Займаєтесь доставкою товару? Як зареєструвати та використовувати портативні РРО

Коли застосовувати портативні РРО

В індивідуальній консультації  від 08.05.2018 р. №2064/6/99-99-08-02-01-15/ІПК  податківці не зупинилися на випадках обов’язкового застосовування саме портативних РРО. А от в іншій ІПК від 11.12.2017 р. №2918/В/99-99-14-05-01-14/ІПК  вони на це звернули увагу. А саме:

• у разі відсутності стаціонарного об’єкту - приміщення, в якому здійснюється реалізація товарів (надання послуг), та, відповідно, відсутності документа на право власності/право користування таким приміщенням;
• у випадках доставки товару покупцю суб’єктом господарювання.

Про те, коли застосовувати РРО при розрахунку в інтернеті, ми писали тут>>

Особливості реєстрації  портативного РРО

Реєстрація портативного РРО здійснюється у загальному порядку. Про це ми детально розповідали тут.

Але портативний РРО може реєструватись суб’єктом господарювання на ГО, що є стаціонарним об’єктом або пересувним об’єктом, у тому числі транспортним засобом. Податківці у коментованій ІПК окремо прописали про можливість реєстрації портативного РРО на автомобіль. В такому випадку суб’єкт господарювання для реєстрації РРО, книги ОРО та РК, крім звичайного набору документів, повинен надати документи на право власності/право користування транспортним засобом. 

Якщо оформлювати РРО на автомобілі, то потрібно буде мати у наявності РРО та КОРО на кожен автомобіль, який займається доставкою. При реєстрації РРО на стаціонарний об’єкт на всі операції, в т.ч. доставки, буде використовуватися тільки цей РРО. 

Пунктом 4 глави 2 розділу II Порядку №547 визначено перелік документів, які подаються суб’єктом господарювання для реєстрації РРО у контролюючому органі. Загалом для реєстрації РРО суб’єкт господарювання має подати до контролюючого органу:

• заяву про реєстрацію РРО за формою №1-РРО;
• копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;
• копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де використовуватиметься РРО;
• копію паспорта (формуляра) РРО та копію паспорта модема (при застосуванні зовнішнього модема);
• копію договору суб’єкта господарювання з центром сервісного обслуговування про технічне обслуговування та ремонт РРО.

У заяві на реєстрацію портативного РРО зазначаються назва та адреса ГО, де будуть реалізовуватись товари (надаватись послуги) та здійснюватись розрахункові операції, де буде наявна книга ОРО на РРО та зберігатиметься поточна РК (абзац сьомий пункту 4 розділу III Порядку №547). 

Використання портативного РРО

Окремо податківці навели правила використання портативного РРО.

У разі реєстрації портативного РРО за адресою стаціонарного об’єкта такий РРО, книга ОРО на цей РРО та РК мають використовуватись за цією адресою. Розрахунковий документ, що засвідчує доставку (продаж) товару (надання послуги), повинен містити адресу розташування цього стаціонарного об’єкта.

Разом з тим портативний РРО, КОРО та РК можуть бути зареєстрованими на кур’єрську службу доставки (автомобіль тощо) та використовуватись кур’єром безпосередньо на місці реалізації товару чи наданні послуги (у місці проведення розрахунків). У такому разі у розрахунковому документі може зазначатися не адреса стаціонарного об’єкта як ГО, а реквізити транспортного засобу, яким виконано доставку товару (надано послугу) споживачеві.

Отже, у розрахунковому документі за портативним РРО потрібно зазначати місце реалізації залежно від умов його реєстрації.

Замість висновку

Чим цікава ця консультація? Податківці в ній дозволили реєструвати портативні РРО на стаціонарний об’єкт (наприклад, магазин) та зазначати у розрахункових документах при доставці саме його (стаціонарного об’єкту) адресу. 

Хоча раніше вони наполягали на іншому:  у разі використання портативного РРО при доставці товару у розрахунковому документі зазначаються не адреса господарської одиниці, а реквізити транспортного засобу, який виконує доставку товару споживачеві.

З іншого боку, ситуація, коли податківці мають дві протилежні консультації з однакового питання, продовжується. І за таких умов кожному із суб’єктів господарювання перед реєстрацією та використанням портативного РРО треба мати власну індивідуальну податкову консультацію та діяти за нею. 

Адже відсутність або помилка хоча б в одному із реквізитів розрахункових документів призводить до його невизнання. А це вже буде каратися ДФС відповідними штрафами. Про них ми детально розповідали тут. 

Зокрема, до суб’єкта господарювання буде застосовано фінансовий штраф:

• за вчинене вперше порушення – у розмірі 1 гривня;
• за кожне наступне порушення – 100% вартості проданих товарів (послуг).

Окремо посадові особи та продавці чи касири притягуються до адмінвідповідальності. Так, відповідно до ст. 155-1 КУпАП, застосовується штраф у розмірі:

• до продавців та касирів – від 2 до 5 н.м.д.г. (34-85 грн) (за повторне порушення – від 5 до 10 н.м.д.г. (85-170 грн));
• до посадових осіб – від 5 до 10 н.м.д.г. (85-170 грн) (за повторне порушення – від 10 до 20 н.м.д.г. (170-340 грн)).