До кінця року українці відчують на собі результати реформ, пообіцяв напередодні Президент Петро Порошенко в щорічному зверненні до Верховної Ради. За його словами, є деякі підстави сподіватися, що наша країна пережила найскладніший період. Зокрема, зведений бюджет за січень-квітень виконаний з профіцитом близько 9 млрд грн – за рахунок інфляції та детінізації.
Це дало привід главі держави попросити в уряду прискорити процес індексації зарплат і пенсій. “Робити це, безумовно, варто акуратно, уникаючи будь-яких популістких кроків, щоб не спровокувати, як раніше вже багато разів траплялося, гіперінфляцію, щоб не дестабілізувати фінансово-економічну ситуацію в країні і приймати до уваги те, що частину додаткових доходів ми все ще повинні будемо направляти на оборону”, – сказав Порошенко.
Держава погіршила виконання своїх функцій щодо соціального захисту і забезпечення громадян. Витрати на ці цілі, які раніше мали стійку тенденцію до зростання ( з 20,9% у 2011 році до 28,7% в 2013 році), в 2014 році скоротилися до 26,4% і склали 138 млрд грн, сказано в аналітичній доповіді до щорічного послання Президента, підготовленій Національним інститутом стратегічних досліджень (НІСД).
“На тлі високого рівня інфляції це призвело до істотного зниження рівня поточного споживання. Найболючішим зниження життєвого рівня виявилося для бідних верств населення, які традиційно спрямовують більшу частину доходу на харчування. З березня 2014 року по березень 2015 року ціни на продукти харчування зросли на 52,7%, в тому числі, на хліб і хлібопродукти – на 78%, рибу – 86,8%, соняшникову олію – на 98,1%, фрукти -110%”, – наголошується в доповіді НІСД.
Інфляція за 4 місяці ц. р. склала 37%. “Якщо соцгарантії залишилися на рівні 2013 року, то у цінах квітня поточного року фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних становить вже 2317 грн. А з урахуванням суми податку на доходи фізосіб 2561 грн”, – наголошується в доповіді НІСД.
Міністр соціальної політики Павло Розенко сказав РБК-Україна, що повністю підтримує слова Президента, але необхідно знайти ресурс для проведення індексацій пенсій і зарплат. “Якщо брати інфляційний ресурс, за рахунок якого сьогодні накачаний держбюджет, то сьогодні він є, а завтра – немає. А соцвиплати треба платити кожен місяць. Тільки після того, як ми будемо знати на яку суму розраховуємо, можна говорити, коли і як буде проведена індексація. Це питання до фінансового блоку уряду”, – пояснив Павло Розенко.
Джерело РБК-Україна в Мінфіні зазначило, що, за попередніми підрахунками, на індексацію додатково буде потрібно понад 2 млрд грн щомісяця. “Індексувати потрібно”, – визнав співрозмовник агентства.
Але в Мінфіні не впевнені, що МВФ схвалить індексацію. Нещодавно МВФ погіршив прогноз падіння української економіки з 5,5% до 9%. Не додасть розуміння з боку Фонду також прийнятий мораторій на виплату зовнішніх боргів. Крім того необхідно збільшити витрати, зав’язані на курс, і збільшити фінансування Міноборони.
На думку старшого наукового співробітника НІСД Олександра Коваля, індексувати доходи реально. Наприклад, за рахунок ресурсу, що перераховується в бюджет Нацбанком. У 2015 році, згідно з планом, НБУ повинен перерахувати до держскарбниці 60,5 млрд грн. За 5 місяців надійшло 20,12 млрд грн.
“Падаюча купівельна спроможність веде до зниження внутрішнього попиту, а це, в свою чергу, до гальмування економіки і, як наслідок, до скорочення доходів бюджету. Це коло терміново потрібно розірвати”, – вважає Коваль.
Пропозиція Президента абсолютно логічна, вважає старший економіст Центру Case-Україна Володимир Дубровський. “Вкрай незграбне підвищення тарифів” призвело до зростання соціальної напруги, підкреслив фахівець.
“Тарифи треба було підвищувати, але субсидію важко отримати. Тому правильніше було б додатковий дохід бюджету направити на субсидії для кінцевих користувачів, змінивши підходи до їх отримання. Наприклад, людина з доходом 5 тис. грн вже не має права на субсидію. А це далеко не багата людина”, – уточнив Дубровський.
У зверненні Президента мова йде виключно про виконання закону про індексацію доходів, а не про перегляд мінімальної зарплати, сказала провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко. Індексації підлягають пенсії, стипендії, оплата праці, а зарплати на приватних підприємствах залежать виключно від їх ресурсу.
“Швидше за все, підвищать бюджетникам і пенсіонерам. Дадуть додаткові 100 грн. Але все буде залежати від грошей у бюджеті. МВФ не цікаво, щоб народ зубожів. Бідні країни з оскаженілим населенням їх лякають”, – резюмувала Лідія Ткаченко.
Нагадаємо, що соціальні стандарти (мінімальна пенсія і прожитковий мінімум) не переглядалася з 2013 року. Сьогодні мінімальна пенсія становить 949 грн, а прожитковий мінімум – 1218 грн. З грудня ц. р. держбюджетом заплановано збільшення прожиткового мінімуму на 160 грн – до 1378 грн. Але індексація може здійснюватися лише при наявності фінансових ресурсів.
Також законом про держбюджет-2015 передбачено, що уряд має затвердити особливий порядок проведення індексації доходів населення в рамках можливостей бюджетів усіх рівнів, бюджетів Пенсійного і соцфондів. Цей порядок Кабмін Яценюка не затвердив.
Тим часом у Раді з початку року зареєстровано 12 законопроектів, які так чи інакше зобов’язують Кабмін забезпечити індексацію грошових доходів населення. Такі норми пропонували нардепи від “Блоку Петра Порошенко” (БПП), “Опозиційного блоку”, а також позафракційні. Тільки в червні зареєстровано дві відповідні законодавчі ініціативи.
Наталія Непряхіна