Запропонований авторами Закону №3813 Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства в народі вже охрестили «клубом білого бізнесу».
Але ставлення до самої ідеї створення подібного Переліку в бізнесу та серед фахівців далеко не найкраще. Зокрема, Н.Южаніна наголосила, що «влада виходить на нове коло знищення бізнес-клімату в країні».
Справді, замість того щоб відзначити тих, хто під час воєнного стану дотримується закону і сумлінно сплачує податки, подібний Перелік може стати новим джерелом корупції.
Що дає перебування в Переліку?
На перший погляд, це просто реєстр госпсуб’єктів, які вчасно сплачують податки, і бути в цьому реєстрі чи ні, справа добровільна.
Формуватимуть цей реєстр податківці, причому якщо ви побачите в ньому себе, то можете відмовитись від участі за заявою про виключення.
Перебування у цьому Переліку не дає значних переваг, оскільки:
- до нього вносяться далеко не всі платники податків – існують чіткі критерії, щоб потрапити до нього;
- жодних пільг зі сплати податків чи строків подання звітності не передбачено;
- наявність у цьому Переліку не впливає на віднесення до ризикових платників податків або на позбавлення статусу ризикового;
- не впливає на блокування/розблокування податкових накладних;
- не звільняє від всіх податкових перевірок.
Проте прикінцевими положеннями Закону №3813 КМУ рекомендовано вирішити порядок автоматичного бронювання госпсуб’єктами, внесеними до Клубу білого бізнесу, до 25 відсотків своїх військовозобов’язаних працівників.
Тобто на підставі цього закону КМУ піде далі і внесе зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану, затвердженого постановою КМУ від 27.01.2023 №76.
Розповімо про це докладніше.
Формування Переліку
Варто враховувати, що зміни щодо створення та ведення Клубу білого бізнесу наберуть чинності з першого числа третього місяця, наступного за місяцем опублікування цього Закону.
Оскільки Закон №3813 опублікували у липні 2024 року, то ці норми почнуть працювати з 01 жовтня 2024 року.
А фактично процедура почнеться за умови створення самого Переліку – наявності програмного забезпечення та зв’язку з інформаційними базами, у т. ч. ІКС «Податковий блок» (про оновлення цього сервісу ми писали тут).
Відповідно до пп. 69.41.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ саме на ДПСУ покладено забезпечення формування та затвердження Переліку та критеріїв, визначених цим підпунктом, не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада.
Таким чином, у недалекому майбутньому ми матимемо такий собі реєстр з оновленням бази даних платників податків аж чотири рази на рік.
Сам цей реєстр оприлюднюватиметься на офіційному вебсайті ДПСУ на п’ятнадцятий робочий день з дня його затвердження.
Вперше, з урахуванням дати набрання чинності коментованим нами Законом, цей реєстр з’явиться на сайті ДПСУ не раніше квітня 2025 року. Адже для затвердження та формування першого Переліку ДПСУ надається три місяці з дня опублікування цього Закону. Отже, 15 квітня 2025 року – це найближчий час, коли ми в принципі зможемо побачити, хто увійде до цього реєстру.
Яку інформацію можна буде побачити у Переліку?
Відразу зауважимо, що жодної інформації про заборгованість з ЄСВ чи податків, зборів, сплати податків, штрафних санкцій чи дотримання строків подання звітності тощо у реєстрі не буде.
А будуть лише три стовпці:
- порядковий номер,
- найменування – для юрособи або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) – для ФОПа,
- податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).
І ось цей нескладний реєстр даних головний податковий орган формуватиме, використовуючи всі наявні інформаційно-комунікаційні системи, ІКС «Податковий блок» та інші бази даних, наявні у податкових органів.
Натомість самі платники з осередку білого бізнесу матимуть право лише вийти з Переліку шляхом подання повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків. Форму та порядок подання повідомлення ще має затвердити Мінфін.
Податковий комплаєнс-менеджер
Законом №3813 впроваджується поняття «комплаєнс-менеджер» (пп. 69.41.4 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Так, за кожним платником податків, який потрапив до Переліку, закріплюється окрема посадова особа ГУ ДПС області як відповідальна за взаємодію з ним!
Взаємодія комплаєнс-менеджера та платника податків з Реєстру передбачає консультування платника податків з питань, пов’язаних з виконанням його податкових обов’язків:
- в усній формі,
- з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі в режимі відеоконференції.
Комплаєнс-менеджер під час взаємодії з платниками податків несе відповідальність згідно із законодавством, у т. ч. про запобігання корупції.
Єдине, про що «забули» сказати в законі – це про вимоги до призначення такого «податкового консультанта» та про перелік питань, з якими можна звертатись. А якщо він не сподобається платнику податку, чи можна буде його замінити?
Найімовірніше, ні, і взагалі роль цієї чергової «бізнес-няні» буде на папері чисто декларативною. Адже, на перший погляд:
- такий консультант не несе жодної відповідальності за ПКУ за свої консультації,
- виникає багато питань щодо наслідків отримання цих консультацій – чи можна здійснювати відео/аудіозапис такої відеоконференції чи усної консультації, чи можна використати їх під час перевірок, чи впливатимуть такі консультації на результати перевірок, у т. ч. у межах загальних умов притягнення до фінансової відповідальності за ст. 112 ПКУ?
Насправді не все так просто для таких консультантів. Адже посадова особа контролюючого органу несе відповідальність у повному обсязі за шкоду, заподіяну протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, що визнаються податковими правопорушеннями відповідно до ПКУ (п. 114.2 ПКУ).
Під шкодою у цьому випадку слід розуміти не лише додаткові витрати, понесені платником податку внаслідок протиправних дій чи бездіяльності контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб (штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, вартість додаткових робіт, послуг, додатково витрачених матеріалів тощо), а й документально підтверджені витрати, пов’язані з адміністративним та/або судовим оскарженням таких дій чи бездіяльності (п. 114.3 ПКУ).
А оскільки такі усні консультації комплаєнс-менеджера є діями контролюючого органу (посадової особи), то такі дії, відповідно, можуть бути оскаржені в адміністративному (ст. 56 ПКУ) та судовому порядку.
Переваги для членів Клубу білого бізнесу
Для платників податків, внесених до Переліку, встановлюються особливості податкового адміністрування на період з моменту їх включення до нього (орієнтуємось на дату оприлюднення Переліку на вебсайті ДПСУ з включенням відповідного платника до нього) по 31 грудня року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.
1. Проведення податкових перевірок платників, включених до Переліку
Передбачається, що окремі перевірки не розпочинатимуться. Проте чи прив’язані вони до дати потрапляння до Переліку, не сказано жодного слова.
Таблиця. Перевірки, яких позбавлені члени Клубу білого бізнесу
| Перевірки не розпочинаються для СГД з Переліку за пп. 69.41.3 Підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ |
Перевірки, що у 2024 році проводяться за п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (з урахуванням мораторію) |
Фактичні перевірки
|
Фактичні перевірки (без обмежень) Мораторій (пп. 69.35-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) діє на проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які станом на дату початку
|
Документальні позапланові перевірки, крім перевірок:
|
Документальні позапланові перевірки проводяться з таких підстав:
|
Камеральні перевірки
|
Камеральні перевірки Наразі строк проведення камеральної та документальної перевірок платника податку, зазначених у підпунктах 200.10 і 200.11 ПКУ (йдеться про камеральну перевірку декларації з ПДВ та документальну перевірки за пп. 78.1.8 ПКУ з заявленим бюджетним відшкодуванням ПДВ), становить 20 та 40 календарних днів відповідно |
2. Скорочені строки для отримання ІПК
Платникам податків, які включені до Реєстру, індивідуальні податкові консультації надаються виключно ДПСУ протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання ним звернення, без можливості продовження строку його розгляду.
Увага! У разі отримання зазначеного звернення територіальним органом ДПС він зобов’язаний надіслати його до ДПСУ протягом наступного робочого дня після отримання такого звернення.
Для порівняння: для решти платників податків строк отримання ІПК становить від 25 до 40 календарних днів (п. 52.1 ПКУ).
3. Отримання інформації про податкові ризики
Ще одне нововведення, яке не пов’язане з діяльністю комплаєнс-менеджера, – отримання платником податків на свій запит у п’ятиденний строк відомостей про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності такого платника податків, а також консультацій щодо усунення таких ризиків.
З наведеного можна зробити висновки, що
- інформація про податкові ризики подається у письмовій формі – як запит платниками, так і відповідь податкового органу,
- форму такого запиту не встановлено (можливо, користуємось запитами за формою для отримання ІПК),
- строків надання відповіді не встановлено,
- чи варто подавати копії документів (первинних, договорів, інших) для оцінки податкових ризиків – очевидно, на розсуд платників податків.
Хоча всі наведені висновки – це лише теорія автора статті, що базується на загальних приписах ПКУ (аналогія права). Адже право таке прописали, а механізм реалізації – ні.
Розрахунок показників для відбору до Переліку
Платники податків включаються до Реєстру за умови дотримання всіх таких вимог одночасно:
а) податковий борг та/або заборгованість з інших платежів, що не перевищує 51 тис. грн, та з дня їх виникнення минуло не більше 30 днів (показники визначаються станом на дату формування Реєстру);
б) відсутність заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) зі сплати єдиного (показники визначаються станом на дату формування Реєстру);
в) відповідність критеріям, визначеним пп. 69.41.2 підрозд 10 розд. ХХ ПКУ, залежно від обраної системи оподаткування (показники визначаються станом на дату формування Реєстру):
– юрособи-загальники за одночасно такими критеріями:
- рівень сплати податку на прибуток підприємств є рівним/вищим від середнього по галузі (галузь визначається за КВЕД 009:2010);
- рівень сплати ПДВ є рівним/вищим від середнього по галузі (крім платників, у яких питома вага обсягу експорту в загальному обсязі постачання дорівнює або перевищує 25%);
- нарахування та/або виплата податковим агентом – юрособою доходів у вигляді з/п за останні два звітні (податкові) періоди не менше середньої з/п у відповідній галузі у відповідному регіоні (за основним місцем обліку), помноженої на коефіцієнт 1,1, за умови, що середньомісячна чисельність працюючих за останні 12 місяців становить не менше п'яти осіб;
– юрособи – платники ЕП за одночасно такими критеріями:
- рівень сплати податків до зведеного бюджету є рівним/вищим від середнього по галузі;
- нарахування та/або виплата податковим агентом – юрособою доходів у вигляді з/п за останні два звітні (податкові) періоди не менше середньої з/п у відповідній галузі у відповідному регіоні (за основним місцем обліку), помноженої на коефіцієнт 1,1, за умови, що середньомісячна чисельність працюючих за останні 12 місяців становить не менше п'яти осіб;
– юрособи – платники 4 групи ЕП за одночасно такими критеріями:
- рівень сплати податків до зведеного бюджету на 1 гектар є рівним/вищим від середнього по країні;
- нарахування та/або виплата податковим агентом – юрособою доходів у вигляді з/п за останні два звітні (податкові) періоди не менше середньої з/п у відповідній галузі у відповідному регіоні (за основним місцем обліку), помноженої на коефіцієнт 1,1, за умови, що середньомісячна чисельність працюючих за останні 12 місяців становить не менше п'яти осіб;
- площа наявних у платника податку у власності (на праві власності/користування) орендованих земельних ділянок становить не менше 500 гектарів включно або орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності – не менше 0,5 гектара (станом на 1 січня поточного року), що задекларовані до 20 лютого поточного року та за які сплачено суму ПЗ з плати за землю та ЕП у встановлені строки;
– ФОПи – загальники за одночасно такими критеріями:
- рівень ПЗ з ПДФО та рівень сплати ПДВ є рівним/вищим від середнього по галузі;
- нарахування та/або виплата податковим агентом – ФОПом доходів у вигляді з/п за останні два звітні (податкові) періоди не менше середньої з/п у відповідній галузі у відповідному регіоні (за основним місцем обліку), помноженої на коефіцієнт 1,1;
– ФОПи – платники ЕП 3-ї групи за одночасно такими критеріями:
- задекларований обсяг доходу за податковий (звітний) період становить понад 5 мільйонів гривень та рівень сплати податків до зведеного бюджету є рівним/вищим від середнього по галузі;
- нарахування та/або виплата податковим агентом – ФОПом доходів у вигляді з/п за останні два звітні (податкові) періоди не менше середньої з/п у відповідній галузі у відповідному регіоні (за основним місцем обліку), помноженої на коефіцієнт 1,1;
г) відсутність фактів порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у т. ч. за ст. 39 і 39-2 , п. 46.2 ПКУ (показники розраховуються за останні 12 місяців, що передують місяцю формування);
ґ) відсутність винесених щодо платника податку податкових повідомлень-рішень про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів протягом останніх 12 місяців (показники розраховуються за останні 12 місяців, що передують місяцю формування);
д) відсутність рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника ПДВ (п. 201.16 ПКУ) (показники визначаються станом на дату формування Реєстру);
е) відсутність розпочатої процедури припинення ЮО або ФОПа (показники визначаються станом на дату формування Реєстру);
є) відсутність порушеного провадження у справі про банкрутство ЮО чи ФОПа (показники визначаються станом на дату формування Реєстру);
ж) відсутність прийнятого щодо платника податків та/або його засновників (учасників), КБВ рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних санкцій (показники визначаються станом на дату формування Реєстру – виявлення факту невідповідності критерію платник виключається у день такого виявлення);
з) відсутність у платника податків та/або його засновників (учасників), КБВ громадянства рф, (крім її громадян, яким надано статус учасника бойових дій після 14.04.2014) (показники визначаються станом на дату формування Реєстру – виявлення факту невідповідності критерію платник виключається у день такого виявлення);
и) відсутність серед засновників (учасників), КБВ платника податків осіб, місцем проживання (місцезнаходженням) яких є рф (показники визначаються станом на дату формування Реєстру – виявлення факту невідповідності критерію платник виключається у день такого виявлення);
Увага! Додамо, що рф визнана державою-агресором згідно з Законом України від 22.05.2022 №2265-ІХ. А ось стосовно республіки білорусь, то на сьогодні лише зареєстровано законопроєкт від 16.06.2023 №9397 щодо визнання республіки білорусь державою-агресором. Проте суди у своїх рішеннях наголошують, що в розумінні резолюції Генеральної Асамблеї ООН №3314 «Визначення агресії» від 14.12.1974 республіка білорусь є агресором по відношенню до України;
і) відсутність змін щодо основного КВЕД, внесених ЄДР протягом останніх послідовних 12 календарних місяців (показники визначаються станом на дату формування Реєстру).
Важливо! Розраховані середні показники критеріїв публікуються на офіційному вебсайті ДПСУ протягом п’яти робочих днів після затвердження Реєстру. Розраховані щодо платника податків показники критеріїв, які не відповідають рівню середніх критеріїв для включення до Реєстру, розміщуються в електронному кабінеті такого платника податків.
Висновки
Загалом враження від таких нововведень, м’яко кажучи, далекі від позитивних. Адже внесеними змінами не надано відповіді на такі запитання:
- з якою метою створюється Клуб білого бізнесу? Ну не може ж бути метою скорочення строку надання ІПК та позбавлення деяких податкових перевірок для окремих субʼєктів господарювання. Яке має відношення автоматичне бронювання працівників для частини бізнесу до сумлінного виконання встановлених для всіх норм ПКУ?
- в яких випадках органи ДПС використовуватимуть цей Перелік? Бо найбільш очевидні випадки як раз чомусь у коментованому законі пропущені. Якщо це перелік «білих і пухнастих», то чому не прописали, що членство в цьому Клубі можна використати як аргумент під час розблокування ПН/РК або при відборі платників до планових перевірок тощо,
- чи звільняє перебування в Переліку від ознак ризикового статусу? Зараз, у тій редакції змін до ПКУ, що ми бачимо, – ні. Але ж це нонсенс: сумлінний платник податків із ризиковим податковим статусом!
- і головне питання – як податківці використовуватимуть інформацію, отриману під час усного консультування таких платників податків? Адже, на перший погляд, виглядає гарно. Платники податків матимуть «свою людину» в податковій, якій, як і лікарю, можна буде розповісти про свої проблеми та сумніви, а вона допоможе порадою. Проте лікар зобов’язаний зберігати таємницю. А ось цей комплаєнс-менеджер?