Коментар до ІПК ДПС від 10.02.2022 р. №324/ІПК/99-00-07-05-01-06
Чи зобов’язаний підприємець - платник ЄП 3 групи, який здійснює діяльність у сфері торгівлі, реєструвати РРО?
Нагадаємо, що з 1 січня 2022 року закінчився перехідний період (п. 61 підрозділу 10 Розділу ХХ ПКУ) і застосування РРО або ПРРО платниками ЄП II-IV груп стало обов’язковим. Відповідно до п. 296.10 ПКУ РРО або ПРРО не застосовують лише платники єдиного податку І групи.
Щодо всіх інших суб’єктів господарювання, то згідно зі Законом про РРО застосування РРО або ПРРО є обов`язковим для СГ, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (зі застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу.
При цьому в коментованій ІПК податківці зазначають, що обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій або наявності того чи іншого зареєстрованого КВЕД, а виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначені законодавством, у тому числі нормами його прямої дії, які встановлюють винятки зі загальних правил.
А законодавство наразі говорить наступне.
По-перше, обов’язок застосування РРО виникає при виникнення розрахункової операції (визначення ми наводимо нижче), і це прямо визначає Закон про РРО.
По-друге, у законодавстві передбачено винятки, коли при здійснені розрахункових операцій РРО можна не застосовувати, зокрема, це:
- звільнення від застосування РРО та розрахункових книжок – ст. 9 Закону №265 (наприклад, юрособи при реалізації продукції власного виробництва);
- звільнення від застосування РРО, однак із використанням розрахункових книжок та КОРО – Перелік №1336 (наприклад, платники ЄП у селах та у селищах відповідно до нещодавніх змін).
І ось тут вже, з метою застосування звільнення від РРО, вид та характер діяльності, форма розрахунків, організаційно правова форма (ФОП чи ТОВ), система оподаткування та обсяг доходу мають значення.
Повертаємось до наших розрахункових операцій. Визначення, яке податківці регулярно цитують, наведене у ст. 2 Закону №265: розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Визначення в законі чітко передбачає – застосування РРО/ПРРО вимагає або приймання готівки, або приймання платіжної картки від покупця (не важливо через POS-термінал чи на інтернет-сайті), яке здійснюється лише за наявності укладеного договору еквайрингу.
Наголосимо: приймання картки до оплати - це коли покупець вводить платіжні дані своєї картки на сайті (в платіжному застосунку тощо) або застосовує її фізично для оплати через POS-термінал. При цьому застосовується той метод оплати, який встановлено продавцем.
Але продавцю для прийняття до оплати платіжних карток потрібно укласти з банком договір еквайрингу. Покупець платіжних реквізитів продавця може і не знати, оскільки їх знає еквайр, який і списує з продавця кошти, отримавши його платіжні реквізити або під час фізичного застосування при оплаті через POS-термінал.
А якщо продавець виставляє в інтернет-магазині рахунок?
Якщо продавець надав покупцю свої реквізити (не важливо IBAN чи номер карти, який фактично прив’язаний до того ж самого IBAN), а покупець, своєю чергою, у зручний для себе спосіб здійснив оплату (через касу банку або за допомогою застосунку «Клієнт-банк» (Приват24, Моно і тд.)), ми вважаємо, що це не розрахункова операція і відповідно РРО застосовувати не потрібно. Оскільки продавець ніяким чином платіжну картку від покупця не отримує, а навпаки надає свої реквізити (про що у визначенні розрахункової операції нічого не зазначено!).
Але податківці вважають інакше
У податківців у коментованій ІПК підхід дещо інший.
Вони роз’яснюють, що законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та реквізитів платіжних карток установ банків, що проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Нібито все звучить так само, як трактуємо і ми, але у подальшому висновку фіскали забувають, що у визначенні розрахункової операції йдеться саме про приймання платіжної картки (реквізитів платіжної картки) продавцем від покупця. Що ж до надання продавцем реквізитів своєї платіжної картки вимоги застосовувати РРО/ПРРО у законодавстві немає, оскільки від покупця він карток чи її реквізитів не приймає.
Але у ІПК наводиться такий висновок:
- якщо продавець надає покупцю для оплати за товар реквізити поточного рахунку у форматі IBAN, то у такому випадку РРО/ПРРО не застосовується, оскільки така операція не є розрахунковою у розумінні Закону №265, у тому числі здійснена споживачем за допомогою платіжного сервісу;
- якщо продавець для оплати за товар (послугу) надав реквізити свого електронного платіжного засобу (платіжної карти) або споживачу надано можливість здійснити оплату за товар з використанням реквізитів платіжної карти продавця, така операція є розрахунковою та вимагає застосування РРО/ПРРО на загальних підставах.
Варто нагадати, що платіжна картка – це спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для здійснення платіжних операцій з рахунку платника або банку, а також інших операцій, установлених договором.
Виходить, що податківці відштовхуються від форми здійсненої операції, а не від її суті і фактичного виду розрахунків. Вони чомусь не помічають, що розрахунковою операцією у безготівковій формі є саме приймання продавцем реквізитів покупця (особисто або через еквайра), а надання власних реквізитів платіжної картки продавця (перерахування на яку, по суті, тотожне перерахування на рахунок IBAN) розрахунковою операцією не є, а отже і застосування РРО не вимагає.
Тобто сплата коштів покупцем за реквізитами картки продавця, яка прив’язана до його підприємницького рахунку, нічим не відрізняється від перерахування за реквізитами такого рахунку (такі кошти так само будуть доступні через картку підприємця).
Отже, обережні платники податків, якщо бажають уникнути застосування РРО, мають надавати покупцям для оплати саме реквізити рахунку у форматі IBAN. Однак це лише варіант трактування податківцями норми законодавства.
Детальніше наші роз’яснення щодо застосування РРО при безготівковій оплаті ми наводили тут:
- Правила роботи з РРО для ФОПів-«єдинників» у 2022 році
- Приват24, Ощад24, LiqPay, EasyPay, PayPong, City24, Fondy, WayForPay: коли можна не застосовувати РРО?
- Безготівкові операції та РРО: коли застосовуємо, а коли ні?
Чи вважається порушенням відсутність зареєстрованого РРО з 01.01.2022 р.?
Реєстрація та застосування підприємцем РРО/ПРРО у встановленому Законом №265 порядку є обов’язковими лише у разі здійснення розрахункових операцій у розумінні Закону про РРО.
Тобто за саму відсутність зареєстрованого РРО/ПРРО вас не штрафуватимуть. Штраф виникає у випадку, якщо ви не проводите за допомогою РРО або ПРРО розрахункові операції.
Немає розрахункових операцій? Немає потреби і в наявності РРО/ПРРО.
У разі встановлення під час перевірки факту непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи, якщо їх застосування передбачене Законом про РРО, відповідальність за вказане порушення передбачена п. 1 ст. 17 Закону №265, а саме:
- 100% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
- 150% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Про штрафи ми писали тут.
Чи скасовується реєстрація платником ЄП через відсутність РРО з 01.01.2022 р.?
Податківці зауважили, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, передбачених п. 299.10 ПКУ.
При цьому скасування реєстрації платником ЄП у разі відсутності зареєстрованого РРО/ПРРО не передбачено п. 299.10 ПКУ. А отже, наявність чи відсутність РРО не впливає на право платника податку перебувати на спрощеній системі оподаткування.
***