Правові особливості
За договором найму (оренди) майно передається орендарю у володіння та користування (ч. 1 ст. 759 ЦКУ).
Це означає, що на період оренди автомобілем користується підприємство.
Це також означає, що за загальним правилом у позаробочий час працівник-орендодавець не має права користуватися автомобілем з особистою метою, підприємство-орендар самостійно забезпечуватиме стоянку, зберігання й охорону автомобіля, його заправляння ПММ. Поточний ремонт орендованого майна здійснює орендар, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 776 ЦКУ).
За передання майна в оренду орендар сплачує орендодавцеві орендну плату (ст. 762 ЦКУ).
Тобто, передавши автомобіль в оренду, орендар на період оренди втрачає право володіти і користуватися авто. Натомість він отримує від орендодавця компенсацію за таку передачу авто – орендну плату.
Але після того як підприємство отримало авто в оренду, воно самостійно вирішує, яким чином використовуватиме його у власній діяльності, з урахуванням обмежень, установлених договором.
Наприклад, якщо договором установлено, що у позаробочий час автомобілем користується з особитою метою фізособа-орендодавець, то така фізособа матиме право на таке використання. Проте з погляду підприємства таке використання буде у негосподарській діяльності підприємства, з усіма податковими наслідками, що з цього випливають.
Податкові наслідки
ПДФО, ВЗ
Позаяк працівник використовував майно підприємства з особистою метою, то з погляду оподаткування він отримав від підприємства додаткове благо.
Згідно з пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ вартість безоплатно отриманих послуг, визначена за правилами звичайної ціни, включається до складу оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо.
I позаяк блага було надано в негрошовій формі, об'єкт оподаткування визначається за правилами п. 164.5 ПКУ, тобто з урахуванням «натурального» коефіцієнта.
Проблема виникатиме при визначенні ціни такого блага. Згідно з пп. 14.1.71 ПКУ звичайна ціна – це договірна ціна. Причому вважається, що вона відповідає рівню ринкових цін.
У ситуації, що розглядається, договірної ціни немає. Можна прив'язатися до ринкової ціни, але рекомендацій, як це зробити практично, немає.
На практиці подеколи встановлюють таку на рівні собівартості (сума оренди, вартість використаного пального тощо), оформляючи наказом по підприємству, погодженим із працівником. Або договором оренди.
Бухгалтерський облік
У бухобліку собівартість використання орендованого автомобіля, яка припадає на час використання авто для потреб працівника, списують на субрахунок 949.
ПДВ
Позаяк авто використовується в негосподарській діяльності, то якщо пальне, використане за цей час, придбавалося з ПДВ і підприємство – платник ПДВ відобразило податковий кредит, то потрібно буде на вартість такого пального нарахувати компенсувальний ПДВ за п. 198.5 ПКУ.
Документування
Час використання автомобіля для особистих потреб працівника слід оформляти окремими документами, наприклад окремими подорожніми листами тощо. У цих документах зазначають як пробіг автомобіля, так і кількість використаного пального.
Акцизний податок
Чи не виникне необхідність сплачувати акцизний податок з вартості пального, використаного автомобілем під час його використання працівником для власних потреб?
Відповідно до пп. 14.1.212 ПКУ реалізація пального – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з акцизного складу/акцизного складу пересувного з різною метою, включаючи іншим особам.
Паливний бак авто не є акцизним складом (пп. «г» пп. 14.1.6 ПКУ). Крім того, такий працівник використовував для власних потреб авто, заправлене пальним. Фізично пальне йому підприємство не передавало.
Таким чином, якщо працівник використав авто, заправлене пальним, придбаним за рахунок підприємства, з особистою метою, операції реалізації пального не було. Тому і питання сплати акцизного податку відпадає.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!