Що таке «кредит-нота» і який в неї правовий статус в Україні?
ДФСУ у листі від 16.08.2018 р. №3562/6/99-99-15-02-02-15/ІПК зазначила, що чинним законодавством України не передбачено поняття «кредит-нота» та не визначено його правовий статус.
При цьому, згідно з вимогами ч. 3 ст. 31 Закону №2709-IV зовнішньоекономічний договір, хоч би однією стороною якого є юрособа України, укладається у письмовій формі незалежно від місця укладення, якщо інше не встановлене законом або міжнародним договором України. Порядок укладення зовнішньоекономічного договору згідно з Положенням №201.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону №2709 зміст правової угоди може регулюватися правом, яке обране сторонами, якщо інше не передбачене законом. Тобто, якщо у зовнішньоекономічному договорі вказано обране сторонами право (право України, країни нерезидента або третьої країни), угода регулюється саме ним.
Якщо говорити про право України, то ст. 632 ЦКУ встановлено:
- ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін;
- зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом;
- зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Умова щодо ціни і загальної вартості договору (контракту) є обов’язковою умовою зовнішньоекономічного договору (п. 1.6 Положення №201), у зв’язку з чим умови щодо можливості зміни суми компенсації товару за договором слід вказати у такому договорі.
Водночас, факт надання знижки (кредит-ноти) можливо оформити у вигляді додаткової угоди до конкретного договору, суму компенсації вартості товарів по якому було зменшено.
Наслідки кредит-ноти для трансфертного ціноутворення
Податківці нагадують, що, відповідно до пп. 39.2.1.1 ПКУ та пп. 39.2.1.4 ПКУ визначальною умовою для визнання операції контрольованою для цілей трансфертного ціноутворення є вплив такої операції на об’єкт оподаткування податком на прибуток.
Об’єктом оподаткування згідно з пп. 134.1.1 ПКУ є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Підпунктом 39.2.1.7 ПКУ визначено, що господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.1 ПКУ (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і пп. 39.2.1.5 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Оскільки базою для визначення вартісного критерію контрольованих операцій є договірна (контрактна) ціна товару, а кредит-нота змінює визначену договором з нерезидентом вартість поставлених товарів, то при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій обсяг контрольованих операцій обраховується за договірною (контрактною) ціною такого товару з урахуванням змін згідно з наданою нерезидентом кредит-нотою.
Тобто, коли ми товар отримували, то до річного обсягу операцій ми додавали вартість такого товару, визначену за договором із нерезидентом. Якщо в подальшому така ціна зменшується внаслідок отримання кредит-ноти, відповідно, зменшується і такий річний обсяг. І, якщо він вже був зазначений у певному Звіті про контрольовані операції, до такого Звіту треба внести коригування.
Коригування у Звіті про контрольовані операції
Відповідно до п. 2 розділу 1 Порядку №8, у разі, якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому Звіті інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:
- новий Звіт (Звіт з позначкою «Звітний новий») до граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період;
- уточнюючий Звіт (Звіт з позначкою «уточнюючий») після граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період.
- Новий та уточнюючий звіти повинні містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік, як передбачено при складанні основного Звіту (Звіту з позначкою «звітний»).