МОЗ розповідає, що вперше в історії України запроваджено систему ліцензування сучасної реабілітації у сфері охорони здоровʼя. Вона ґрунтується на Законі України «Про реабілітацію у сфері охорони здоровʼя» та чинних нормативних документах, які регламентують механіку функціонування сучасної реабілітації. Вимоги також синхронізуються з електронним документуванням реабілітаційної допомоги, яке нині запроваджується.
Постанова «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики» передбачає внесення додаткових кваліфікаційних умов до роботи мультидисциплінарних реабілітаційних команд. Зокрема, врегульовує діяльність фахівців, які надають психологічну допомогу. Визначено, що до роботи мають залучатися фахівці, які мають вищу освіту за спеціальностями «Психологія» та/або «Медична психологія». Відповідні спеціалісти зобов’язані мати не менше одного року роботи в медичних закладах та/або реабілітаційних центрах. Водночас ці фахівці мають відповідати єдиним кваліфікаційним вимогам, затвердженим МОЗ.
Медзаклади, діяльність яких спрямована на надання якісної реабілітаційної допомоги, зобов’язані:
- затвердити індивідуальний реабілітаційний план, в якому, зокрема, зазначаються результати обстеження, реабілітаційний період, місце проведення реабілітації, мета та завдання реабілітації;
- здійснювати моніторинг та оцінку виконання плану і коригувати його в разі необхідності;
- забезпечити доступність реабілітаційної допомоги;
- забезпечити послідовність та своєчасність залучення до процесу реабілітації необхідних фахівців у необхідній кількості;
- розпочинати реабілітацію з реабілітаційного обстеження пацієнта, визначення наявності або ризику виникнення обмеження повсякденного функціонування, їх кількісної оцінки;
- застосувати методи доказовості в реабілітації.
Постанова вносить революційні зміни до наявних практик ліцензування у сфері охорони здоровʼя, а саме: відкриває можливість ліцензування фахівців з реабілітації, які не є медичними працівниками, але надають реабілітаційну допомогу. Йдеться про: фізичних терапевтів, ерготерапевтів, терапевтів мови та мовлення й протезистів-ортезистів. Водночас запроваджується ліцензування реабілітаційних закладів, які не є закладами охорони здоровʼя, тобто там не працюють лікарі. Це сприятиме виведенню «з тіні» фахівців із реабілітації, які надають послуги за межами медичних закладів у так званому монопрофесійному середовищі. Також відповідні позитивні зміни не оминуть реабілітаційні заклади, де працюють тільки фізичні терапевти та ерготерапевти. Ліцензування зобовʼязує усіх надавачів реабілітаційної допомоги, незалежно від місця її надання, дотримуватись і звітувати у формі індивідуального реабілітаційного плану.
Запропоновані зміни мають поліпшити якість реабілітаційної допомоги. Що, своєю чергою, збільшить її ефективність та зменшить ризик розвитку у низки пацієнтів стійкого обмеження функціонування. Також нові ліцензійні умови знижують вірогідність використання в медзакладах, підпорядкованих Міністерству охорони здоров’я України, сумнівних методів реабілітації, які не покриваються НСЗУ в рамках Програми медичних гарантій та не відповідають критеріям доказовості.
Нагадаємо, електрофорез, «лікувальні» грязі та «цілюща» мінеральна вода – не мають жодного стосунку до доказової, ефективної, пацієнтоцентричної реабілітаційної допомоги, яка надається мультидисциплінарними реабілітаційними командами медзакладів відповідно до Закону «Про реабілітацію в сфері охорони здоров’я».
Довідка: всі послуги з реабілітації – безоплатні для людей та повністю покриваються НСЗУ в рамках Програми медичних гарантій.
Стаціонарна реабілітаційна послуга за одним напрямом реабілітації має тривати мінімум 14 днів із тривалістю процедур від трьох годин на день. За двома напрямами та більше – понад 21 день. А амбулаторна реабілітація передбачає понад 14 днів інтенсивних занять, що мають тривати понад годину на добу.
Кожен пацієнт, залежно від важкості травми, може отримати від 2 до 8 реабілітаційних циклів впродовж року.