Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в інтерв’ю для РБК-Україна розповів про долю законопроєкту №11416-д про підвищення податків з 1 жовтня та його впливу на додаткові надходження в бюджет.
– Головне запитання – весь комплекс пропонованих законопроєктом податкових новацій потенційно забезпечує в 2024 році додаткові надходження в бюджет близько 30 млрд грн. Це за означеної Мінфіном потреби в 125 млрд грн податкових надходжень до кінця року на потреби Сил оборони. Де і коли будемо брати різницю в понад 90 млрд грн?
– Ми ставили це питання Міністерству фінансів. Бачили сумні очі міністра у відповідь. Але формально відповідь була така: Мінфін, провівши консультації з Національним банком, бачить джерело покриття цієї різниці у вигляді внутрішніх запозичень. Я довіряю Міністерству фінансів і НБУ. Але як людина, яка п’ять років глибоко займається публічними фінансами, маю певні сумніви щодо реальності акумулювання понад 300 млрд гривень (на Комітеті звучала цифра 385 млрд грн) на внутрішньому ринку.
– А чи не означає це ризик вмикання "друкарського верстата" у 2024 році?
– На Комітеті ми отримали запевнення, що такий варіант не розглядається.
– А в 2025 році?
– Про 2025 рік ми зможемо говорити тільки тоді, коли побачимо проєкт бюджету. Як ви знаєте, Україна має домовленості з міжнародними партнерами щодо пільгового фінансування на 50 млрд доларів за рахунок прибутків від заморожених активів центробанку РФ, і частину цих коштів ми маємо отримати наступного року. Уряд має великі сподівання на отримання цих грошей.
– Наскільки відомо, з тих грошей Україна матиме право витрачати, зокрема, і на зброю. Але фінансові надходження плануються лише з 2025 року. До кінця поточного року Україна цих грошей не отримає. Тож сподіватися залишається лиш на внутрішні запозичення?
– У частині фінансування армії до кінця року саме так.
– Чи є розуміння, на які додаткові ресурси вже цього року може розраховувати державний бюджет внаслідок нещодавньої реструктуризації державних єврооблігацій та гарантованих державою єврооблігацій Укравтодору загальною вартістю 20,47 млрд доларів (24,3 млрд дол. з урахуванням капіталізованих відсотків)?
– Ці суми вже враховані в законопроєкті про внесення змін до закону про державний бюджет на 2024 рік як додатковий резерв. Зокрема, нагадаю, економія коштів з обслуговування державного боргу та виконання державою гарантійних зобов'язань за позичальників, що отримали кредити під державні гарантії, дає можливість спрямувати на військові потреби в 2024 році додатково 65,7 млрд грн.
– Чи може щось дати в бюджет ще цього року детінізація економіки?
– Поясню, в чому полягає проблема з детінізацією. Як людина, яка займається детінізацією з 2019 року, можу дуже авторитетно, глибоко це пояснити. Детінізація – це завжди непевне джерело доходів. Тому детінізація ніколи не може використовуватись як гарантоване джерело наповнення бюджету, відображене конкретною цифрою саме як "доходи від детінізації". І 100 млрд грн, які Мінфін включив у зміни до бюджету 2024 року, є насамперед сумою перевиконання надходжень Податковою і Митницею з початку року за рахунок детінізації. Зокрема, за перші 8 місяців ми мали перевиконання плану Податковою на 62,8 млрд грн, Митницею – на 12 млрд грн. По року сумарно це буде дійсно близько 100 млрд грн. Але, знову ж таки, це не гарантоване джерело.
Хочу навести деякі цифри щодо детінізації економіки. Треба розуміти, що «тінь» – це певна "культура ведення бізнесу", яка створювалася в нашій країні протягом 30 років. Це певні правила, сформована корупційна структура кланів, це тіньовий і напівтіньовий бізнес. Все це ми зараз ламаємо – інколи дуже болісно, через коліно. Плюс перемовини про вступ до ЄС виступають як додатковий важіль.
Але зламати це неможливо за один день. По-перше, є різні відтінки "сірого". По-друге, різні галузі економіки мають різний фіскальний потенціал.
Наразі, від початку 2022 року, ми проводимо роботу по масштабній детінізації економіки.
Для прикладу наведу окремі цифри. Так, за сім місяців 2024 року порівняно з аналогічним періодом довоєнного 2021 року податкові надходження до загального фонду бюджету збільшились на 79,6%, або на 262,9 млрд грн.
Надходження податку на додану вартість виросли за цей же період на 78,4%, або на 67,4 млрд грн.
Податкова ефективність з ПДВ з 2021 року виросла на 14,8%.
Сплата податків у розрізі галузей виглядає наступним чином.
По лікеро-горілчаних виробах податкова ефективність з ПДВ з 2021 року збільшилась на 38%. А за сім місяців 2024-го порівняно з аналогічним періодом 2023-го сплата до бюджету виросла майже на 18%, в тому числі збір ПДВ – на 39%.
На ринку пального податкова ефективність з ПДВ з 2021 року зросла на 48% в оптовій торгівлі і на 53% в роздрібній. За 7 місяців 2024-го порівняно з аналогічним періодом 2023 сплата податків з пального в загальний бюджет виросла на 47%, в тому числі збір ПДВ – на 90%.
Що стосується торгівлі електронікою – в цьому році були проведені дуже жорсткі заходи щодо великих торгових мереж, які повністю існували в "тіні". Не називатиму їхні назви, але всі їх знають. Більше ста великих магазинів в найкращих місцях великих міст працювали на ФОПах. Їх Податкова взагалі не бачила, бо вони не існували юридично як ціле. Фактичними перевірками ми підвищили податкову ефективність ПДВ порівняно з 2021 роком в 2,6 рази. Порівняно з 2023 роком сплата податків до бюджету збільшилась в 2,1 рази, збір ПДВ – в 2,8 рази.
По гральному бізнесу – якщо за сім місяців 2022 року сплата податків склала 200 млн грн, то в аналогічному періоді 2023 року – вже 3,3 млрд грн, а в 2024 році – вже 9,8 млрд грн.
На тютюновому ринку з травня не працюють всі нелегальні виробники. Зокрема, деякі компанії були позбавлені ліцензій, проведено обшуки, діяльність заблоковано, чорний ринок не працює. Ви напевно чули це «шоу тіней» від одіозного львівського тіньовика з публічними (на бордах) погрозами в адресу БЕБ, замовними кампаніями проти заступника голови ДПС, що не побоявся відмовити їм в ліцензії. Це мафія, якій ми врешті наступили на горло. Завдяки цьому за червень-липень маємо збільшення надходжень по акцизному податку порівняно з аналогічним періодом 2023 року на 33,6%.
Виторги РРО від продажу тютюнових виробів з початку року по липень виросли майже на 22%. Тобто детінізація очевидна.
Загальна сума виторгів по економіці від початку року зросла на 21,6%. Зокрема, виторги по ювелірці зросли на 56%, а виторги торгових автоматів, які раніше всі працювали "по-чорному", з початку року виросли майже на 300%.
– Чи можна за рахунок детінізації зібрати ще якісь кошти до кінця поточного року?
– Вони вже є в проєкті змін до бюджету. Це 100 млрд грн. І вони розраховані не як прогноз, а як факт за наслідками перших 8 місяців 2024 року і очікування за підсумками року (перевиконання плану за 8 місяців тільки Податковою склало 63 млрд грн).
Я дуже радий, що врешті-решт запит на детінізацію держава отримала від бізнесу, а не бізнес від мене. Бо протягом п’яти років було навпаки. І коли постала необхідність зібрати додатково 120 млрд грн податків на армію, то бізнес на конкретних цифрах зрозумів, що скидатимуться тільки "білі", що "тінь" б’є в першу чергу по ньому, а потім – по державі. І почав вимагати від держави виводити ринок з "тіні". Це те, про що я говорив п’ять років, зустрічаючи у відповідь переважно мантри про "вбивство бізнесу".
Зі свого боку я переконаний в тому, що не існує "білого" бізнесу і "чорного". Існує бізнес та організована злочинна діяльність з ухилення від оподаткування. І вони протистоять один одному. Водночас припинити ухилення за один день неможливо. Ми йдемо від галузей, які мають великий фіскальний потенціал, до середнього, і так далі.
– На яку суму бюджетної економії можна розраховувати в поточному і наступному роках за рахунок скорочення непріоритетних державних видатків? Що це за видатки?
– Збільшити надходження можна за рахунок скорочення фінансування окремих державних програм. Не називатиму конкретні програми, щоб не образити нікого з розпорядників. За даними парламентського комітету з питань бюджету, 40 бюджетних програм на 20 млрд грн взагалі з початку року не використані. І це проблема тих розпорядників, які не в змозі використати гроші, які так важко виділялися їм. Бо варто розуміти, що означає під час війни виділити гроші не на війну. А вони не в змозі освоїти ці гроші. Тому я вважаю, що там є резерв для перерозподілу.
Інше питання полягає в тому, що ці гроші ми не можемо використовувати на війну. Бо це гроші партнерів, які даються нам на фінансування невійськових видатків. Але те, що скорочення має бути, – тут ніяких не може бути сумнівів.
***
Читайте також:
