Для правильного організації роботи першим кроком буде реєстрація пасіки відповідно до норм чинного законодавства.
І на першому етапі виникають деякі труднощі. Жоден нормативний акт чітко не встановлює перелік документів з якими потрібно звернутись до відповідного державного органу для проведення такої реєстрації, але відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону «Про бджільництво», п. 3 «Порядок реєстрації пасік» одним з таких документів є заява юридичної особи про реєстрацію пасіки.
У заяві про реєстрацію пасіки зазначаються назва та адреса заявника, кількість бджолосімей.
Відповідно до Порядку реєстрації пасік - пасіка підлягає реєстрації за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних радах один раз в рік заснування пасіки - по факту юридична особа, що бажає зареєструвати пасіку звертається до районного (міського) управління ветеринарної медицини.
Саме ці органи встановлюють перелік документів необхідних для проведення реєстрації пасіки, що є індивідуальним у кожному випадку.
Після подання заяви на проведення реєстрації пасіки необхідно провести обстеження пасіки.
Обстеження пасік проводиться районними (міськими) інспекторами управління ветеринарної медицини шляхом відібрання необхідних проб за місцем розміщення пасіки та проведенням лабораторних досліджень. Дані обстежень заносяться у журнал обліку пасік у районному (міському) управлінні ветеринарної медицини (п. 4 «Порядок реєстрації пасік»).
Районне управління ветеринарної медицини повинне видати в 30-денний термін заявнику ветеринарно-санітарний паспорт пасіки, що засвідчує факт її реєстрації та є документом, який засвідчує ветеринарно-санітарний стан пасіки. Порядковий номер у журналі, під яким зареєстрована пасіка, присвоюється ветеринарно-санітарному паспорту пасіки (п. 3 «Порядок видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки», п. 5 «Порядок реєстрації пасік»).
Декілька кроків і Ваша пасіка зареєстрована!
Щодо кочівлі пасіки
У разі кочівлі пасік необхідно попередньо визначити місце розташування та кількість бджолиних сімей, які підлягають перевезенню, визначити у головного лікаря ветеринарної медицини району благополуччя району щодо хвороб бджіл, при яких вводяться карантинні обмеження, та можливість перевезення на медозбір і запилення.
На підставі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки видається (п. 3.5 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл):
- ветеринарна довідка (при перевезенні у межах адміністративного району);
- ветеринарне свідоцтво (при перевезенні за межі району);
Дозвіл (ветеринарне свідоцтво або довідка) на перевезення бджолосімей, медозбір і запилення сільськогосподарських культур усередині адміністративного району дає головний ветеринарний лікар цього району, а під час перевезення в інші райони - ветеринарний орган області. Міжобласні перевезення проводяться за узгодженням із відповідними управліннями ветмедицини областей. Кочівля бджолосімей за межі держави погоджується з державним органом управління з питань ветеринарної медицини держави, куди ввозяться бджоли для запилення і медозбору.
Дозвіл видається не раніше ніж за три дні до проведення кочівлі пасіки (п. 3.6 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл).
До перевезення на медозбір бджолосім'ї підлягають на місці клінічному дослідженню, профілактично-лікувальним обробкам з одночасним лабораторним дослідженням матеріалу з пасік, а вулики - дезінфекції і дезакаризації. Ці роботи мають бути завершені за 5 днів до відправлення (п. 3.8 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл).
Результати досліджень і зведення про обробки бджолосімей фахівці ветмедицини зобов'язані записати у ветеринарно-санітарний паспорт пасіки (п. 3.8 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл).
Після прибуття в район медозбору для запилення необхідно пред'явити в орган державної ветеринарної медицини району (міста) ветеринарне свідоцтво (довідку) і ветеринарно-санітарний паспорт пасіки.
Додатково!
Дані звітності подають пасіки (юридичні особи, які утримують бджолосім'ї) до 10 квітня поточного року органам виконавчої влади за місцезнаходженням пасіки (п. 8 «Порядок реєстрації пасік»).
Щодо реалізації меду необхідно зазначити наступне
Для реалізації меду відповідно до законодавства, необхідно здійснити реєстрацію потужностей в органах Держпродспоживслужби.
Не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку роботи потужності суб’єкт господарювання зобов’язаний подати (надіслати) до територіального органу Держпродспоживслужби заяву про державну реєстрацію потужності, в якій зазначаються найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження, назва (опис) потужності, її адреса, заплановані види діяльності та перелік харчових продуктів, виробництво та/або обіг яких планується здійснювати, вид оператора ринку за класифікацією суб’єктів господарювання (ст. 25 Закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»).
Що стосується супровідних документів, що в обов'язковому порядку повинні бути в наявності, при реалізації меду підприємством, користуємось Листом-роз’ясненням Державного комітету ветеринарної медицини України №15-4-1-15/7905 від 15.09.2010 р.
Супровідні ветеринарні документи (відповідно до регіону постачання):
- ветеринарна довідка (реалізація в межах адміністративного району);
- ветеринарне свідоцтво ф. №2 (реалізація за межами адміністративного району);
Супровідні ветеринарні документи на мед та продукти бджільництва видаються лише у випадку наявності у власника, який звертається за документом, оригіналу ветеринарно-санітарного паспорта на пасіку.
У ветеринарно-санітарному паспорті обов'язково повинна міститись інформація (не пізніше ніж за шість останніх місяців) щодо: характеристики пасіки, її ветеринарно-санітарного стану, епізоотичного благополуччя, лабораторних досліджень і лікувально-профілактичних заходів.У супровідному документі обов'язково зазначається реєстраційний номер пасіки.Кожна одиниця тари (місце) від партії меду, наданої до огляду, пломбується власником будь-яким доступним методом паперовою пломбою, із зазначенням на ній номера паспорта на пасіку, номера супровідного документа. Пломба завіряється підписом особи, що видала документ, та скріплюється печаткою установи.
Підставою для видачі супровідних ветеринарних документів на мед, який направляється для реалізації на агропродовольчому ринку (партія не більше ніж 500 кг) вважається: заява (довільної форми) та оригінал ветеринарно-санітарного паспорта напасіку та безпосередній огляд партії меду.
Підставою для видачі ветеринарної довідки або ветеринарного свідоцтва Ф-2 на мед, розфасований в індивідуальну (споживчу) тару та маркований відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», а також такий, що направляється до кінцевого споживача (крім агропродовольчих ринків), є експертний висновок, який підтверджує проведення досліджень у акредитованій лабораторії згідно з мінімальним переліком досліджень.
При оформленні документів на декілька партій меду, що надійшли за відповідними ветеринарними документами, видається супровідний документ на загальний об'єм, з обов'язковим посиланням в особливих відмітках на первинні супровідні документи.
При цьому слід звертати увагу на відповідність ваги та кількості одиниць тари меду з даними первинних ветеринарних документів, наявність та цілісність встановлених пломб. На агропродовольчих ринках до проведення ветсанекспертизи допускаються лише ті партії меду, які супроводжуються ветеринарними документами, в запломбованій належним чином тарі, що підтверджує огляд та відповідність меду до даного супровідного документа.
Реалізація меду невідомого походження забороняється.
Що стосується тари в якій здійснюють продаж меду, юрист зазначає наступне.
Тара для готових продуктів повинна бути чистою, сухою, міцною, без стороннього запаху, повинна мати рівну, гладку, без щілин, щербин поверхню.
Чиста тара для готових продуктів повинна зберігатися на підставках у спеціально відведених сухих місцях (пп. 7.9, 7.10 «Про затвердження Ветеринарно-санітарних вимог для потужностей (об’єктів) з виробництва продуктів бджільництва»).
Тара для реалізації може бути:
- тара зворотна - тара, яку після приймання продуктів бджільництва повертають постачальнику (фляги, бідони, діжки тощо);
- тара споживча - герметично закрита тара, що реалізується разом з продуктами (скляні банки; банки, коробки, пакети тощо з полімерних матеріалів, харчового алюмінію і нержавіючої сталі та інші, використання яких дозволено для прямого контакту з харчовими продуктами).
Не допускається реалізація продуктів у забрудненій та пошкодженій упаковці, з нечітким маркуванням.
Олена Ратушна, юристконсульт