Коментар до ІПК ДФС від 30.11.2018 р. №5068/6/99-99-14-05-01-15/ІПК
Коли проводити службову видачу та службове внесення не потрібно?
П. 6 розд. III Порядку №547 встановлено, що внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання «Z-звіту».
На підставі цієї норми податківці наголосили, коли слід робити службове внесення та службову видачу. А саме:
- якщо на момент проведення «Z-звіту» готівкові кошти, що отримані за проведені розрахункові операції протягом робочого дня/зміни, знаходяться на місці проведення розрахунків, обов’язковості проведення операції «службова видача» немає;
- якщо програмне забезпечення РРО при проведенні «Z-звіту» обнулює суму грошової скриньки («кінцевий залишок»), то відповідно до п. 6 розд. III Порядку №547 необхідно виконати операцію «службове внесення».
Якщо версія програмного забезпечення РРО не обнулює «кінцевого залишку», тоді сума грошової скриньки автоматично зберігається у пам’яті РРО. У такому разі суб’єкту господарювання необхідно до обнулення РРО проводити операцію «службова видача», а після виконання «Z-звіту» операцію «службове внесення».
І ще памятайте, що у разі здійснення помилкової розрахункувої операції через РРО, її можна виправити тільки до виконання Z-звіту за такий день. Виправлення помилки відбувається за допомогою реєстрації від’ємної суми розрахунку або операції «службова видача». Про це вказували й податківці у своєму роз'ясненні, про яке ми писали ось тут.
Оприбуткування готівки у КОРО та касовій книзі
Податківці у коментованій ІПК зупинилися на правилах оприбуткування готівки, які діяли з 05.01.2018 р. по 31.05.2018 р. Зокрема, за той час готівка, що надходить до кас, мала оприбутковуватися в день одержання готівки у повній сумі.
До того ж редакцією п. 11 Положення №148 за цей період оприбуткуванням готівки у касах установ/підприємств/відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги/застосуванням РРО та КОРО (у разі застосування КОРО без застосування РРО), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів/фіскальних звітних чеків (або даних розрахункових квитанцій).
І на підставі цієї норми податківці вказали, що у разі встановлення розбіжностей у записах КОРО та касовій книзі така різниця буде вважатись як неоприбуткована або несвоєчасно оприбуткована готівка.
Окремо вони нагадали й про розмір штрафу за таку невідповідність. Ст. 1 Указу №436 за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до суб’єкта господарювання буде застосовано штраф у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Від себе нагадаємо, що з 1 червня 2018 року вже діє нове визначення оприбуткування готівки.
Пп. 18 п. 3 розд. I Положення №148 визначено, що оприбуткування готівки – це проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/книзі обліку доходів/фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб – підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
Суб’єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для:
- підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО;
- здійснення операцій із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії;
- обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО (п. 11 розд. ІІ Положення №148).
Тож, з 1 червня податківці не мають права штрафувати за відсутність касової книги у разі застосування РРО та КОРО, отриманої через РРО. Тому обережні платники податків дуже ретельно мають перевіряти дані, які вносять до КОРО та пам’ятати про обов’язкове проведення операції "службового внесення" та "службової видачі".
І ще нагадаємо, що з 1 жовтня суб’єктам господарювання надано право не використовувати КОРО у разі виходу з ладу РРО. Для цього слід скасувати КОРО та наказом встановити обов’язок використання резервного РРО або непроведення розрахунків у разі виходу з ладу РРО. До того ж з 1 жовтня вже не має обов’язку підклеювати Z-звіти до КОРО.
Але ми радимо не поспішати зі скасуванням КОРО. Це пов’язано з тим, що у Положення №148 зміни не внесено. І наразі продовжує діяти порядок оприбуткування готівки через застосування КОРО та підклеювання до Z-звітів. Хоча НБУ вже розробив проект змін в порядок оприбуткування. Згідно з ним, передбачається можливість оприбуткування готівки в касах, де проводяться готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення КОРО, через подання електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків РРО до контролюючого органу дротовими або бездротовими каналами в автоматичному режимі в день надходження готівки. Про це ми писали тут.
***
Читайте також:
- Обережно – залишок готівки в скриньці РРО. Свіжі роз'яснення від ДФС
- Внутрішні документи щодо касової дисципліни: яким має бути їх зміст?
- Чи можна зберігати готівку у сейфі у вихідні дні?
- Здавання готівки в банк відокремленим підрозділом з кількох РРО
- Штрафи за порушення порядку ведення касових операцій зменшаться (крім одного) – законопроект від Мінфіну
