За оцінкою ДПСУ, тіньовий ринок зарплат в Україні становить 170 млрд грн. Екс-заступник міністра соціальної політики України Павло Розенко оцінює його розмір у 150 млрд грн. При цьому, за оцінкою Світового банку, кількість нелегальних працівників в Україні невелика. Згідно з дослідженням «Неформальні працівники в Європі: дані по 30 європейських країнах», проведеним у грудні минулого року експертами Світового банку, частка неформально зайнятих в Україні становить лише 14% з усього числа працюючого населення. У Польщі, наприклад – 22%, в Ірландії – 33%, а в цілому по ЄС працює без оформлення трудових відносин кожний шостий.
Але в тій же Польщі до числа неформально зайнятих входять десятки тисяч самозайнятих, в Україні ж їх значно менше, а її головний бич – не тіньова зайнятість, а зарплата в конвертах. «Який сенс підприємцю платити щомісяця 400 грн. соціального внеску протягом 35 років до Пенсійного фонду, щоб потім отримувати пенсію в розмірі 856 грн?» – запитує Розенко.
Ось і глава ДПСУ говорить, що шляхи, альтернативного зниження податків на зарплату, немає. «Сьогодні всі розуміють, що існує проблема зарплат в конвертах і високі податки на фонд оплати праці, – заявив в недавньому інтерв’ю Клименко. – Якщо візьмемо близьке і далеке зарубіжжя, то за розміром ставок ПДВ і податку на прибуток ми повністю конкурентні, по навантаженню на фонд оплати праці – ні». Спільне дослідження Світового банку і компанії PricewaterhouseCoopers його слова підтверджує. Зниження навантаження на ФОП допомогло б стати для бізнесу стимулом виводити зарплату з тіні.
Але, обіцяючи бізнесу поліпшення, сам Клименко з ними радить не поспішати. «Про наші ідеї я кажу без прив’язки до термінів, будь-яка ініціатива повинна мати перехідний період», – говорить він. А поки – роботодавці чекають, Мінфін і ДПСУ впроваджують інші заходи. Ті, які не так популярні і про які не говорять в інтерв’ю.
2 жовтня, до прикладу, до парламенту був внесений законопроект Міністерства фінансів про «подальше удосконалення адміністрування податків і зборів», який вводить акцизи на операції з цінними паперами. Цей документ лише минулої середи вперше ліг на стіл уряду. Ще один документ, розглянутий вчора парламентом, підвищує акцизи на тютюнові вироби. І хоча після консультацій з бізнесом з першого проекту з закону було вилучено кілька одіозних норм (наприклад, про можливість списувати гроші з рахунку платника податків без суду), лейтмотив документа залишився тим самим – зовсім не поліпшення умов для роботи компаній. Його завдання – підвищити надходження до держбюджету.
Дарина Марчак
