27 серпня Мінекономіки оприлюднило на своєму сайті проєкт Закону “Про позасудове вирішення споживчих спорів” .
У пояснювальній записці до нього йдеться, що метою проєкту є наближення національного законодавства про захист прав споживачів до законодавства ЄС та гармонізації системи захисту прав споживачів в Україні з принципами, підходами та практиками ЄС шляхом імплементації Директиви Європейського Парламенту і Ради 2013/11/ЄС від 21 травня 2013 року про альтернативне вирішення споживчих спорів і про внесення змін до Регламенту (ЄС) №2006/2004 та Директиви 2009/22/ЄС (далі – Директива 2013/11/ЄС) з метою створення та функціонування системи позасудового врегулювання спорів (далі - ПВС) між споживачем та суб’єктом господарювання.
Проєктом Закону передбачено:
- створення системи ПВС, яка включатиме Контактний центр (Мінекономіки), компетентні органи у відповідній сфері (органи державної влади, у тому числі колегіальні державні органи, які здійснюють/реалізують/
забезпечують захист прав споживачів у відповідній сфері, Національний банк), органи ПВС (юридичні особи, громадські об’єднання споживачів або об’єднання юридичних осіб), особи, відповідальні за ПВС, та сторони спору (споживач, суб’єкт господарювання); - надання органам ПВС права вирішувати внутрішні та транскордонні спори при порушеннях суб’єктом господарювання договірних зобов’язань та порушень прав споживачів на переддоговірних і позадоговірних етапах;
- встановлення повноважень Контактного центру, компетентного органу у відповідній сфері та органу ПВС для реалізації принципів ПВС;
- визначення умов для функціонування системи ПВС, зокрема щодо:
- призначення на конкурсних засадах органів ПВС компетентним органом у відповідній сфері та включення їх до переліку органів ПВС;
- ведення та оприлюднення компетентним органом переліку органів ПВС у відповідній сфері, а загального переліку органів ПВС - Контактним центром;
- звітування органу ПВС про розгляд як внутрішніх, так і транскордонних спорів та інформування компетентного органу у відповідній сфері про ефективність своєї роботи;
- інформування Контактного центру компетентними органами щодо розвитку та функціонування органів ПВС у відповідній сфері;
- обов’язкове інформування споживачів суб’єктом господарювання про орган ПВС, компетенція якого поширюється на таких суб’єктів господарювання;
- встановлення вимог до органу ПВС та осіб, відповідальних за ПВС;
- визначення підстав для відмови від розгляду спору органом ПВС;
- організацію розгляду спору органом ПВС.