Бізнес проти нових змін до ПКУ

Федерація роботодавців України вкрай стурбована ухваленням Урядом на своєму засіданні, що відбулося 12 травня, проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – проект Закону).

Зазначений проект Закону всупереч законодавству не проходив громадського обговорення, не узгоджувався із сторонами соціального діалогу, зокрема із роботодавцями, а запропоновані терміни його запровадження є спробою в черговий раз порушити принцип стабільності податкового законодавства України та внести зміни до нього всупереч Податковому кодексу України - не витримавши шестимісячного терміну до початку нового бюджетного періоду.

Але ще гірше, що згідно з наявною у роботодавців версією законопроекту під гаслами збільшення надходжень до бюджету, закриття прогалин, які дозволяли великому бізнесу не платити податки та обіцянками, що зміни не торкнуться малого та середнього бізнесу, Уряд пропонує прийняти зміни, не підкріплені жодними реальними економічними розрахунками, які не передбачають системних та послідовних змін, а є хаотичним набором різноманітних ініціатив, значна частка яких у разі їх прийняття матиме негативні наслідки для бізнесу з різних секторів економіки та для економіки в цілому. Передусім він спрямований на завдання шкоди легальному бізнесу, що сплачує податки на загальній системі оподаткування – незалежно від розміру конкретних платників податків.

Ретельно опрацювавши цей проект Закону, фахівці ФРУ дійшли висновку, що більша частина його положень є неприйнятною та такою, що у разі його прийняття Верховною Радою завдасть суттєвої шкоди економіці України.

Зокрема:

• Низка запропонованих змін стосується загального адміністрування. Автори пропонують розповсюдити право податкової застави на неузгоджені грошові зобов’язання, що суперечить самому сенсу процедури їх узгодження, необґрунтовано обмежуватиме права платників податків та заважатиме їх нормальній господарській діяльності.
• Сумнівними також є наміри авторів обмежувати виїзд керівника платника податків за кордон за наявності податкового боргу в нього. Зазначене обмеження також може нанести шкоду такому платнику податків і лише зменшити його шанси погасити наявний податковий борг.
• Роботодавці вважають неприйнятною пропозицію щодо обмеження 50 відсотками суми від’ємного значення об’єкту оподаткування минулих років, яку можна включити в фінансовий результат до оподаткування, особливо на тлі тих проблем, із якими стикнувся бізнес внаслідок пандемії.
• Аналогічно неприйнятною та такою, що завдасть шкоди господарський діяльності величезної кількості платників податків, у тому числі переробних підприємств харчової промисловості, є пропозиція фактично оподатковувати за ставкою 20% експорт товарів, зазначених у товарних групах 1-24 за УКТ ЗЕД, а також обмеження у звільненні від оподаткування ПДВ першого постачання житла. Також незрозумілим є намір скоротити в 6 разів термін, протягом якого у платника податків залишається право на реєстрацію отриманих податкових накладних та, відповідно, на податковий кредит за ними. До того ж така ініціатива є дискримінаційною по відношенню до певного кола платників податків.
• Щодо акцизного податку вбачається недоречною зміна бази оподаткування акцизним податком пива з середини року. Крім того, роботодавці виступають проти запровадження спеціального коефіцієнта, що пропонується застосовувати до акцизного податку, який сплачується виробниками/імпортерами тютюнових виробів за встановлених умов.
     Зазначений у законопроекті розмір коефіцієнта не є економічно-обґрунтованим та не корелюється із діючим графіком щорічного підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби відповідно до Податкового кодексу (щорічне зростання на 20%).
• Наміри в черговий раз підвищити акцизний податок на лікеро-горілчану продукцію на 5%, на наше переконання, не призведуть до збільшення надходжень бюджету, а скоріше стимулюватимуть тіньове виробництво. Легальне виробництво лікеро-горілчаних виробів зменшується навіть без підвищення ставки податку. Про це говорять і цифри: збільшення ставки акцизного податку на 20% у 2017 році не тільки не забезпечило додаткових очікуваних надходжень 1,5 млрд грн. до бюджету, але й призвело до їх зменшення.
• Роботодавці також не можуть погодитись із трикратним збільшенням ставки екологічного податку на двоокис вуглецю.
• Окремим питанням у законопроекті є зміни, що стосуються справляння рентної плати з залізної руди. Фактично запропоновані без публічного економічного обгрунтування та консультацій зміни можуть мати негативний вплив на надходження податків до бюджету, а головне – можуть сприяти закриттю та ліквідації виробництв, а отже і скороченню десятків тисяч робочих місць.
• Наміри авторів щодо індексації ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом також не можуть бути підтримані роботодавцями. Передусім вони прямо суперечать Меморандуму про взаєморозуміння між провідними операторами мобільного зв’язку. В рамках зазначеного Меморандуму оператори мобільного зв’язку взяли на себе значні інвестиційні зобов’язання, які не можуть бути виконані в умовах постійного підвищення рентної плати, адже в Україні вже сьогодні сума податків, що відносяться конкретно до мобільної індустрії, складає 14% від загальних доходів сектору мобільного зв'язку, що значно вище аналогічного середнього показника для Європи (4%).