмір участі в такому пакеті особи, до якої застосовано санкцію у виді блокування активів, становить менше ніж 25 відсотків. У разі якщо підсанкційна особа володіє 25% і більше акцій – відчуження відбуватиметься шляхом звернення із відповідною заявою до суду.
На переконання експертів Асоціації, хоча проєкт Закону містить назву щодо механізму захисту права власності третіх осіб, за своєю суттю він покликаний встановити новий правовий механізм стягнення в дохід держави акцій, і не лише підсанкційних осіб, а і непідсанкційних.
Тобто достатньо будь-якого одного міноритарного акціонера у підприємства, на якого РНБО буде накладено санкції, і це надає Кабінету Міністрів України право на привласнення часток, які належать і непідсанкційних особам. Жодного прозорого і швидкого механізму поновлення прав власності усіх інших непідсанкційних акціонерів проєктом Закону взагалі не передбачено.
Водночас риторичним видається питання, як санкції у виді блокування активів можуть застосовуватись і до акціонерів, що своїми діями не створювали суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України.
Не виглядає переконливою і наведена у проєкті Закону спроба встановити спеціальну процедуру відновлення прав непідсанкційних осіб через відкриття спеціального умовного рахунку.
Варто також звернути увагу на те, що усі акціонери, в тому числі непідсанкційні особи, позбавляються права участі в юридичній особі та управління нею, що майже напевно призведе до зупинки роботи бізнесу.
Європейська Бізнес Асоціація зауважує, що ні українська, ні європейська доктрина права власності не дозволяє свавільного втручання органу влади у захищене право власності. Мало того, вона вимагає, щоб позбавлення власності мало певну підставу в національному законодавстві і будь-яка особа могла передбачити його настання.
Однак зі змісту проєкту Закону цілком очевидно, що непідсанкційні акціонери не зможуть ані передбачити для себе позбавлення права власності, ані формувати свою поведінку таким чином, щоб уникнути настання негативних наслідків для себе. І постає питання, чи буде іноземний інвестор розглядати Україну в такій ситуації.
Водночас Європейський суд з прав людини наголошує на дотриманні балансу між потребами загальної суспільної необхідності та потребами збереження фундаментальних прав особи.
Подібні законодавчі пропозиції не можуть мати місце в демократичній правовій державі, оскільки вони не лише не захищають акціонерів, а створюють широкі можливості для протизаконного втручання держави в право власності та інші майнові і немайнові права. У разі прийняття проєкту Закону буде порушено основні конституційні права невизначеного кола осіб і міжнародні зобов’язання нашої держави, а Україна втратить будь-які інвестиційні перспективи. Тим паче, в такий дуже непростий для країни час. Тож щиро сподіваємось, що законотворці приймуть правильне рішення і не заганятимуть економіку країни у глухий кут.