Кабмін затвердив Порядок подання повідомлення про продукцію, яка не відповідає загальній вимозі щодо безпечності продукції, органам державного ринкового нагляду, який визначає механізм подання госпсуб’єктами повідомлення про продукцію, яка не відповідає загальній вимозі щодо безпечності продукції, органам державного ринкового нагляду та випадки, коли таке повідомлення не подається.
Так, якщо виробникам або розповсюджувачам продукції стало відомо або повинно бути відомо на підставі наявної в них інформації, що продукція, яку вони ввели в обіг/розповсюдили, становить ризики для споживачів (користувачів), не сумісні із загальною вимогою щодо безпечності продукції, вони мають протягом 2 р.д. повідомити про це відповідний орган державного ринкового нагляду, в т.ч. про вжиті заходи із забезпечення безпечності такої продукції, за встановлено формою (дод. до Постанови КМУ від 26.12.2011 р. №1401). До повідомлення додаються фотографії товару.
Якщо зазначена продукція становить серйозний ризик, у такому повідомленні також зазначаються:
1) відомості, які дають змогу ідентифікувати відповідну продукцію або партію продукції, в т.ч. найменування продукції, номер партії або серійні номери (за наявності);
2) повний опис серйозного ризику, що становить відповідна продукція;
3) інша інформація, необхідна для відстеження походження відповідної продукції та її обігу;
4) опис заходів, вжитих з метою запобігання ризикам, які становить така продукція для споживачів (користувачів);
5) інша інформація про продукцію, яка не відповідає загальній вимозі щодо безпечності продукції.
Виробник (розповсюджувач) не подає повідомлення про продукцію, яка не відповідає загальній вимозі щодо безпечності продукції, органам державного ринкового нагляду у разі якщо:
1) на продукцію не поширюється дія законів «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та «Про загальну безпечність нехарчової продукції»;
2) щодо продукції існують спеціальні вимоги щодо надання повідомлень в інших нормативно-правових актах;
3) виробник (розповсюджувач) вжив усіх коригувальних заходів щодо всіх відповідних одиниць продукції та вилучив їх з обігу;
4) проблема стосується якості продукції, а не її безпечності;
5) виробнику (розповсюджувачу) відомо, що відповідні органи ринкового нагляду вже були поінформовані, у т.ч. іншими госпсуб’єктами, та володіють усією необхідною інформацією.