Одразу звертаємо вашу увагу, що, цей Закон набирав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (тобто, з 15 серпня), але вводиться в дію через три місяці з дня набрання чинності (тобто, з 15 листопада 2020 р.).
Основні нововведення
Закон про сільгоспкооперацію був своєрідним додатком до Закону про кооперацію. Цей останній визначав загальні поняття, принципи тощо. А першим встановлювалася тільки сільгоспспецифіка.
Новий Закон №819 визначає всі поняття, принципи самостійно і більше не має прив'язки до Закону про кооперацію.
Закон про сільгоспкооперацію чітко розподіляв сільгоспкооперативи на два види:
- виробничий;
- обслуговуючий.
А ще був розподіл обслуговуючих кооперативів на різні види (переробні, заготівельно-збутові, постачальницькі тощо).
Закон №819 такого чіткого поділу не містить. Сказано тільки, що сільгоспкооператив може займатися одним або декількома видами діяльності, які мають зазначатися в статуті. Таким чином, з 15 листопада 2020 р. сільгоспкооператив може бути як виробничо-обслуговуючим, так і обслуговуючо-виробничим. Хоча старий Закон про сільгоспкооперацію також не забороняв цього.
У назві сільгоспкооперативу має бути зазначено «сільськогосподарський кооператив» і поряд із цим власну назву. Може зазначатися також вид діяльності: виробничий, переробний тощо (див. ст. 7 Закону №819). А якщо кооператив змінюватиме назву, це потягне за собою необхідність зміни різноманітних реєстраційних даних – в ЄДР, у Держреєстрі речових прав на нерухоме майно. Доведеться перереєстровувати транспортні засоби, сільгосптехніку. Переробляти ЕЦП, які використовуються в тому числі для подання податкової звітності.
Що робити сільгоспкооперативам у зв'язку з набранням чинності новим Законом, які зареєстровані за нормами Закону про сільгоспкооперацію? Чи треба перереєстровуватися?
Відповідно до ч. 4, ч. 5 розд. Х «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №819 сільгоспкооперативи, утворені відповідно до Закону про сільгоспкооперацію та зареєстровані на момент набрання чинності новим Законом, мають бути перереєстровані згідно з новими вимогами протягом трьох років з дня набрання чинності новим Законом. А до моменту перереєстрації вони зберігають усі права й обов'язки, що їх мали на момент набрання чинності новим Законом. Тобто до моменту перереєстрації сільгоспкооперативи можуть діяти відповідно до свого статуту, який ґрунтується на нормах законів про сільгоспкооперацію та про кооперацію.
Чи може сільгоспкооператив бути неприбутковою організацією?
В ч. 4 ст. 5 Закону №819 висунуто кілька вимог до сільгоспкооперативу, який планує бути неприбутковим. Нагадаємо, що неприбуткові – це ті організації, які не є платниками податку на прибуток згідно з п. 133.4 ПКУ. Але неприбутковий статус не звільняє їх від сплати інших податків, наприклад ПДВ тощо.
Перша – сільгоспкооператив має провадити діяльність без мети одержання прибутку. Очевидно, про таке має бути зазначено у статуті. Хоча це вже застаріле формулювання. Адже будь-яке майно (включаючи кошти), яке отримує кооператив, є його доходом, провадження діяльності пов'язане з витратами, тому в певні моменти у сільгоспкооперативу завжди утворюватиметься прибуток як різниця між доходами і витратами. Iнша річ, що такий прибуток не розподілятиметься між засновниками чи учасниками. Відсутність розподілу прибутку і є основною характеристикою того, що називають «без мети одержання прибутку».
Друга – сільгоспкооператив не здійснює виробництва сільгосппродукції і надає послуги тільки своїм членам. Тут усе більш-менш зрозуміло. Виходить, не може бути неприбутковим кооператив, який надаватиме послуги не тільки своїм членам. Разом з тим ч. 5 ст. 5 Закону №819 для кооперативу, мета якого одержання прибутку, встановлено обмеження на надання послуг, закупівлю сільгосппродукції і постачання ресурсів особам, які не є членами кооперативу, – не більше 20% виручки за рік. Але відповідальності за порушення цієї умови не встановлено.
Третя – сільгоспкооператив не набуває права власності на сільгосппродукцію своїх членів. Тобто він не може закупити таку продукцію. Він може отримати її тільки на умовах доручення чи комісії, з метою подальшого продажу. Або ж на давальницьких умовах для переробки.
Четверта – сільгоспкооператив має відповідати вимогам, установленим пп. 133.4.1 ПКУ:
- бути зареєстрованим згідно з вимогами Закону №819 чи Закону про сільгоспкооперацію;
- установчі документи повинні містити заборону розподілу доходів (прибутку) серед членів, працівників, членів органів управління чи пов'язаних із ними осіб, окрім фінансування видатків на утримання кооперативу, реалізації мети та напрямів діяльності. З огляду на цю норму неприбуткові сільгоспкооперативи не можуть здійснювати своїм членам виплати на вклад тощо, і про це має зазначатися в статуті;
- установчі документи мають містити норму, що в разі ліквідації сільгоспкооперативу його активи передаються іншим неприбутковим організаціям чи зараховуються в дохід бюджету;
- сільгоспкооператив повинен бути внесений до Реєстру неприбуткових організацій.
Подивимося останню умову – внесення до Реєстру неприбуткових організацій. Таке внесення здійснюється відповідно до Порядку №440. Для включення до Реєстру організація має подати Заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку №440 і засвідчені копії установчих документів (п. 6 цього Порядку). Очевидно, що якщо кооператив подаватиме такі документи після 15 листопада 2020 р., йому доведеться спершу привести статут у відповідність до вимог Закону №819 і тільки потім включатися до Реєстру. Адже невідповідність статуту вимогам цьому Закону може бути підставою для відмови у включенні до Реєстру.
Крім того, відповідно до п. 5 Порядку №440 неприбуткова організація включається до Реєстру податковою з присвоєнням їй ознаки неприбутковості згідно з п. 4 Порядку. В цьому останньому маємо ознаку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів – 0047. Але з набранням чинності Закону, напевне, до Порядку №440 внесуть зміни. Тому що за Законом №819, повторимося, неприбутковим буде сільгоспкооператив, який відповідає вищенаведеним вимогам, а не тільки обслуговуючий кооператив.
Чи може кооператив діяти на підставі модельного статуту?
Згідно з ч. 4 ст. 6 Закону №819, кооператив може провадити діяльність на підставі модельного статуту. Причому затвердити модельний статут окремо для кооперативу, який діє з метою отримання прибутку, і неприбуткового кооперативу повинен КМУ – протягом трьох місяців з дня набрання чинності Законом (див. ч. 7 Прикінцевих положень Закону).
Види внесків до сільгоспкооперативу, фонди
Порівняймо в таблиці 1 види внесків, що їх мають зробити учасники сільгоспкооперативу, за Законом №819 і законами про сільгоспкооперацію та про кооперацію.
Таблиця 1
Види внесків до сільгоспкооперативу
| Вид внеску | За Законом №819 | За законами про сільгоспкооперацію та про кооперацію |
| Вступний | Розмір погоджується статутом. Вноситься при вступі (створенні) до кооперативу. Може бути майновим або грошовим. Неповоротний внесок | |
| Членський | Грошовий періодичний неповоротний внесок. Вноситься, якщо передбачено статутом | |
| Вноситься тільки до неприбуткового кооперативу | – | |
| Цільовий | Може передбачатися рішенням загальних зборів кооперативу. Може бути грошовим чи майновим. Передбачається для фінансування конкретних завдань. | |
| Може бути поворотним чи неповоротним. У разі виходу зі складу кооперативу члену може бути повернуто цей внесок, якщо передбачається статутом | Вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу | |
| Вклад члена кооперативу (раніше – пайовий внесок) | Встановлюється статутом. Майновий чи грошовий. Вноситься при утворенні кооперативу чи вступі члену до нього | |
| Вноситься тільки до сільгоспкооперативу, який має на меті одержання прибутку | – | |
| Додатковий вклад (раніше – додатковий пайовий внесок) | Добровільний внесок. Може бути як грошовий, так і майновий. Вноситься понад вклад члена кооперативу (раніше – понад пайовий внесок). Механізм визначення встановлюється Правилами внутрішньогосподарської діяльності, затвердженими загальними зборами кооперативу |
|
| Вноситься тільки до сільгоспкооперативу, який має на меті одержання прибутку | – | |
Несплата внесків у порядку та розмірах, визначених згідно зі статутом кооперативу, є підставою для припинення членства (див. ч. 1 ст. 13 Закону №819, ст. 13 Закону про кооперацію).
Отримані внески стають власністю кооперативу і є одним із джерел формування його майна (див. ст. 20 Закону №819) – див. таблицю 2.
Таблиця 2
Фонди сільгоспкооперативу
| Вид фонду | За Законом №819 | За законами про сільгоспкооперацію та про кооперацію |
| Неподільний | – | Обов'язковий фонд, що формується за рахунок вступних внесків та відрахувань від доходу кооперативу і не підлягає розподілу між пайовиками. Формується в обслуговуючому кооперативі за рахунок вступних внесків. Не може бути розподілений між членами. |
| Статутний капітал (раніше – пайовий фонд) | Формується із вкладів та додаткових вкладів (раніше – пайових та додаткових пайових внесків) | |
| Для кооперативу, що діє з метою одержання прибутку, може формуватися також за рахунок вкладів і додаткових вкладів асоційованих членів. | – | |
| Розвитку | Створюється для конкретної мети розвитку кооперативу (виробництва, переробки, навчання тощо) | |
| Формується за рахунок вступних, членських внесків, відрахувань від прибутку та інших джерел (субсидій, грантів, пожертв тощо). Розмір відрахувань визначається за ч. 7 ст. 21 проєкту Закону. Не може розподілятися між членами кооперативу. | – | |
| Резервний | Формується за рахунок відрахувань від прибутку кооперативу та за рахунок інших не заборонених законом надходжень. Розмір передбачається статутом. Використовується для покриття шкоди від надзвичайних ситуацій. | |
| Може використовуватися для покриття можливих втрат (збитків) кооперативу. | – | |
| Спеціальний | Створюється за рахунок цільових внесків та інших джерел. | |
| Цільовий внесок може повертатися членові у разі його виходу з кооперативу. | – | |
Порядок створення та використання фондів, наприклад, створення фонду розвитку такого кооперативу визначається статутом (ч. 2 ст. 8 Закону №819, ст. 4 Закону про сільгоспкооперацію, ст. 33 Закону про кооперацію).
Кооперативні виплати стали патронажними дивідендами
Кооперативні виплати – це частина доходу, яка розподіляється між членами кооперативу в порядку, визначеному правилами внутрішньогосподарської діяльності кооперативу (див. ст. 26 Закону про кооперацію). А ще для сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону про сільгоспкооперацію, кооперативні виплати – це повернення членам частини попередньо надлишково сплаченої вартості наданих кооперативом послуг щодо їх фактичної вартості, що розподіляється за результатами фінансового року між його членами.
Проте поняття кооперативних виплат у Законі №819 замінили поняттям патронажних дивідендів. Хоча суть залишилася та сама, з деякими уточненнями. Так, патронажні дивіденди виплачуються не залежно від частки члена в майні кооперативу, а залежно від частки кожного члена в обороті з відповідним кооперативом чи пропорційно до трудової участі члена в роботі кооперативу.
Патронажні дивіденди виплачують тільки в кооперативі, який діє з метою одержання прибутку. Що цілком логічно. Адже, як зазначалося вище, відповідно до пп. 133.4.1 ПКУ установчі документи неприбуткової організації повинні містити заборону розподілу доходів серед членів. Тобто в статуті про це має бути прямо сказано. Iнакше кооператив не зможе стати неприбутковим.
Далі в ч. 3 і ч. 4 ст. 26 Закону №819 уточнено, що трудова участь члена на підставі трудового або цивільно-правового договору з кооперативом не враховується при визначенні розміру патронажних дивідендів такому членові. Патронажні дивіденди не належать до оплати праці. Закони про кооперацію і про сільгоспкооперацію таких норм не містили.
Були виплати на паї – стали дивіденди
Виплати на паї – це розподіл прибутку кооперативу або його частини між членами чи асоційованими членами пропорційно до розміру паю (див. ст. 26 Закону про кооперацію).
Але в Законі №819 замість цього поняття вживається інше – дивіденди. Хоча суть залишається та сама – це виплати членам за рахунок прибутку залежно від розміру частки кожного члена (див. ст. 27 Закону).
Причому в Законі №819 додатково зазначили, що дивіденди виплачують лише в кооперативі, який діє з метою одержання прибутку.
Змінився відсоток доходу, який може розподілятися на дивіденди (паї). Раніше це було 20% доходу, визначеного до розподілу (ст. 26 Закону про кооперацію). А згідно з ч. 2 ст. 27 Закону №819 – 80%.
Членство в кооперативі
Відповідно до ст. 10 Закону №819 членом сільгоспкооперативу може бути виробник сільгосппродукції – юридична або фізична (яка досягла 16-річного віку) особа.
Раніше в ст. 10 Закону про кооперацію йшлося про громадян України, іноземців та осіб без громадянства, юридичних осіб України та іноземних держав. Тобто такі члени могли бути і не виробниками сільгосппродукції. Хоча в ч. 1 ст. 6 Закону про сільгоспкооперацію зазначалося, що членами сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу мають бути виробники сільгосппродукції.
Частка кожного члена сільськогосподарського кооперативу формується за рахунок його вкладу та додаткових вкладів у разі їх внесення (див. ч. 1 ст. 22 Закону №819).
Загальні умови вступу до кооперативу не змінилися.
Асоційоване членство
Асоційований член кооперативу – фізична чи юридична особа, яка внесла вклад і користується правом дорадчого голосу в кооперативі (п. 14 Закону про кооперацію, ст. 14 Закону №819). На відміну від звичайного члена, асоційований член не зобов'язаний брати безпосередню участь у діяльності кооперативу. Він може тільки одержувати дивіденди (раніше це називалося виплатами на пай).
Поряд із цим у ст. 14 Закону №819 записали, що асоційоване членство не може бути в кооперативах, які провадять діяльність без мети одержання прибутку.
Правила внутрішньогосподарської діяльності сільгоспкооперативу
На сьогодні такі правила передбачені тільки для сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу відповідно до ст. 8 Закону про сільгоспкооперацію. Кожен кооператив розробляє власні правила, які затверджує загальними зборами членів. Зразком є Примірні правила.
Правила є нормативним документом кооперативу, що встановлює механізм та способи реалізації положень статуту кооперативу з урахуванням особливостей його господарської діяльності. Але в ст. 9 Закону №819 вже йдеться про правила внутрішньогосподарської діяльності сільськогосподарського кооперативу, а не тільки обслуговуючого. Отже, Правила стають обов'язковими для всіх сільгоспкооперативів.
У ч. 5 ст. 9 Закону №819 зазначено, що примірні правила має розробити Мінагрополітики. Тож чекаємо нових примірних правил, на підставі яких кожен кооператив розроблятиме власні.
Iнші зміни
Ґрунтовніше виписано норми стосовно вищого органу управління кооперативу, яким є загальні збори (див. ст. 16 Закону №819): порядок проведення зборів, участь членів у зборах, правомочність зборів.
Уточнено про виконавчий орган. Приміром, у ст. 17 Закону про кооперацію зазначалося, що у кооперативі, де менше ніж 10 членів, обирається лише голова. В іншому разі виконавчим органом є правління, яке очолює голова. Додатково для оперативного управління кооператив може наймати виконавчого директора. Але в Законі №819 кількісні критерії не встановлюються. Сказано тільки про виконавчий орган, яким може бути правління чи голова. Плюс, як і раніше, може найматися виконавчий директор.
Уточнено про порядок діяльності:
- ревізійної комісії (ревізору) кооперативу;
- спостережної ради кооперативу.
Поглиблено й уточнено інші положення діяльності кооперативу.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!