Як ми повідомляли раніше, 12 липня 2026 року Президент В. Зеленський анонсував чергове перезавантаження Уряду. Минулого року зміна Уряду Шмигаля відбулася теж у липні: з 17 липня 2025 року його очолила Юлія Свириденко, колишня очільниця Міністерства економіки.
13 липня 2026 року до ВРУ надійшла заява Прем’єр Ю. Свириденко про звільнення. А 14 липня Верховна Рада розглянула її та підтримала 258 голосами. Згідно з процедурою це означає, що весь Уряд автоматично йде у відставку.
Цього разу перезавантаження Уряду – це не лише кадрові зміни, а й реорганізація деяких міністерств (про це ми писали у новині).
Крім того, всі урядові законопроєкти, які Верховна Рада ще не ухвалила у першому читанні, будуть відкликані та зняті з розгляду.
Які законопроєкти будуть відкликані?
- Новий Трудовий кодекс (законопроєкт №14386). Це мала би бути одна з наймасштабніших реформ у сфері праці, яка осучаснить ринок праці, посилить захист працівників та впровадить європейські стандарти. Аналіз цього проєкту та усі новини про нього можна переглянути за посиланням.
- Новий Митний кодекс (законопроєкт №15295). Цей проєкт є важливим елементом виконання Розділу 29 «Митний союз» переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу. Докладніше читайте тут.
- Посилки до 150 євро під ПДВ (законопроєкт №15112). Законопроєктом передбачається встановити три варіанти сплати ПДВ на посилки фізособам з-за кордону. До 150 євро - сплачуватиме продавець, за дорожчі платитиме отримувач, він же сплачуватиме ПДВ за посилки від фізосіб, дорожчі за 45 євро.
- Приєднання України до системи європлатежів SEPA (законопроєкт 14327). Законопроєкт спрямований на приведення українського законодавства у сфері запобігання відмиванню доходів і фінансуванню тероризму у відповідність до стандартів ЄС та FATF, що є невід’ємною складовою виконання зобов’язань України в рамках євроінтеграційного процесу.
- Реалізації державної антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки (законопроєкт №15230)
- Відповідальність за порушення надання держдопомоги бізнесу (законопроєкти №15304 та №15305). Ними вводиться адмінвідповідальність для посадовців за порушення правил надання держдопомоги суб’єктам господарювання, а також визначаються нюанси для воєнного стану.
- Штрафи за незаконне надання статусу ветерана до 51 тис. грн (законопроєкт №15258). Ним запроваджується механізм притягнення до відповідальності посадових осіб, чиї дії призводять до неправомірного надання статусів або блокування перевірок.
- Розширення переліку набувачів гуманітарної допомоги (законопроєкт №15250). Новими набувачами стануть суб’єкти господарювання, віднесені до категорій цивільного захисту.
- Електронне посвідчення водія та перегляд правил дорожного руху за правилами ЄС (законопроєкт №15200). Законопроєктом пропонується наділити КМУ правом затвердження зразків бланків посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а також визначення порядку формування та перевірки електронних форм цих документів.
- Зміни критеріїв класифікації бізнесу (проєкт Закону №15001). Документ має привести визначення малого та середнього підприємництва у відповідність до стандартів ЄС. Документ передбачає єдині правила класифікації бізнесу за кількістю працівників, доходом і активами.
- Посилення повноважень ПФУ для контролю збору на пенсійне страхування (законопроєкт №14398). Нотаріуси надаватимуть ПФУ дані про суми договорів, а Пенсійний фонд отримає розширені контрольні повноваження.
- Відновлення системи контролю держдопомоги госпсуб’єктам (законопроєкт №14345). Документом пропонується відновити дію закону про державну допомогу, гармонізувати його з правом ЄС, визначити правила на час воєнного стану та запровадити нові підходи до підтримки бізнесу.
- Штрафи за цифровий контент ( законопроєкт №13608). Документ має на меті врегулювати механізм застосування штрафів до бізнесу за порушення вимог закону “Про цифровий контент та цифрові послуги”. До того ж передбачається, що бізнес зможе оскаржити санкції в адміністративному порядку.
- Звільнення від адмінштрафів за неподання статзвітності (законопроєкт №13671). Пропонується звільнити бізнес і ФОПів із зон бойових дій, окупованих територій та критично важливі підприємства від адмінвідповідальності за несвоєчасне подання статистичної та фінансової звітності до Держстату.
- Зміни до алгоритму роботи СЕА РП та СП (законопроєкт №13595). Законопроєкт спрямований на забезпечення відображення в СЕА РП та СП власників пального для виявлення фіктивних операцій та можливості коригування ДПС відображених платниками акцизу даних.
- Спрощення для бізнесу (скасування дозволів та зміни до КУпАП) (законопроєкти 13553 та 13554). Пропонується скасувати понад 60 «інструментів держрегулювання» (дозволів, погоджень, висновків тощо) та переглянути адмінвідповідальність за народну медицину і культурну спадщину.
Що далі буде з цими законодавчими ініціативами?
Законопроєкти, щодо яких ВРУ ще не проголосувала, повертаються безпосередньо до своїх розробників — міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Там їх аналізуватимуть на предмет актуальності. Якщо законопроєкт досі на часі, розробники мають рівно один місяць, щоб повторно подати його на розгляд новому складу Уряду.
Проте таке повторне коло погоджень дещо загальмує ухвалення цих законів. Їм доведеться заново проходити схвалення Кабміном, розгляд у профільних парламентських комітетах та аналіз структурами ВРУ.
Законопроєкти, які Верховна Рада вже встигла ухвалити в першому читанні за основу, не відкликаються. Вони залишаються в парламенті та продовжують проходити стандартну процедуру підготовки до другого читання, незалежно від статусу Кабінету Міністрів.
