Дії суб’єкта господарювання у випадку виходу з ладу РРО

Коментар до ІПК від 31.05.2018 р. №2391/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

та від 05.06.2018 р. №2455/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

Резервний РРО – чи обов’язково його мати? 

Наявність у суб’єкта господарювання резервного РРО не є обов’язковою. Але, якщо він є, то це дуже допомагає у випадках, коли основний РРО виходить з ладу. 

Варто зауважити, що суб’єкт господарювання може працювати без основного РРО у разі його поломки із застосуванням резервного протягом періоду ремонту. При цьому центри сервісного обслуговування зобов’язані забезпечувати відновлення його роботи протягом 72 годин. І відповідальність, передбачена договором про технічне обслуговування за недотримання цього строку, покладається на ЦСО. Про це податківці нагадували тут>> 

Як зареєструвати резервний РРО? 

Реєстрація резервного РРО проводиться в такому ж порядку, як і реєстрація основного РРО. 

Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) затверджено наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547.  РРО вважається зареєстрованим після виконання всіх дій, передбачених ч. 1 та 2 розділу ІІ цього Порядку.

Зокрема, п. 20 ч. 2 розділу ІІ Порядку  встановлено, що при реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення робиться відмітка «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках - назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися. 

При цьому щодо кожної господарської одиниці надається копія документа на право власності або інший документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися резервний РРО. Отже, застосовуватися резервний РРО може тільки в господарській одиниці, назву та адресу якої зазначено в реєстраційному посвідченні, та у сфері застосування, визначеній Державним реєстром РРО.

Резервний РРО не застосовується – чи треба робити на ньому Z-звіти? 

Відповідно до п. 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабміну від 18.02.2002 р. №199, Z-звіт – це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам’яті та занесенням її до фіскальної пам’яті реєстратора.

Зміна – період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

Таким чином, якщо протягом зміни на господарському об’єкті підприємства резервний РРО не використовувався, фіскальний звітний чек не друкується.

Використання резервного РРО

Основний алгоритм дій при застосуванні резервного РРО такий:

1) Внесіть готівку, що була в місці проведення розрахунків до моменту виходу з ладу РРО, у грошову скриньку резервного РРО. Зробити це треба за допомогою операції «Службове внесення»;

2) Проводьте розрахунки через резервний РРО в загальному порядку його експлуатації. Усі ці операції необхідно фіксувати в КОРО, зареєстрованій на цей РРО;

3) Після відновлення роботи основного РРО виведіть готівку, що була в місці проведення розрахунків, зі скриньки резервного РРО операцією «Службова видача» та внесіть її в скриньку основного РРО операцією «Службове внесення»;

4) Заповніть графи 6 і 7 розділу 4 КОРО на основний РРО і проконтролюйте представника ЦСО – він має заповнити графи 4 і 5 розділу 4 КОРО.

Здійснення операцій у разі відсутності резервного РРО

Якщо ж суб’єкт господарювання не має резервного РРО, то при здійсненні розрахункових операції він може застосовувати КОРО та РК. Нагадаємо, що використовується тільки зареєстрована в органах ДФС РК. Якщо вона застосовується вперше, то на реєстраційній сторінці книжки потрібно зазначити дату початку її використання.

У такому випадку суб’єкт господарювання повинен:

1) Внести готівку, що знаходилася в місці проведення готівкових розрахунків, за допомогою розрахункової квитанції з позначкою «Службове внесення»;

2) Проводити розрахунки з покупцями з оформленням РК;

3) Оформити розрахунковою квитанцією з позначкою «Службова видача» гроші, що передаються з місця проведення розрахунків до каси підприємства чи інкасуються в каси банків протягом дня.

Заміна фіскального блоку в разі його несправності

У випадку несправності фіскального блоку, такий фіскальний блок підлягає заміні на новий опломбований виробником (п. 33 Порядку №601). При цьому в новому фіскальному блоку відновлюється інформація із щомісячних звітів реєстратора за останніх три роки.

Для відновлення інформації ДФС у коментованому листі наводить такі рекомендації:

• відновлення інформації здійснюється центром сервісного обслуговування на підставі даних щоденних фіскальних чеків (Розділ 1 КОРО до РРО);
• відновлення інформації здійснюється за останні три календарні роки;
• при формуванні фіскального чека, для введення в новий фіскальний блок, у полі «найменування товару (послуги)»  в обов’язковому порядку слід вносити спеціальний маркер «відновлення фіскальної суми».

Тобто, від суб’єкта господарювання вимагається надання ЦСО інформації у вигляді щоденних фіскальних чеків за останні три роки. Внесення таких даних в новий фіскальний блок здійснюється ЦСО.

Також питання застосування резервного РРО чи РК у випадку поломки чи відключення електроенергії ми розглядали тут та тут>>